РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р.                                                                                                    Справа № 11/115-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Петухов М.Г. ,  суддя Бригінець Л.М.

при секретарі Риштун О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Гаврилов П.О. (дов. №9 від 08.04.2010 року)

відповідача -  ОСОБА_2. (дов. №195684 від 03.07.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" на  рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.10 р. у справі № 11/115-10

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс"

до фізична особа - підприємець ОСОБА_1.

про стягнення заборгованості в сумі 44 994 грн. 24 коп.

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.10.10 р. у справі №11/115-10 (суддя Матвійчук В.В.) позов задоволено частково та стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс»2907 (дві тисячі дев'ятсот сім) грн. 96 коп. - боргу; 135 (сто тридцять п'ять) грн. 96коп. - пені; 20 (двадцять) грн. 32 коп. - 3% річних; 30 (тридцять) грн. 64 коп. - витрат зі сплати державного мита та 16 (шістнадцять) грн. 07 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.10 р. у справі № 11/115-10 в частині відмови в позові мотивоване тим, що позивачем не доведено отримання відповідачем товару за накладними №219985977 (окз) від 20.04.2010р., №219985976 (квд) від 20.04.2010р., №219985978 (их) від 20.04.2010р., №219985975 (их) від 20.04.2010р., №219985979 (квд) від 20.04.2010р., №219986090 (квд) від 22.04.2010р., №219986088 (окз) від 22.04.2010р., №219986089 (их) від 22.04.2010р., а тому позов було задоволено частково.

Скаржник (позивач) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" вважає, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права та не в повному обсязі встановлено всі обставини справи. Просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.10 р. у справі № 11/115-10 та прийняти нове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. на користь ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс»грошові кошти в розмірі 44866 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 79 коп., в тому числі 43094 (сорок три тисячі дев'яносто чотири) грн. 60 коп. - основного боргу; 1540 (одна тисяча п'ятсот сорок) грн. 28 коп. - пені; 231 (двісті тридцять одну) грн. 91 коп. - 3 % річних.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що накладні в повному обсязі відповідають вимогам пунктів 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Посада відповідача не може бути зазначена в накладних взагалі, оскільки вона відсутня.

Скаржник вважає, що твердження суду про те, що Накладні не відповідають чинному законодавству, оскільки на них відсутній відбиток печатки Відповідача, що позбавляє можливості ідентифікувати вказану особу, є безпідставним та не відповідає вимогам законодавства. На Накладних міститься особистий підпис отримувача - Відповідача. Таким чином, Накладні в повному обсязі відповідають чинному законодавству України, а застосування судом першої інстанції положень п. 2.4, 2.56 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", які хоч і підлягали застосуванню, проте їхній зміст і сутність сприйнято неправильно, оскільки судом першої інстанції неправильно витлумачено їхні вимоги. По-друге, не обґрунтовує свої позовні вимоги зазначеними у Рішенні довіреностями, оскільки в накладних зазначено прізвище та ініціали ОСОБА_1. Більше того, ні в позовній заяві, ні в додаткових поясненнях Позивачем зазначені довіреності, як доказ отримання товару Відповідачем, не зазначались взагалі. По-третє, на доказ припинення своєї діяльності Відповідачем надано книгу обліку розрахункових операцій від 14.05.2009р. № 0228009829р/1/8084, яка не може бути належним підтвердженням даної обставини, оскільки належним доказом припинення господарської діяльності є лише відомості, отримані з Державного реєстру фізичних осіб-підприємців, відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідачем подано апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу. В своєму відзиві відповідач посилається на те, що накладні не містять основного - підпису одержувача та його печатки. Так, підписи у накладних №219986088 (окз), №219986089 (их), №219986090(квд) від 22.04.2010 року та №219985975(их), №219985976(квд), №219985977 (окз), №219985978(их), №219985979(квд) від 20.04.2010 року не належать ОСОБА_1. і під час розгляду справи в першій інстанції зазначений факт не заперечувався позивачем. Більше того, в накладних від 22.04.2010 року (№ 219986088 (окз), №219986089 (их), № 219986090(квд)) в графі «одержувача»взагалі зазначено прізвище Долги. Разом з тим, довіреності на вказане чи схоже прізвище ФОП ОСОБА_1. не видавав. В повідомленні про зразки підписів матеріально-відповідальних осіб, яким підтверджується отримання товару вказана особа не значиться.

Накладні, на які посилається апелянт, не містять відбитку печатки ФОП ОСОБА_1. В той час як відповідач завжди в господарській діяльності використовував печатку.

