ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2007                                                                                   Справа № 9/280  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В :

   Рішенням господарського суду Кіровоградської  області від 15.10.2007р. по справі № 9/280 (суддя Шевчук О.Б.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

  Рішення мотивовано тим, що договір не був посвідчений нотаріально через відсутність правовстановлюючих документів про право власності на предмет застави, суду не подано жодного доказу на підтвердження  виконання  укладеного сторонами договору застави від 06.11.2005 р. Станом на  дату вирішення  цього спору, об’єкти нерухомого майна, які зазначені в  спірному договорі застави,  не є власністю  відповідача, оскільки вони були передані  за мировою угодою, затвердженою господарським судом ухвалою від 27.07.27 р. у справі №7/31,  фізичній особі-підприємцю Погорєльському Ю.М., який, в свою чергу продав зазначене майно фізичним особам Богдану С.Г. та Кошель Ю.В.   

   Позивач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що :

-          судом неправильно встановлено, що позивачем не подано жодного доказу на підтвердження виконання укладеного сторонами договору застави від 06.11.2005 року. До суду було подано доповнення до позовної заяви;

-          суд не враховує положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними",  абзацом 3 пункту  4 якої передбачено, щоб не допускати неправильного визнання дійсними угод суд повинен  перевірити,  чи підлягала виконана  угода  нотаріальному  посвідченню,  чому  вона  не  була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних прав;

-          ст. 6 Закону України „Про заставу” визначає –застава майна, що перебуває у спільній власності –це майно, що перебуває у спільній власності може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників і згідно ст. 13 підлягає нотаріальному посвідченню;

-          право для розрахунку з державою дали співвласники майна, позивач уклонився від нотаріального посвідчення договору застави від 06.11.2005 року;

-          відповідач рішенням виконавчого комітету Сальківської селищної ради від 03.05.2007 року №54 одержав право власності на нерухоме майно, яке було в спільній власності пайовиків. Однак, нотаріально посвідчити договір застави від 06.11.2005 року відмовився;

-          по факту зловживань щодо договору відповідача порушена кримінальна справа і накладений арешт на майно.

Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

          Відповідач витребуваний судом відзив на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2007р. апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 13.11.2007року, 13.11.2007 року у судовому засіданні оголошено перерву до 27.11.2007 року, 27.11.2007 року у судовому засіданні оголошено перерву до 11.12.2007 року.

Згідно розпорядження голови судової палати № 869 від 13.11.2007 року справа №9/280 передана на розгляд постійній колегії суддів у складі: головуючий суддя Білецька Л.М. (доповідач), Науменко І.М., Голяшкін О.В.

          У судовому засіданні 13.11.2007 року, 27.11.2007 року позивач підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати. Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу не задовольняти, рішення залишити без змін. 11.12.2007 року представники у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

          Судова колегія вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважають, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

  Предметом судового оскарження в апеляційній інстанції є договір кредитної лінії  №7-ю укладений 10.03.2003 р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі Гайворонського відділення №5429 та приватним сільськогосподарським   підприємством "Сальково". За умовами цього договору, з урахуванням  додаткових угод до нього, банк зобов’язався  надати    відповідачу кредит в обсязі 200000 грн. на цілі зазначені в договорі, а відповідач зобов’язався повернути  отриманий кредит  в термін до 30.11.2004 р.

  06.11.2005 року сторонами укладено договір застави в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 7-ю.

  Відповідно до п.2.2. даного договору сторони оцінили заставлене майно на загальну суму 365429 грн.

  Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про заставу" у  випадках,   коли   предметом  застави  є  нерухоме  майно,   договір  застави  повинен  бути  нотаріально посвідчений  на  підставі  відповідних правоустановчих документів.

  Як видно з матеріалів справи, спірний договір застави не було посвідчено нотаріально  не із-за ухилення відповідача від нотаріального посвідчення цього договору,  а у зв’язку з відсутністю у відповідача станом на  дату укладення договору  правовстановлюючих документів, що підтверджують право в власності на об’єкти нерухомості, які  є предметом застави. Також до суду не було подано жодного доказу на підтвердження  виконання  укладеного сторонами договору застави від 06.11.2005 року.

  Суд першої інстанції вірно встановив, що станом на  дату вирішення  цього спору, об’єкти нерухомого майна, які зазначені в  спірному договорі застави,  не є власністю  відповідача, оскільки вони були передані  за мировою угодою, затвердженою господарським судом ухвалою від 27.07.27 р. у справі №7/31,  фізичній особі-підприємцю Погорєльському Ю.М., який, в свою чергу продав зазначене майно фізичним особам Богдану С.Г. та Кошель Ю.В.   

   Договір може бути визнано  дійсним за рішенням суду  за умови  дотримання таких умов: сторони домовились щодо всіх істотних умов договору;  така домовленість підтверджується письмовими доказами;  відбулось повне або часткове виконання умов договору; одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

   Відповідно до ст. 55 Закону України "Про нотаріат" угоди   про   відчуження   та   заставу  майна,  що  підлягає реєстрації,  посвідчуються  за  умови   подання   документів,   що підтверджують  право  власності  на  майно,  що  відчужується  або заставляється.  У разі застави  майбутнього  майна  або  створення забезпечувального   обтяження   в   майбутньому   майні  нотаріусу надаються документи,  що підтверджують наявність прав  на  набуття такого  майна у власність у майбутньому.

             Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку та застосував відповідне законодавство, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.            

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

    Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України від імені якого діє Гайворонське відділення №5429 ВАТ „Ощадбанк”, м. Гайворон  - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2007року у справі № 9/280 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                             Л.М.Білецька

Суддя                                                                                 І.М.Науменко

Суддя                                                                                 О.В.Голяшкін

З оригіналом згідно

Помічник судді                                            О.В.Водопоєнко