ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року    Справа № 2а/0370/343/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

з участю представника відповідачів Ілюшика С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

Вказаний позов мотивовано тим, що 23.06.2010 року на території м. Ковеля працівниками податкової міліції Ковельської МДПІ було затримано вантажний автомобіль «Мерседес» р.н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 з вантажем шин автомобільних в асортименті в кількості 1442 штук, який було опломбовано та передано на відповідальне зберігання товариству «Волинь – Євробізнес».

Працівниками податкової 08.07.2010 року складено акт опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного та взято дане майно (автомобільні шини в кількості 1442 штуки) на податковий облік.

З приводу затримання автомобіля працівниками Ковельської МДПІ проводилась перевірка в порядку ст. 97 КПК України, за результатами якої 15.12.2010 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України – за відсутністю складу злочину.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивач набув права власності на дане майно у встановленому законодавством порядку та є його власником та не встановлено порушень щодо укладення правомірності договорів та поставки відповідного товару.

Дане майно взято на податковий облік Ковельською МДПІ за місцем затримки автомобіля із товаром.

Ним, як власником товару, 16.12.2010 року та 04.01.2011 року на ім’я начальника Ковельської МДПІ подано заяви про повернення належного майна автомобільних шин в кількості 1442 штуки в асортименті.

Відповідно до ст.19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

  Згідно п.п.1,3 розділу 8 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби під час роботи з безхазяйними речами та майном що переходить у власність держави, затверджених Наказом ДПА України № 482 від 21.07.2008 року майно, яке не перейшло у власність держави, підлягає поверненню за умови, що власником надані відповідні документи, які підтверджують його право власності на майно.

Повернення майна, зазначеного у пункті 1 цього розділу Методичних рекомендацій, проводиться органом державної податкової служби у місячний термін від дня реєстрації заяви власника за наявності відповідних документів.

На даний час належні йому автомобільні шини у встановлений законом термін не повернуті і рішення з приводу цього податковою інспекцією не прийнято.

Вважає, що неповерненням у встановлений термін майна під будь – якими приводами та невжиття заходів для його повернення Ковельська МДПІ допустила порушення вищезазначених нормативних актів, його прав як законного власника майна щодо  володіння, користування і розпорядження своєю власністю та вчинила протиправну  бездіяльність.

Враховуючи ту обставину, що Ковельська МДПІ допустила протиправну бездіяльність щодо неповернення майна у відповідності до ст. 162 КАС України суб’єкта владних повноважень слід зобов’язати вчинити дії щодо повернення належного на праві приватної власності майна, що облікуються за Ковельською МДПІ.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав із підстав, у ньому викладених, та просить його задовольнити.

Відповідачем на даний позов подано письмові заперечення, в яких зазначено, що позовні вимоги вони заперечують, із наступних підстав.

Дійсно на адресу відповідача надходили заяви про повернення майна позивачу, які були затримані працівниками податкової міліції 23.06.2010 року.

Під час перевірки поданих відомостей ОСОБА_1 даних позивач підтвердив право власності на майно, однак було встановлено невідповідність в кількості та асортименті товару, тому, враховуючи викладене, позивачу 31.12.2010 року було відмовлено в повернені майна.

04.01.2011 року позивач повторно звернувся із заявою про повернення майна та повторного огляду товару. Проведеною перевіркою встановлено правильність заявлених відомостей про кількість та асортимент товару позивачем.

04.02.2011 року ОСОБА_1 надано відповідь про те, що повторно проведено перерахунок товару і вони відповідають поданим документам. Також позивача повідомлено, що для об’єктивного розгляду питання Ковельській МДПІ потрібно провести додаткову перевірку, яка станом на 04.02.2011 року не завершена, і що розгляд питання переноситься на 19.02.2011 року.

18.02.2011 року позивача повідомлено про те, що ним не підтверджено право власності на майно у зв’язку із цим немає підстав для повернення йому майна і воно відповідно до чинного законодавства переходить у власність держави. Просять в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав із підстав, зазначених у запереченні, та просить в його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до повного задоволення, із наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ст.17 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних  осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно – правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Як вбачається із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2, 4 ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що 01.06.2010 року між ТзОВ «Юзопторг» та ОСОБА_1 укладено договір консигнації.

Згідно накладної № 032322 від 03.06.2010 року, на підставі договору, позивач отримав автомобільні шини в асортименті.

Згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів №№ 16, 32 від 20.08.2010 року та 09.09.2010 року позивач оплатив кошти за вказаний товар.

Із акту взаємозвірки станом на 14.09.2010 року між ТзОВ «Юзопторг» та підприємцем ОСОБА_1 вбачається, що заборгованості один перед іншим по даному договору немає.

23.06.2010 року працівниками податкової міліції автомобіль із даними шинами було затримано на території м. Ковеля.

Актом № 1/22-004-1 опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 08.07.2010 року дане майно вилучене та взяте на податковий облік Ковельською МДПІ.

15.12.2010 року по факту затримки вантажу було відмовлено в порушенні кримінальної справи та зобов’язано повернути вантаж власнику товару.

16.12.2010 року ОСОБА_1 подав  заяву про повернення належного йому майна.

31.12.2010 року Ковельська МДПІ згідно відповіді № 15076/10/24-012 позивачу відмовили в поверненні майна на підставі того, що встановлено невідповідність в асортименті та кількості шин в поданих позивачем накладних на товар та акті опису  майна.

04.01.2011 року позивач повторно звернувся із вимогою повернути належний йому товар із вимогою провести комісійний огляд.