Неодержання відповідачем товарно-матеріальних цінностей за вказаними накладними підтверджується також тим, що відповідно до податкової декларації на додану вартість за квітень 2010 року операції з одержання (придбання) товару за цими накладними в бухгалтерському та податковому обліку ФОП ОСОБА_1. не відображались, що досліджено під час розгляду справи місцевим судом.

Крім того, починаючи з 6 квітня 2010 року ФОП ОСОБА_1. і до теперішнього часу взагалі зупинив проведення господарської діяльності. Зокрема, призупинив проведення видаткових та прибуткових операцій, що підтверджується книгою обліку розрахункових операцій №0228009829р/1/8084, яка вже досліджувалась судом.

В судовому засіданні 27.01.2011 року колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив та додані до нього документи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області без змін, виходячи з наступного.

25 травня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс»позивач, за договором Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Покупець) укладено договір за № 1750 за умовами якого, позивач зобов'язався передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його у відповідності до положень розділу 5 даного договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач на виконання умов договору згідно накладних №219983056 від 31.03.2010р., №219983058 (их) від 31.03.2010р. поставив відповідачу товар на 2 907,96 грн..

Відповідно до п. 5.2. договору остаточний термін оплати отриманої Покупцем партії товару складає 7 календарних днів з моменту одержання товару Покупцем за накладною.

Зі змісту позовної заяви та пояснень представників сторін випливає, що в рахунок оплати отриманого товару відповідачем внесено в касу позивача грошові кошти в сумі 700 грн..

При цьому, сторонами не надано доказів в підтвердження даної обставини, тоді як відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а отже суд вважає, що дана обставина не доведена.

По договору поставки від 25.09.2009 року за відповідачем існує заборгованість в розмірі 2907,96 грн.

Відповідно до п.8.1 договору, ч.2 ст.625 ЦК України місцевим господарським судом за допомогою бази даних "Законодавство України" встановлено, що стягненню підлягає 135,96 грн. пені та 20,32 грн. 3% річних.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено отримання відповідачем товару за накладними №219985977 (окз) від 20.04.2010р., №219985976 (квд) від 20.04.2010р., №219985978 (их) від 20.04.2010р., №219985975 (их) від 20.04.2010р., №219985979 (квд) від 20.04.2010р., №219986090 (квд) від 22.04.2010р., №219986088 (окз) від 22.04.2010р., №219986089 (их) від 22.04.2010р., виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі Закону) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року (далі Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Тобто факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Нормою статті 1 Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Позивач стверджував поставку товару за вищевказаними накладними посилаючись на ту обставину, що відповідачем було виписано довіреності на отримання товару за накладними, в яких вказано номер накладної та суми поставки.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону та пункту 2.4 Положення, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, установи, від імені якої складений документ; зміст, обсяг та підстава для здійснення господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Подані позивачем накладні таким вимогам не відповідають, оскільки в них не зазначено посаду особи зі сторони одержувача товару, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та відсутня печатка відповідача, що позбавляє можливості ідентифікувати вказану особу.

Місцевим господарським судом також взято до уваги посилання позивача на довіреності, як докази отримання товару за вказаними накладними, зважаючи на таке.

Відповідно до положень Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 відпуск цінностей фізичній особі - приватному підприємцю не потребує пред'явлення довіреності у разі, якщо вона особисто одержує цінності від підприємства, установи, організації за наявності в неї таких документів: паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу; Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, якщо приватний підприємець одержує цінності особисто, довіреність на їх отримання не потрібна. У разі, якщо підприємець доручає отримати цінності іншій особі, така особа має пред'явити постачальнику довіреність.

Зазначені позивачем довіреності не відповідають приписам наведеної  норми, оскільки вони виписані на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, тобто відповідачем виписано довіреності на своє ім'я на отримання цінностей.

При цьому, позивачем не надано доказів уповноваження відповідачем інших осіб на 5  отримання у позивача товару згідно накладних №219985977 (окз) від 20.04.2010р., №219985976 (квд) від 20.04.2010р., № 219985978 (их) від 20.04.2010р., №219985975 (их) від 20.04.2010р., №219985979 (квд) від 20.04.2010р., №219986090 (квд) від 22.04.2010р., № 219986088 (окз) від 22.04.2010р., №219986089 (их) від 22.04.2010р..

Отже, рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.10 р. у справі № 11/115-10 відповідає вимогам  закону, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.10 р. у справі №11/115-10 - залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" на  рішення господарського суду Вінницької області від 04.10.10 р. у справі № 11/115-10 - залишити без задоволення.

2. Справу №11/115-10 надіслати до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                       Демидюк О.О.  

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.  

Суддя                                                                                              Бригінець Л.М.