Справа № 2-а-996/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

4 березня   2011  року             Суддя   Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим    Макарчук  В.О.,    розглянувши у скороченому  провадженні   справу за адміністративним  позовом   ОСОБА_1   до Управління  Пенсійного фонду України в   м. Євпаторія про  визнання дій протиправними, спонукання  здійснити нарахування та  виплату  недоплаченої соціальної  допомоги відповідно до Закону  України «Про соціальний  захист дітей війни»,

В С Т А Н О В И В

Позивач  звернувся  до Євпаторійського міського суду  з адміністративним  позовом   до  Управління  Пенсійного Фонду  України  в  м. Євпаторії  про  визнання дій протиправними,  спонукання  здійснити нарахування та  виплату  недоплаченої соціальної  допомоги  відповідно до Закону  України «Про соціальний  захист дітей війни». Позовні  вимоги  мотивує тим,  що він    є дитиною  війни  та  на підставі   ст. 1  Закону України  «Про  соціальний  захист дітей  війни»має право на отримання щомісячної соціальної  допомоги у  розмірі  30  відсотків  мінімальної  пенсії за віком,  але  за  період   2007 - 2010  років  на  підставі Законів України «Про Державний бюджет України»допомога йому  не  виплачувалася. Оскільки  рішенням   Конституційного  суду  України  положення  Закону   України «Про Державний бюджет України на 2007 роки»були  визнані  неконституційними, просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії    протиправними та   зобов’язати    нарахувати  і  виплатити  недоплачену  йому  щомісячну  соціальну  допомогу  за  період з 1 липня 2010  року  по  1 лютого 2011  року, а також   зобов’язати  здійснювати нарахування  щомісячної  соціальної  допомоги у  розмірі 30  відсотків  мінімальної  пенсії  за   віком   та   забезпечити  її виплату  у  2011  року.  

Ухвалою  Євпаторійського міського суду  від  17 лютого  2011  року  позовні  вимоги позивача   за  період  з 1 липня 2010   року   по  13 серпня  2010 року  на підставі  ст. ст. 99,  100, 102  Кодексу  адміністративного  судочинства  України    були  залишені  без розгляду.

Представник відповідача  надіслала  до суду заперечення на позов, згідно яких позовні вимоги не визнають, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»запроваджувалися поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Зазначений порядок Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Питання про конституційність зазначеної норми Конституційним Судом України не розглядалось. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року були визнані  неконституційними положення п.12 ст.71,  ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою була припинена  на 2007 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни»та ст. 111 зазначеного закону, якою  передбачалась виплата підвищення інвалідам - дітям війни у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. У зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з 1 січня 2008 року позивачу була перерахована пенсія у розмірі 10% прожиткового мінімуму.  22 травня 2008 року зазначений  закон Конституційним Судом України було визнано неконституційним, порядок  призначення та виплати підвищення передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залишається неврегульованим, тому  з 22  травня 2008 року на  підставі   постанови  Кабінету Міністрів України від 28 травня  2008 року № 530 «Про  деякі  питання  соціального захисту  окремих  категорій  громадян» позивачу  надбавка  виплачувалася  у  розмірі 48 гривень 10 копійок,  з 1  липня  2008 року  -  48 гривень 20 копійок, з 1  жовтня 2008 року  -  49 гривень  80  копійок.  Мінімальний  розмір  пенсії  за віком, передбачений ч. 1  ст. 28  Закону України «Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування» застосовується  виключно  для визначення  розміру    пенсій,    призначених   відповідно   до   цього   закону.   Крім   того,   зазначає,   що  

позивач  мав  можливість  дізнатися про порушення  своїх прав  з моменту  оприлюднення   рішення  Конституційного Суду  України   від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, то б то з  27  липня 2007 року.

Перевіривши  матеріали  справи, суд вважає, що позовні  вимоги  підлягають  задоволенню  за період  з  14  серпня    2010 року  по  1 лютого 2011  року в силу  наступних  підстав.

Судом  встановлено,  що позивач  перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Євпаторії, отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та є дитиною війни, у зв’язку з чим на нього в силу  ст.ст. 1,6 поширюється дія Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», якими  передбачено, що дітям війни  пенсії  або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків  мінімальної   пенсії  за  віком.

Мінімальна  пенсія  за  віком   виходячи  з положень ч. 1 ст. 28  Закону  України  «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування» встановлюється у  розмірі  прожиткового мінімуму  для  осіб, які  втратили  працездатність,  визначеного  законом  про Державний  бюджет  України  на  відповідний  рік.  

В силу  ч. 3  ст. 28  Закону  України «Про   загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті,   застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  Однак  на    думку  суду   зазначені  положення  не  є  перешкодою  для застосування  мінімальної пенсії  за  віком  для  розрахунку  інших   пов’язаних  із  нею пенсій  чи  доплат, оскільки  чинним  законодавством не встановлено  іншого  мінімального  розмірі  пенсій  за віком, крім  передбаченого  ч. 1  ст. 28    Закону   України «Про   загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування».

Згідно зі  ст. 52  Закону України  «Про Державний  бюджет на  2010 рік»прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, у 2010 році встановлено у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень. 

Рішення про призначення та перерахунок пенсій  на підставі  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»приймаються районними управліннями  Пенсійного   Фонду  України за   місцем   проживання  пенсіонерів.      Згідно  із  Положенням  про управління Пенсійного фонду   України в районах, містах  і  районах  у  містах,    затвердженою  постановою  Правління  Пенсійного   Фонду України від 30 квітня 2002  року  № 8-2,  основною функцією управління  є призначення та  виплата  пенсії  відповідно до чинного  законодавства.