05.01.2011 року проведено комісійний огляд, згідно акту до якого встановлено неправильність записаних працівниками податкової асортименту товару належного ОСОБА_1

04.02.2100 року позивачу надано проміжну відповідь про те, що розгляд звернення  позивача у зв’язку з проведенням додаткової перевірки продовжено до 19.02.2011 року.

18.02.2011 року позивачу відмовлено в поверненні товару у зв’язку з тим, що Ковельська МДПІ не змогла підтвердити факт реалізації товару ТзОВ «Юзопторг» позивачу та ним не підтверджено право власності на майно, у зв’язку із чим товари переходять у власність держави.    

Проаналізувавши зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази суд вважає, що неповерненням позивачу майна на протязі встановленого чинним законодавством строку Ковельською МДПІ допущено протиправну бездіяльність та порушено вищезазначені вимоги ЦК України, Конституції та Методичних рекомендацій, права власника.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме постанови про відмову в порушення кримінальної справи, п.1.2 договору консигнації, накладної на придбання товару, прибуткових касових ордерів позивачем у встановленому чинним законодавством порядку набуто право власності на автомобільні шини в кількості 1442 штуки.

У встановленому чинним законодавством порядку ОСОБА_1 права власності не позбавлявся.

Тому ним, як власником майна, у відповідності до ст.41 Конституції України, Методичних рекомендацій та враховуючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи 16.12.2010 року та 04.01.2011 року подано заяви про повернення майна, вилученого в нього згідно акту опису від 08.07.2010 року.

Згідно п.1 розділу 8 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затверджених наказом ДПА України
від 21 липня 2008 року N 482 майно, яке не перейшло у власність держави, підлягає поверненню за умови, що власником надані відповідні документи, які підтверджують його право власності на майно.

Пунктом 3 розділу 8 Методичних рекомендацій визначено, що повернення майна, зазначеного у пункті 1 цього розділу Методичних рекомендацій, проводиться органом державної податкової служби у місячний термін від дня реєстрації заяви власника за наявності відповідних документів.

На думку суду, позивачем, у відповідності до вимог ЦК України, Ковельській МДПІ подано всі необхідні документи, які підтверджують право власності позивача на автомобільні шини в кількості 1442 штуки.

В ході проведених Ковельською МДПІ перевірок, що підтверджується і письмовими доказами по справі та запереченнями відповідача позивачем підтверджено право власності на майно зазначене в акті опису майна.

Тому Ковельська МДПІ у встановлений чинним законодавством термін повинна була провести перевірку та прийняти рішення про повернення майна.

Вказаним нормативним актом не передбачено право органів податкової інспекції на продовження зазначеного строку, а тому рішення повинно бути прийнято у в місячний термін з дня реєстрації заяви про повернення майна.

Як вбачається із відповіді відповідача від 31.12.2010 року вказане майно не повернуто у зв’язку із невідповідністю заявлених власником кількості та асортименту товару зазначених в акті опису.

Вказана обставина пізніше в ході проведення комісійного огляду від 05.01.2011 року була спростована та зазначено, що вказану неточність допустили працівники податкової.

Підставою для неповернення майна позивачу згідно відповіді від 18.02.2011 року є те, що Ковельська МДПІ не змогла перевірити факт реалізації шин позивачу ТзОВ «Юзопторг».

Право власності, згідно норм ЦК України, набувається у встановленому законом порядку.

Ні Законом України «Про державну податкову службу» ні іншими нормативними актами податкові органи не наділені правом на трактування підстав набуття права власності особами.

Тому обставини, які зазначені у відповідях відповідача про неможливість повернення майна позивачу є надуманими, суперечать ст.ст. 19, 41 Конституції України, Розділу 8 Методичних рекомендацій, ЦК України, порушують права власності позивача та свідчать про те, що відповідачем свідомо допущено протиправну бездіяльність щодо неповернення у встановлені чинним законодавством терміни, належного ОСОБА_1 майна.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що Ковельська МДПІ не може визначити чи здійснювалась реалізація товару позивачу та  не проведена повна перевірка, оскільки відповідні документи на право власності на визначена майно позивачем подано, а неможливість проведення податковою перевірки у контрагента по договору щодо реалізації майна  не є підставою для неповернення майна власнику.

Сам факт дачі відповіді позивачу щодо неповернення майна не може свідчити про недопущену бездіяльність, оскільки, як вбачається із змісту вказаних відповідей, вони давались лише з метою відписки, по надуманих підставах.

Тому суд вважає, що Ковельська МДПІ щодо неповернення належних ОСОБА_1 на праві приватної власності майна – автомобільних шин в асортименті в кількості 1442 (однієї тисячі чотириста сорок двох) штук, які перебувають на податковому обліку у Ковельській МДПІ, допустила протиправну бездіяльність.

Враховуючи викладене та наявність протиправних дій відповідача, його слід зобов’язати вчинити дії щодо повернення, належного ОСОБА_1 на праві  власності, майна.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Конституції України, ЦК України, Закону України «Про державну  податкову службу», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції щодо неповернення належних ОСОБА_1 на праві приватної власності майна – автомобільних шин в асортименті в кількості 1442 (однієї тисячі чотириста сорок двох) штук, які перебувають на податковому обліку у Ковельській МДПІ.

Зобов’язати Ковельську міжрайонну державну податкову  інспекцію повернути належні ОСОБА_1 на праві приватної власності автомобільні шини в кількості 1442 (однієї тисячі чотириста сорок двох) штук в асортименті згідно накладних вилучених згідно акту опису та попередньої оцінки майна від 08.07.2010 року, які знаходяться на податковому обліку у відповідача.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена  в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 28 лютого 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий                                                                                 Р.С.Денисюк