Справа  № 2-а-1243/2011                                          

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02.03.2011 року                                                         Звенигородський районний  суд Черкаської області

у складі: головуючої - судді                                              Кащук А.М.

при секретарі                                                                       Матвієнко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання  дій неправомірними, перерахунок пенсії та  стягнення підвищення до пенсії дитині війни, -   

в с т а н о в и в:

позивач просить визнати неправомірною відмову відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2006 року по 01.01.2011 року в розмірі 6825 грн.10 коп.

Сторони в судове засідання не з’явилися, подали заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження  за наявними у ній доказами.   

         Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, оскільки як передбачено ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є громадянином  України та на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни йому було менше 18 років.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який є чинним, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином, враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни»- на 30% мінімальної пенсії за віком.

          У відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено поняття мінімальної пенсії за віком та визначено, що за нормами даної статті визначаються лише розміри пенсій, які призначаються згідно з цим Законом.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

За статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII від 05 листопада 1991 року у редакції Закону України від 17.01.2002 року N 2981-ІІ пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Згідно пункту 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001 року №121/2001 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного Фонду України. Діяльність Пенсійного Фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вищевикладеного, тільки Пенсійний Фонд України наділений правом перерахунку пенсії з урахуванням фактично проведених виплат, індексації та інших чинників, тому суд вважає, що провести нарахування та визначити розмір невиплачених сум повинен сам відповідач.

Оскільки відповідач визначив та виплачує йому підвищення до пенсії в розмірі, що не відповідає розміру встановленому  ст. 6 Закону України  «Про  соціальний захист дітей війни»і відмовляється визначити підвищення до пенсії позивачу у вказаному розмірі, бездіяльність відповідача слід визнати неправомірною.

          Суд вважає, що порушене право позивача щодо визначення та виплати підвищення до пенсії  відповідно до норм  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»підлягає відновленню, шляхом зобов’язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії починаючи з 31.07.2010 року по 31.01.2011 року в межах шестимісячного строку звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.    

          На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року з наступними змінами і доповненнями, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року, керуючись ст. 6, 10-12, 69-71, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, КАС України, суд , -           

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про  визнання неправомірними дій та стягнення підвищення до пенсії дитині війни–задовольнити частково.

          Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області щодо виплати ОСОБА_1В підвищення до пенсії, як дитині війни в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 31.07.2010 року по 31.01.2011  року - неправомірними.

          Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області зробити перерахунок та стягнути на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії,  передбачене ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та визначеного законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, починаючи з 31.07.2010 року по 31.01.2011 року.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.    

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Київського апеляційного  адміністративного суду через Звенигородський районний суд, одночасно копія апеляційної скарги надсилається до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така подана не була.

  Суддя