Як встановлено судом при нарахуванні підвищення пенсії  позивачу  Управління  Пенсійного фонду  України  в  м. Євпаторії  АР Крим   виходило  з положень п. 8  постанови Кабінету  Міністрів  України  від 22  травня 2008 року  №  530  «Про деякі  питання  соціального захисту  окремих  категорій  громадян»,  яка  дії   з  22  травня  2008 року  та   визначає   розміри  надбавок:  з   22  травня  2008  року у розмірі   48  гривень 10 копійок,  з  1 липня 2008  року  -  48  гривень 20 копійок,  з 1  жовтня  2008 року  -  49  гривень  80  копійок.   

Ст. 8  Конституції України  проголошено,  що  в  Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.  Норми Конституції України є нормами прямої дії.  

В силу  ст.ст. 22, 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні  змін до чинних законів не допускається  звуження  змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути  обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Законом   України  «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано  конституційне право на соціальний захист громадян, які  мають  статус «дитини війни», на охорону їх життя і здоров’я.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему пов’язану з реалізацією

права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких зокрема належать громадяни, які мають статус «дитини війни».  Так,  при  розгляді  справи «Кечко проти України»,  Європейський  Суд з  прав  людини  зауважив, що  «...органи   державної   влади   не  можуть  посилатися   на   відсутність   коштів   як  на  причину  невиконання  своїх   зобов’язань»(пункт 26 зазначеного  рішення).

Виходячи із загальних  засад пріоритету  законів  над підзаконними актами при розрахунку  підвищення  до пенсії або  щомісячного  довічного  грошового утримання  чи  державної  соціальної  допомоги, що виплачується  замість пенсії, у розмірі  30 відсотків  мінімальної пенсії  за віком,  як передбачено  ст. 6  Закону  України «Про соціальний  захист  дітей  війни»,   громадянам, які мають статус «дитини війни» застосуванню підлягає  розмір  прожиткового  мінімуму  для  осіб, які  втратили  працездатність, встановлений  у  законі  про Державний  бюджет  України  на  відповідній  рік, з урахуванням  якого визначається  мінімальний  розмір  пенсії  за віком.  

Таким  чином,    позивачу   як    «дитини війни»,   підвищення до  пенсії  або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, повинно  нараховуватися  у  розмірі  30 відсотків  мінімальної   пенсії  за  віком,  виходячи з положень  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування».

Доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку нарахування громадянам, які  мають статус «дітей  війни»підвищення до  пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  не може бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову.

Безпідставними суд  находить також  і  посилання  відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем. Відповідачем не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного  на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Відсутність  коштів  у  відповідача, який не вчинив  жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх  зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів  на  здійснення позивачці виплат, гарантованих  їй  Конституцією України, не є підставою для відмови у задоволенні позову  та  визнання правомірними  дій  або  бездіяльності відповідача.

Беручи  до уваги встановлені факти, вимоги позивача  щодо  визнання   протиправними  дій  Управління  Пенсійного фонду України в  м. Євпаторія  АР Крим  по нарахуванню йому   підвищення до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд находить обґрунтованими і  вважає, що його  порушене  право  може бути поновлено шляхом зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в  м. Євпаторія  АР Крим  провести  нарахування  та   виплату  недоплаченого  підвищення до  пенсії  або  щомісячного  довічного  грошового утримання  чи  державної соціальної допомоги, що  виплачується  замість  пенсії,  передбаченого  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі  30  відсотків  мінімальної пенсії за віком,  виходячи   з розміру   мінімальної пенсії за віком,  встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період  з  14 серпня   2010 року  по  1 лютого  2011  року  (з  урахуванням виплачених позивачу  сум  відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від  28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).

В силу   ч. 1  ст. 256  Кодексу  адміністративного  судочинства  України  постанова  підлягає негайному виконанню.

Відповідно  до ст. 94  Кодексу  адміністративного  судочинства  України  з  Державного  бюджету  на  користь  позивача   належить  стягнути  судовий  збір  у розмірі  3  гривень  40  копійок.

На підставі  ст. ст. 3, 8, 22, 46, 48, 55, 64  Конституції України, ст. ст. 1, 6  Закону України «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  керуючись  ст.  ст.  2, 7- 12, 70, 71, 94, 158, 159, 160 -163,

167, 183-2, ч. 1  ст.  256   Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О  С Т А Н О В И В

Позовні вимоги  ОСОБА_1   до Управління  Пенсійного фонду України в м. Євпаторія про  визнання дій протиправними, спонукання  здійснити нарахування та  виплату  недоплаченої соціальної  допомоги  відповідно до Закону  України «Про соціальний  захист дітей війни»за період  з  14  серпня   2010 року  по  1 лютого  2011  року   повністю  задовольнити.

Визнати протиправними  дії  Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія в частині  невиплати  ОСОБА_1  підвищення до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  передбаченого  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі  30  відсотків  мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія провести   ОСОБА_1    нарахування  та   виплату  недоплаченого  підвищення до  пенсії  або  щомісячного  довічного  грошового утримання  чи  державної соціальної допомоги, що  виплачується  замість  пенсії,  передбаченого  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі  30  відсотків  мінімальної  пенсії за віком,  виходячи   з розміру   мінімальної пенсії за віком,  встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період  з  14  серпня   2010 року  по  1 лютого  2011  року (з  урахуванням виплачених позивачці  сум  відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від  28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).

Допустити постанову  до негайного виконання.

Стягнути з Державного бюджету  України   на користь  ОСОБА_1   судовий  збір  у  розмірі  3  гривень 40 копійок.

Постанова  може  бути  оскаржена  до  Севастопольського   апеляційного адміністративного суду  АР Крим  через  Євпаторійський  міський  суд   АР Крим  протягом  десяти   днів  з  дня отримання  її копії.

СУДДЯ                                                                                               В.О.   МАКАРЧУК