ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
20.09.07 Справа № 16/116-2160
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Бонк Т.Б.
суддів: Бойко С.М.
Марко Р.І.
з участю представників сторін:
від позивача –не з”явився
від відповідача –Глотов О.Л. - ректор
розглянувши апеляційну скаргу ПВНЗ “Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти” без дати і номера
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.07.2007 р.
у справі № 16/116-2160
за позовом Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Тернопільського міського центру зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м.Тернопіль
до ПВНЗ “Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти”, м.Тернопіль
про стягнення 850 грн.
ВСТАНОВИВ:
рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.07.2007 р. у справі № 16/116-2160 задоволено позов Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Тернопільського міського центру зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м.Тернопіль та стягнуто з ПВНЗ “Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти”, м.Тернопіль, 850 грн. штрафу.
Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується використання відповідачем праці іноземців без дозволу на працевлаштування державної служби зайнятості України; накладений за дане правопорушення штраф відповідачем добровільно не сплачено.
ПВНЗ “Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти” в апеляційній скарзі просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, з підстав неповного з’ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував положення ст.213 ЦК України, а також положення ст.20 Закону України “Про міжнародні договори”.
Позивач у запереченні на апеляційну скаргу посилається на безпідставне твердження апелянта про необхідність застосування норм цивільного законодавства та вважає, що позовні вимоги заявлені до відповідача, ґрунтуються на Законі України “Про зайнятість населення”, а не виходять із договірних зобов’язань.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.07.2007 р. у справі № 16/116-2160 скасувати та припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
При цьому колегія виходила з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позов Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Тернопільського міського центру зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ПВНЗ “Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти” про стягнення 850 грн. подано 04.05.2007 року в порядку та на підставі Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржуване рішення прийняте також у порядку господарського судочинства.
Згідно з п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР з наступними змінами та доповненнями страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно Закону України № 1533-ІІІ від 02.03.2000р. і Статуту Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими особами.
Згідно Статуту державний нагляд за діяльністю Фонду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який здійснює контроль за дотриманням страхувальниками та Фондом законів України, нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до Статуту Фонд має право, зокрема, здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи, передбачені Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-ІІІ від 02.03.2000р., Законом України “Про зайнятість населення” та іншими актами законодавства.
З наведеного випливає, що виконавча дирекція Фонду в прийнятті рішення про стягнення штрафу діє як орган державної влади у здійсненні нею владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.07.2007 р. у справі № 16/116-2160 суперечить нормам процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у даній справі припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки останню не належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ПВНЗ “Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти”, м.Тернопіль, задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.07.2007 р. у справі № 16/116-2160 скасувати.
Провадження у справі №16/116-2160 припинити.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи повернути в господарський суд Тернопільської області.
Головуючий-суддя Т.Б. Бонк
Суддя С.М. Бойко
Суддя Р.І. Марко