Справа №
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНИОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
місто Запоріжжя
16 лютого 2011 року №11-228
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
Бараненко Л.Я. –головуючого, Шпоньки В.П. –доповідача, Яцуна С.Б.
за участю прокурора Шелудько З.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 грудня 2010 року.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:
за результатами попереднього розгляду справи зазначеною постановою кримінальну справу щодо -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Коларовка Приморського району Запорізької області, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
31 липня 2009 року вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за ч.1 ст.190 КК України на 60 годин громадських робіт, які він не відбув, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в м. Бердянську, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, -
обвинувачених за частиною 3 статті 185 КК України,
повернуто на додаткове розслідування Бердянському міжрайонному прокурору на додаткове розслідування.
Згідно з постановою судді, з посиланням на обвинувальний висновок, наприкінці вересня 2009 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за попередньою змовою групою ще з однією особою з метою крадіжки чужого майна таємно проникли на територію охоронюваної автостоянки №15 по вулиці Морозова в місті Бердянську де з автомобіля -CX4»(державний номер НОМЕР_1) належного ОСОБА_6 викрали два підголівника сидінь вартістю по 1090 гривен 50 коп., авто магнітолу вартістю 8000 гривен і ручку керування коробкою передач, вартістю 250 гривен, в всього на суму 10431 гривен.
За висновками судді під час досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Зокрема, за висновками судді, мали місце такі порушення:
порушення прав потерпілого, якого не було ознайомлено з матеріалами справи в порядку ст.217 КПК України, оскільки ОСОБА_6 за вказаною адресою в обвинувальному висновку (АДРЕСА_1) не проживає внаслідок чого він не може бути і повідомлений про час і місце розгляду справи;
постанова про пред’явлення обвинувачення ОСОБА_2 не підписана слідчим (а.с.199).
В апеляції на це судове рішення, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить його скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Не підписання постанови про пред’явлення обвинувачення вважає технічною помилкою, а забезпечення прав потерпілого на участь у розгляді справи вважає можливим досягнути шляхом його примусового приводу через органи міліції.
У судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо постанови, ким і в якому обсязі її було оскаржено, та основних доводах апеляції, прокурор підтримав доводи і просив її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції прокурора.
Не підписання слідчим процесуального документу –постанови про пред’явлення особі обвинувачення не є і не може бути визнано технічною помилкою і без усунення цього порушення справа не може бути призначена до судового розгляду.
В матеріалах справи є лише одна ксерокопія допиту потерпілого на а.с.91-93. Аркуш справи 91 і 91 зв. прочитати не можливо.
Наявність на а.с.211 копії повідомлення від 6 грудня 2010 року потерпілого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 про можливість ознайомитися зі всіма матеріалами справи до 9 грудня 2010 року, само по собі не є свідченням дійсного отримання потерпілим такого повідомлення.
Не позбавлені підстав і сумніви суду в оцінці викрадених речей з автомобіля.
Як убачається з матеріалів справи суму викрадених речей слідчим визначено на підставі рахунку-фактури від 2 грудня 2010 року (а.с.198). Ця сума не співпадає з сумою визначеною самим потерпілим у позовній заяві де збитки ним визначено у розмірі 3500 гривен (а.с.94).
За таких обставин, слідчому необхідно додатково допитати потерпілого щодо вартості викрадених речей, роз’яснити йому право на збільшення позовних вимог. З метою виключення сумнівів у вартості викрадених речей, при необхідності, провести судово-товарознавчу експертизу.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
постанову Бердянського міськрайонного суду міста Запоріжжя від 28 грудня 2010 року, якою кримінальну справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто на додаткове розслідування залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції без задоволення.
судді
Шпонька В.П. Бараненко Л.Я. Яцун С.Б.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНИОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
місто Запоріжжя
16 лютого 2011 року №11-228
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
Бараненко Л.Я. –головуючого, Шпоньки В.П. –доповідача, Яцуна С.Б.
за участю прокурора Шелудько З.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 грудня 2010 року.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:
за результатами попереднього розгляду справи зазначеною постановою кримінальну справу щодо -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Коларовка Приморського району Запорізької області, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
31 липня 2009 року вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за ч.1 ст.190 КК України на 60 годин громадських робіт, які він не відбув, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в м. Бердянську, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, -
обвинувачених за частиною 3 статті 185 КК України,
повернуто на додаткове розслідування Бердянському міжрайонному прокурору на додаткове розслідування.
Згідно з постановою судді, з посиланням на обвинувальний висновок, наприкінці вересня 2009 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за попередньою змовою групою ще з однією особою з метою крадіжки чужого майна таємно проникли на територію охоронюваної автостоянки №15 по вулиці Морозова в місті Бердянську де з автомобіля -CX4»(державний номер НОМЕР_1) належного ОСОБА_6 викрали два підголівника сидінь вартістю по 1090 гривен 50 коп., авто магнітолу вартістю 8000 гривен і ручку керування коробкою передач, вартістю 250 гривен, в всього на суму 10431 гривен.
За висновками судді під час досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Зокрема, за висновками судді, мали місце такі порушення:
порушення прав потерпілого, якого не було ознайомлено з матеріалами справи в порядку ст.217 КПК України, оскільки ОСОБА_6 за вказаною адресою в обвинувальному висновку (АДРЕСА_1) не проживає внаслідок чого він не може бути і повідомлений про час і місце розгляду справи;
постанова про пред’явлення обвинувачення ОСОБА_2 не підписана слідчим (а.с.199).
В апеляції на це судове рішення, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить його скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Не підписання постанови про пред’явлення обвинувачення вважає технічною помилкою, а забезпечення прав потерпілого на участь у розгляді справи вважає можливим досягнути шляхом його примусового приводу через органи міліції.
У судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо постанови, ким і в якому обсязі її було оскаржено, та основних доводах апеляції, прокурор підтримав доводи і просив її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції прокурора.
Не підписання слідчим процесуального документу –постанови про пред’явлення особі обвинувачення не є і не може бути визнано технічною помилкою і без усунення цього порушення справа не може бути призначена до судового розгляду.
В матеріалах справи є лише одна ксерокопія допиту потерпілого на а.с.91-93. Аркуш справи 91 і 91 зв. прочитати не можливо.
Наявність на а.с.211 копії повідомлення від 6 грудня 2010 року потерпілого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 про можливість ознайомитися зі всіма матеріалами справи до 9 грудня 2010 року, само по собі не є свідченням дійсного отримання потерпілим такого повідомлення.
Не позбавлені підстав і сумніви суду в оцінці викрадених речей з автомобіля.
Як убачається з матеріалів справи суму викрадених речей слідчим визначено на підставі рахунку-фактури від 2 грудня 2010 року (а.с.198). Ця сума не співпадає з сумою визначеною самим потерпілим у позовній заяві де збитки ним визначено у розмірі 3500 гривен (а.с.94).
За таких обставин, слідчому необхідно додатково допитати потерпілого щодо вартості викрадених речей, роз’яснити йому право на збільшення позовних вимог. З метою виключення сумнівів у вартості викрадених речей, при необхідності, провести судово-товарознавчу експертизу.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
постанову Бердянського міськрайонного суду міста Запоріжжя від 28 грудня 2010 року, якою кримінальну справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто на додаткове розслідування залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції без задоволення.
судді
Шпонька В.П. Бараненко Л.Я. Яцун С.Б.
11-228/11