ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2011 року Справа № 2а/2370/567/2011
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Паламар П.Г.,
при секретарі Поштаренко О.І.,
за участю: представника позивача Чумак В.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду, Черкаський міський центр зайнятості (далі - позивач) просить стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідач) кошти виплачені як допомога по безробіттю в сумі 1022 грн. 22 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно ст. 12 та 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-III від 02.03.2000 року (далі –Закон України № 1533-III), акту № 209 від 15.10.2010 року, яким встановлено, що під час перебування на обліку в Черкаському міському центру зайнятості з 13.04.2009 року по 09.07.2010 року відповідач приховав факт працевлаштування на товаристві з обмеженою відповідальністю «Міст експрес»з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року та з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, представника не направив, відзив на позовну заяву не надав, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.
Вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідач 13.04.2009 року звернувся до Черкаського міського центру зайнятості із заявою щодо надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання його працевлаштування.
09.07.2010 року відповідачу відповідно до персональної картки припинено виплату допомоги по безробіттю, в зв’язку з самостійним працевлаштуванням.
В своїй заяві від 13.04.2009 року про надання статусу безробітного відповідач вказував, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та соціальних виплат не отримує.
Під час перевірки був складений акт № 209 від 15.10.2010 року щодо достовірності даних безробітних, які є підставою для надання особам статусу безробітного та призначення їх матеріального забезпечення на випадок безробіття, було встановлено, що відповідач під час його перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості та проходження професійного навчання був прихований факт тимчасового працевлаштування на товаристві з обмеженою відповідальністю «Міст експрес»в березні та червні 2010 року.
Таким чином, загальна сума коштів, отриманих відповідачем як допомога по безробіттю, за період часу з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року становить 493 грн. 20 коп. та з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року становить 1153 грн. 20 коп., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг. В зв’язку з чим, 15.10.2010 року позивачем видано наказ № 665 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_2, в якості допомоги по безробіттю в сумі 1022 грн. 22 коп.
Станом на час розгляду справи вказані кошти відповідачем не повернуті.
Законом УРСР «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Відповідно до пп. «а»п.3 ст. 1 Закону УРСР «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Стаття 8 Закону України № 1533-III зазначає, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Відповідно до ст. 12 Закону України № 1533-III, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.
Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.
Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Статтею 23 Закону України № 1533-III передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 Закону України № 1533-III, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.
У відповідності до ст. 30 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пп. «б»п.3 ст. 1 УРСР «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року та п. 6.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року - застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо). Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 –163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2: 18000, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського міського центру зайнятості: 18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330 (код ЄДРПОУ 21367756) 1022 (одна тисяча двадцять дві) грн. 22 коп. виплачених як допомога по безробіттю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст.186 КАС України.
Суддя П.Г. Паламар