РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2011 р. Справа № 16/1150-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Сініцина Л.М.
суддів Гудак А.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Приватний підприємець ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.10 р.
у справі № 16/1150 (суддя Магера В.В. )
позивач Приватний підприємець ОСОБА_2
відповідач Хмельницьке міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго"
про розірвання договору на постачання теплової енергії від 4 вересня 2007 року №1679/353
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_4О.( довіреність в справі )
відповідача - Ялівчук А.А.( довіреність в справі )
Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15 жовтня 2010 року у справі № 16/1150-10 (суддя Магера В.В.) відмовлено в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” про розірвання договору на постачання теплової енергії №1679/353 від 4 вересня 2007 року.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, якою вважає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вважає, що ним, у передбачений пунктом 10.4 договору № 1679/353 місячний строк, надіслано позивачу листи про припинення теплопостачання у приміщення, власником якого він являється. У зв»язку з відмовою відповідача розірвати спірний договір, він обґрунтовано звернувся до суду із позовом про розірвання договору № 1679/353. За таких обставин апелянт вважає, що місцевий господарський суд, відмовляючи у позові, не врахував, що позивачем дотримано у повному обсязі вимоги статті 188 Господарського кодексу України, якими визначено порядок розірвання господарських договорів. Вказує, що місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення, не взяв до уваги аргументів позивача щодо неможливості оплати ним послуг з теплопостачання через економічну кризу. Просить рішення суду у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” надіслано відзив на апеляційну скаргу, яким вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Вказує, що спірний договір на постачання теплової енергії є типовим договором для всіх юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Розірвання договору спричинить припинення теплової енергії не лише у приміщення позивача та у інші приміщення будинку. Втручання в систему опалення (від»єднання приміщень позивача від централізованого опалення) порушить права інших споживачів (користувачів приміщеннями у будинку) теплової енергії. Відключення приміщень позивача від теплопостачання є технічно неможливим. Так як позивачем не надано доказів суттєвого порушення з боку відповідача договору на постачання теплової енергії №1679/353 від 4 вересня 2007 року, суд правомірно відмовив у позові.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що позивач отримує послуги по теплопостачанню належного йому приміщення та здійснює оплату за послуги на підставі рахунків. Щодо якості послуг із теплопостачання позивач претензій не має. Причиною розірвання спірного договору стали тимчасові фінансові труднощі по оплаті послуг, що виникли у зв»язку із економічною кризою. Разом з тим,заборгованості за послуги теплопостачання апелянт не має.Позивач повідомляв відповідача за місяць до закінчення строку договору про відмову від послуг. Суд даних обставин не врахував та безпідставно відмовив у позові. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Представник міського комунального підприємства„Хмельницьктеплокомуненерго” в ході апеляційного перегляду справи щодо апеляційної скарги заперечив та пояснив, що технічно неможливо від»єднати приміщення позивача від теплопостачання. Так як відсутнє порушення із боку відповідача істотних умов договору про теплопостачання, суд правомірно відмовив у задоволенні позову. Просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності стаття 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представників сторін ,обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 являється власником нежитлового приміщення загальною площею 59 квадратних метрів, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1 Означене підтверджується наявними у справі: договором купівлі-продажу від 01.08.2007 року, актом прийому-передачі приміщення від 23.08.2007 року та витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15723042 (а.с. 42-46).
04 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії №1679/353 у відповідності до пункту 1.1 якого відповідач взяв на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних позивачу обсягах, а позивач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені вказаним договором.( а.с. 7)
Пунктом п.2.1 цього договору сторонами погоджено, що кількість та обсяги теплової енергії визначаються в Додатку №1 до договору, який є невід`ємною частиною договору, і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об’єкта, виробничої діяльності споживача.
Також , додатком № 3 до договору №1673/353 (умови припинення подачі теплової енергії) передбачено, що енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу у разі, зокрема письмового звернення споживача про припинення теплопостачання.
Позивач звертався до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору на постачання теплової енергії №1679/353 ( а.с. 13-14) мотивуючи необхідність розірвання договору недопущенням виникнення заборгованості за надані послуги із теплопостачання в подальшому, неможливістю перепрофілювання приміщення під надання інших послуг та збитковістю діяльності та поширенням плісняви на стінах та неприємного запаху.
Листами відповідача № 2374/21 від 07.08.2009 року та № 1114/09 від 13.05.2010 року відповідач повідомляв позивачу про неможливість відключення належного йому приміщення від теплопостачання по технічним причинам, а також про причини виникнення плісняви у приміщення, які не пов»язані із наданням послуг по опаленню.(а.с.12,а.с.29)
Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.
Норма ст.1 Закону України "Про теплопостачання" містить визначення споживача та теплопостачальної організації: споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Поряд з тим, постачання теплової енергії у гарячій воді за змістом ст.1, п.1ч.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є одним із видів комунальних послуг.
В силу ч.1 ст.19 Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. У відповідності до 24 Закону України «Про теплопостачання» до основних обов»язків споживача належить укладення договору на теплопостачання.
В даному випадку відповідач - міське комунальне підприємство „Хмельницьктеплокомуненерго”- є теплопостачальною організацією, що стверджується довідкою про включення до ЄДРПОУ, з якої вбачається, підприємство проводить виробляення та розподілення тепла (теплової енергії).
Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р року було затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Згідно з п.1 цих Правил ( з змінами та доповненнями) вони регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг і фізичною та юридичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення. Згідно з п.п.24, 25 Правил споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 р. затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (надалі – Порядок), який згідно з п.1.1. визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
Як випливає із змісту п.п.2.1., 2.2., 2.5. цього Порядку (з змінами та доповненнями) для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП з письмовою заявою про відключення. Комісія приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП, який подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналогічне положення міститься в ст. 188 Господарського кодексу України. Умови зміни або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин визначено у ст. 652 ЦК України.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов»язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В ході розгляду справи позивачем не надано доказів неналежного надання послуг із теплопостачання приміщення, власником якого він являється, а також доказів дотримання ним встановленого порядку для відмови від послуг із теплопостачання.Обставини,на які посилався апелянт ,як на підставу розірвання договру ,не є істотними ,в розумінні ст. 651 ЦК України.
За таких обставин, апеляційний господарський суд повністю погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для розірвання договору та не вбачає підстав для зміни чи скасування рішенням господарського суду Хмельницької області від 15 жовтня 2010 року у даній справі.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2010 року у справі № 16/1150-10 залишити без змін,а апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може букти оскаржена в касаційному порядку .
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Гудак А.В.