АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1044/2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Яркіна В.В.
Суддя-доповідач Кочеткова І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Стрелець Л.Г.,
При секретарі: Винник І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку частково недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу житлового будинку,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_6 про часткове визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним.
Зазначав, що 10.08.2009 року сторони уклали договір купівлі-продажу житлового будинку за 290 000 грн.
Відповідно до п.2.1 Договору покупець сплатив продавцям до підписання договору 235 200 грн., що еквівалентно 30 000 американських доларів, а решту –54 800 грн., що еквівалентно 7 000 американських доларів, зобов’язався сплатити до 1 жовтня 2009 року.
Посилаючись на те, що фактично до підписання договору ним було сплачено 36 000 доларів США і борг за договором складає тільки 1 000 доларів, просив визнати п.2.1 Договору недійсним з підстав, передбачених ст.ст.229, 230 ЦК України.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом і просила стягнути з ОСОБА_3 про заборгованості за договором купівлі-продажу житлового будинку у розмірі 54 800 грн.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_4 задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 54 800 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу житлового будинку, а також судові витрати в загальній сумі 578 грн.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що для визнання договору купівлі-продажу житлового будинку частково недійсним позивач не довів наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною та настання певних юридичних наслідків.
Висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Пленум Верховного Суду України у пункті 20 Постанови „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” №9 від 06.11.2009 р. роз’яснив, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
В апеляційній скарзі у підтвердження недійсності п. 2.1 договору купівлі-продажу житлового будинку ОСОБА_3 посилається на те, що сторони, зазначаючи в договорі про обов’язок покупця передати продавцям окрім сплачених до підписання договору коштів ще 7 000 американських доларів, мали на увазі ту обставина, що вказана сума визначена з урахуванням 6 000 доларів, сплачених продавцем в якості завдатку. Проте зазначені обставини не можна кваліфікувати як обман.
Доказів умисного введення відповідачами позивача в оману повідомленням відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчуванням обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладалась, позивач не привів.
Доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. 309 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
У відповідності до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2010 року у цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: