28.02.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ас-199/2011р. Головуючий у першій
інстанції Лемешко А.С.
Категорія 88 Доповідач в апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Водяхіної Л.М.,
суддів - Зотова В.С., Сундукова В.М.,
за участю секретаря - Шевченко О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м.Севастополя на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 17 квітня 2009 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя про спонукання до виконання певних дій,-
В С Т А Н О В И Л А :
13.10.2008р. позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м.Севастополя та посилаючись на положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», просила стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період 01.01.2006р. по 31.12.2007р.
Крім того, просить поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 22 травня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з Управління Пенсійного Фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу за період з жовтня по грудень 2007 року в сумі 373,60 грн.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, вбачається з матеріалів справи, що позивач є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ч.6, ч.3 цього Закону, дітям війни пенсії або грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, державні соціальні гарантії не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Дія зазначеної норми закону була зупинена ЗУ „Про державний бюджет на 2006 рік” та ЗУ „Про державний бюджет на 2007 рік”, у зв’язку з чим зазначена щомісячна соціальна допомога позивачу не сплачувалась.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N6-рп/2007, положення п.12 ст.71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що позивач мав право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком тільки з 09.07.2007 року.
Проте, враховуючи, що звернення позивача до суду мало місце лише 13.10.2008р. та відсутні поважні причини пропуску річного строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що нарахуванню та виплаті підлягає недоплачена соціальна допомога з жовтня по грудень 2007 року, однак суд не вказав початкову та кінцеву дату здійснення такого нарахування.
Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи частково вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті надбавки до пенсії з визначенням конкретної суми, не врахував, що такої заборгованості не існує, оскільки відповідачем дана надбавка, визначена ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» не нараховувалась. Таким чином, для відновлення порушеного права позивача, правильним було б зобов’язати відповідача здійснити нарахування, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надбавки у відповідному розмірі та виплатити її з урахуванням вже проведених виплат, у зв’язку з чим визначення конкретної суми також має бути покладено на відповідача.
Крім того, з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача діяти відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити конкретні суми.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустив вказане порушення, і судове рішення є помилковим лише в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити рішення в цій частині.
Керуючись 195, 196, 197, ч. 1 п. 2 ст. 198, ч. 1 п. 1 ст. 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя - відхилити.
Постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 17 квітня 2009 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
Адміністративний позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити нарахування підвищення до пенсії, призначеної ОСОБА_3 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі, встановленому статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 13.10.2007 р. по 31.12.2007 р.
В інший частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий : /підпис/ Л.М. Водяхіна
Судді: /підпис/ В.С. Зотов
/підпис/ В.М. Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду В.С. Зотов
міста Севастополя