ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2- 10596/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

    28 лютого 2011  року                                                    м.Тернопіль                           

 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді     Черніцької І.М.

при секретарі            Ландяку А.О.

з участю                     представника ОСОБА_1-           

                                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди  завданої пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди .

В обґрунтування вимог посилається на те, що 03 червня 2010 року приблизно о 07 год. 10 хв. у м. Тернополі на перехресті нерівнозначних доріг вул. Львівська-Бережанська, ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки Шевроле Авео, державний номерний знак НОМЕР_1, по другорядній дорозі, не надав перевари у русі автомобілю марки Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів та автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 03 серпня 2010 року ОСОБА_3 визнаний винний у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.           

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( далі ДТП), яка відбулась із вини відповідача 03 червня 2010 року автомобіль ОСОБА_1 отримав ряд механічних пошкоджень, вартість відновлювального ремонту яких становить 34807 грн. 24 коп.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 34807 грн. 24 коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди .

У ході судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача матеріальні збитки на суму  10067 грн. 24 коп., посилаючись на те, що частину збитків на суму 24 740 грн. за заявою позивача відшкодувала Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 уточнені  позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зіславшись на доводи викладені у заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з”явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПУ України  у разі неявки у судове засідання відповідача, яким належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо зазначені ним причини визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши думку представника позивача, який не заперечив щодо розгляду справи у відсутності відповідача, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 03 червня 2010 року гр. ОСОБА_3 у м.Тернополі на перехресті нерівнозначних доріг вул.Львівська-Бережанська, керуючи автомобілем марки Шевроле Авео, державний номерний знак НОМЕР_1, по другорядній дорозі, не надав переваги автомобілю, який рухався по головні дорозі та допустив зіткнення з атомобілем марки Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1

Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 03 серпня 2010 року ОСОБА_3 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасника дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспорних засобів, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн.

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

За таких обставин не підлягає доказуванню наявність вини в діях відповідача ОСОБА_3 у  вчиненні ним ДТП.

Власником автомобіля марки Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 29.04.2009 року  виданим ВРЕР УДАІ УМВСУ в Тернопільській області.

Власником автомобіля марки Шевроле Авео, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_3, що стверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Внаслідок ДТП, яка мала місце 03.06.2010 року з вини водія ОСОБА_3 автомобілю  марки Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 спричинено значних пошкоджень.

Як вбачається із звіту за №48 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Хюндай Асеент», реєстраційний номер НОМЕР_2 від 01.07.2010 року, вартість завданого матеріального збитку власнику автомобіля «Хюндай Асеент», реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП становить 34 807 грн.24 коп.  

Згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС 8808900 від 17.01.2010 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована  в Українській інноваційній страховій компанії «Інвестсервіс»у період з 17.01.2010 року по 16.01.2011 року на суму 25 500 грн., із франшизою 510 грн.

За заявою ОСОБА_1 страхова компанія сплатила позивачу страхову виплату на суму 24 740 грн. (сума з урахуванням франшизи та ін.), пов’язану з пошкодженням автомобіля.

На даний час різниця завданих збитків на суму 100 67 грн. 24 коп. відповідачем не відшкодована.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази по справі, прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов”язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Згідно ч.2 цієї статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засосбом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В силу вимог  ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, зокрема, беручи до уваги те, що Українською інноваційною страховою компанією «Інвестсервіс»було відшкодовано позивачу 24 740 грн. завданих збитків, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача різниці матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля марки „Хюндай Асеент», реєстраційний номер НОМЕР_2 ” внаслідок ДТП, яка сталась з вини ОСОБА_3 у розмірі 10067 грн. 24 коп. підлягають до задоволення в повному обсязі.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не представлено суду жодних доказів, щодо безпідставності позовних вимог, а судом таких обставин справи не встановлено.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати по справі.

А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним та документально підтвердженні 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді та судовий збір у сумі  348,07грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215, 223, 224-226, 228, 232, 233, 294 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1168, 1172, 1188, 1187, 1192 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 10067 грн. 24 коп. завданої матеріальної шкоди, 348,07 грн. судового збору та 120 грн.  витрат  на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді.

 Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку лише у разі залишення судом, який його ухвалив, без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Головуюча-підпис: