Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 16 лютого 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/118/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Голубової Л.Б.

при секретарі          Платоновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                                

за позовом                                        Селидівського міського центру зайнятості – робочого

                                                          органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового

                                                          державного соціального страхування України на випадок

                                                          безробіття

до                                                  ОСОБА_1

про                                                   стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у

                                                           сумі 3166,12 грн.

за участю:

від позивача:                                          Савіна Н.В. (дов. від 11 лютого 2011 року)

від відповідача:                               не з’явився

Селидівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 3166,12 гривень. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що на порушення положень частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття», відповідачем не було своєчасно подано відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Листом від 26 серпня 2010 року № 04-1659 позивач попередив відповідача про необхідність повернення в добровільному порядку незаконно сплачених сум  допомоги по безробіттю. Проте відповідачем не було здійснено дій, направлених на погашення наявної суми заборгованості, з огляду на що позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення наявної суми боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач до суду не з’явився, заперечень не надав. Надіслані матеріали справи повернулися до суду у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Однак, згідно довідки з ЄДР приватний підприємець ОСОБА_1, зареєстрована за адресою, зазначеною позивачем. 16 травня 2005 року державним реєстратором було внесено запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що не пов’язане з її банкрутством, однак рішення суду не виконано, оскільки приватний підприємець не виключений державним реєстратором з ЄДР.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 згідно довідки державного реєстратора виконавчого комітету Селидівської міської ради від 17.08.2010 року № 6714174 з 27 січня 2000 року зареєстрована як фізична особа-підприємець. Вказана обставина доведена довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження відповідача у реєстрі з 27 січня 2000, яка наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 18 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.

Відповідачу з 25 січня 2010 року надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

В результаті звірки з даними, отриманими від державного реєстратора виконавчого комітету Селидівської міської ради, встановлено, що відповідач з 27 січня 2000 року зареєстрована державним реєстратором як фізична особа-підприємець. Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 25 січня 2010 року по 11 серпня 2010р.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, вона центр зайнятості не повідомляла.

Отже, за період з 25 січня 2010 року по 11 серпня 2010 року центром зайнятості відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3166,12 грн.

27 серпня 2010 року позивачем на адресу відповідача направлено лист від 26 серпня 2010 року № 04-1659 з пропозицією добровільного повернення незаконно отриманих ним коштів за період з  25 січня 2010 року по 11 серпня 2010 року в розмірі 3166,12 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подав до Селидівського міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний вона займалася підприємницькою діяльністю. Внаслідок цього їй було зайве сплачено допомогу по безробіттю з 25 січня 2010 року по 11 серпня 2010 року в розмірі 3166,128 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

     Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене та керуючись Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, та на підставі  статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107,  121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 3166,12 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,) на користь Селидівського міського центру зайнятості- робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 3166,12 гривень (три тисячі сто шістдесят шість гривень 12 копійок) на р/р № 37171304900070 в ГУДК У в Донецькій області, код ЄДРПОУ 22039540, МФО 834016, одержувач – Селидівський міський центр зайнятості.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 лютого 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Голубова Л.Б.