ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                              У Х В А Л А  

13.12.07 р.                                                                                     Справа № 43/137           

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши матеріали за скаргою боржника комунального підприємства „Міст” (представник Стрижков Р.М., довіреність від 09.11.07 року), на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції (старший державний виконавець Власова А.В., довіреність від 09.11.07), за участі стягувача товариства з обмеженою відповідальністю „Енергохолдинг” (представник до судового засідання не з’явився), про:

·          визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції щодо нездійснення закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області № 43/137 від 16.05.06 року та № 11/144 від 30.06.06 року;

·          зобов’язання відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області № 43/137 від 16.05.06 року та № 11/144 від 0.06.06 року, -  

                                                       ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Міст” (далі – Підприємство) звернулося до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції (далі – Служба), в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Служби щодо нездійснення закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області № 43/137 від 16.05.06 року та № 11/144 від 30.06.06 року (далі – Накази), а також зобов’язати Службу закінчити виконавче провадження з примусового виконання Наказів, згідно яких боржник Підприємство має сплатити стягувачеві товариству з обмеженою відповідальністю „Енергохолдинг” (далі – Товариство) загальну суму боргу 1’257’282,80 грн., з яких несплаченими на теперішній час залишилися 408’119,91 грн.

Вимоги скарги обґрунтовані недотриманням державним виконавцем вимог Закону України „Про виконавче провадження” в частині зволікання із закінченням виконавчого провадження за Наказами, не зважаючи на те, що залишок заборгованості 408’119,91 грн. в порядку статті 601 ЦК України був зарахований з іншими зустрічними однорічними вимогами Підприємства до Товариства згідно листа Підприємства № 305 від 07.09.07 року.   

В судовому засіданні Підприємство підтримало викладену у скарзі позицію.

Стягувач Товариство до судового засідання жодного разу не з’явився, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, письмових пояснень стосовно скарги – не надав, втім це не є перешкодою для розгляду судом скарги по суті згідно приписів статті 1212 ГПК України.

Служба не погодилася з доводами скарги, зазначивши у письмових запереченнях, що державний виконавець не вправі закінчувати виконавче провадження у зв’язку з зарахуванням однорідних зустрічних вимог, оскільки такі підстави для закінчення виконавчого провадження не передбачені приписами статті 34 Закону України „Про виконавче провадження”. Окрім того, Накази визначають як спосіб виконання рішення суду – стягнення грошових коштів – наразі державний виконавець не вправі самостійно змінювати спосіб та порядок виконання судового рішення, у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників боржника та органу виконання судових рішень, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що скарга Підприємства не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Скарга Підприємства подана до суду 25.10.07 року – в межах десятиденного строку на оскарження, передбаченого приписами статті 85 Закону України „Про виконавче провадження” та статті 1212 ГПК України, оскільки Служба відмовила Підприємству закінченні виконавчого провадження листом № 08-19-37514 від 19.10.07 року.

На примусовому виконанні Служби перебувають Накази про стягнення з Підприємства на користь Товариства грошових коштів у загальному розмірі 1’257’282,80 грн., з яких станом на 07.09.07 року несплаченими залишилися 408’119,91 грн.

Окрім того, на виконанні того ж органу примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження про стягнення боргів з Товариства на користь Підприємства боргів на суму 827’361,44 грн. згідно наказів господарського суду Донецької області №№ 12/123, 12/94, 12/93 та 24/82.

В порядку статті 601 ЦК України Підприємство 07.09.07 року надіслало з супровідним листом № 305 на адресу Товариства заяву про зарахування однорідних зустрічних грошових вимог на залишкову суму боргу з Наказами – 408’119,91 грн.

Товариство листом № 89/1909 від 19.09.07 року заперечило проти зарахування зазначених грошових вимог, а Служба листом № 08-19-37514 від 19.10.07 року відмовила у закінченні виконавчого провадження за Наказами, оскільки зарахування зустрічних позовних вимог не є підставою для закінчення виконавчого провадження.  

Системно дослідивши зазначені вище обставини та факти, суд вважає вимоги скарги необґрунтованими з правової точки зору.

Зокрема, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України, причому за приписами статті 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України “Про виконавче провадження”.

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Виконання судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя. Право на стягнення заборгованості, підтверджене судовим рішенням і наказом господарського суду, повинне бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження”.

Як випливає з матеріалів справи, вчинення правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося після видачі господарським судом Донецької області Наказів та після їх пред’явлення до Служби, тобто на стадії їх примусового виконання. Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, не є підставою для закінчення виконавчого провадження, оскільки подібні підстави не передбачені нормами статті 34 Закону України „Про виконавче провадження”.

До того ж, виконавчі документи (Накази) передбачають виключно стягнення грошових коштів як спосіб виконання рішення суду у справах № 43/137 та 11/144.

Оскільки Накази, які в силу приписів статті 117 ГПК України, містять резолютивну частину судових рішень у справі №№ 44/137 та 11/144, судові рішення підлягають виконанню за виданими на їх підставі виконавчими документами – виключно у зазначений в них спосіб.

Отже, правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений на стадії виконання судового рішення, може бути лише підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у свою чергу (в разі затвердження її судом), є підставою для закінчення виконавчого провадження.

З огляду на наведене, суд вважає, що у перебігу примусового виконання Наказів державним виконавцем Служби правомірно не здійснено закінчення виконавчого провадження у зв’язку із зарахуванням однорічних зустрічних вимог, тому вимоги Підприємства щодо визнання протиправною бездіяльності Служби в цій частині – є необґрунтованими.

На підставі статей 34, 85 Закону України „Про виконавче провадження”, статті 601 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 44, 86 та 1212 ГПК України, -   

                                                        УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги боржника комунального підприємства „Міст” на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про:

·          визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції щодо нездійснення закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області № 43/137 від 16.05.06 року та № 11/144 від 30.06.06 року;

·          зобов’язання відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області № 43/137 від 16.05.06 року та № 11/144 від 0.06.06 року.

Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її винесення.

Суддя                                                                                            Мєзєнцев Є.І.                                          

Надруковано у 4 примірниках:

1 –стягувачу;

2 –боржнику;

3 –органу державної виконавчої служби;

4 –господарському суду Донецької області.