справа  2-93/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02.03.2011 року                                                                                               м.Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Криворученка Д.П.,

секретарі Ребус С.О., за участю представника позивача Рожко С.М., відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городня цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банк «ПРИВАТБАНК» (далі –ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки-нерухоме майно та виселення зі зняттям з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

Рожко Сергій Миколайович діючи на підставі довіреності та в інтересах ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»07.02.11 р. звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки-нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме жилий будинок з верандою-котельнею, господарськими будівлями, які розташовані на земельній ділянці розміром 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KR/CN-07-03-06 від 03.04.06 р. в розмірі 8427,71 грн. Крім того заявлено вимогу про виселення ОСОБА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку.

Позовні вимоги ґрунтуються на наступному. 03.04.2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №KR/CN-07-03-06 за яким відповідач отримав гроші в сумі 9042,87 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повергнення 02.04.2016 року. В порушення умов договору та статей 526-527, 530 ЦК України відповідач належним чином не виконує взяті зобов’язання, внаслідок чого, станом на 31.01.2011 року має заборгованість в розмірі 8427,71 грн, з яких: - 5691,17 грн заборгованість за кредитом; - 1539,85 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; - 529,27 грн заборгованість по комісії за користування кредитом; - 667,42 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та відповідачем 03.04.2006 року було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 і належить відповідачу на праві власності. До складу іпотеки увійшла і земельна ділянка на якій знаходиться вказаний будинок та господарські споруди. У зв’язку з тим, що відповідач не виконує вимогу договору, посилаючись на положення статей 6, 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.6-7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» сторона позивача просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 8427,71 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом його продажу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з встановленням початкової ціни продажу в розмірі 47123,20 грн. Крім того сторона позивача просить суд виселити відповідача, який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку та стягнути з нього судові витрати по справі.         

Представник позивача у судовому засіданні заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити та пояснив, що відповідач протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, всі попередження про необхідність виконання умов договору ним проігноровані. Крім того, 20.04.2010 року відповідача було письмово попереджено про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.   

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно отримав кредитні кошти у позивача на придбання будинку, який став предметом іпотеки, однак у зв’язку з тим, що не отримував заробітної плати на попередньому місці роботи і вимушений був звільнитися, то не мав можливості сплачувати щомісячні внески за кредитним договором. На даний час працевлаштувався і зобов’язався погасити заборгованість певними частками.      

Відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті  визнання  відповідачем  позову і продовжує судовий розгляд.

Суд після заслуховувань пояснень сторін, з‘ясував всі обставини на які посилаються сторони, дослідив докази, яким вони їх обґрунтовують та дійшов висновку, що визнання відповідачем позову частково суперечить вимогам закону, а заявлений позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав та міркувань.  

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено і ця обставина не оспорюється сторонами, що 03.04.2006 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк»/надалі Банк/ та ОСОБА_2 /надалі Позичальник/ укладено кредитний договір №KR/CN-07-03-06, згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк 120 місяців до 02.04.2016 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії в розмірі 9042,90 грн, з яких на придбання житла в розмірі 7000 грн та 2042,90 грн для оплати страхових платежів зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 1 % в місяць на суму залишку заборгованості та комісії за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 0,45 % від суми виданого кредиту щомісячно. Погашення заборгованості здійснюється щомісячно грошовими коштами в розмірі 133 грн. Забезпеченням виконання Позичальником зобов’язань по договору виступає договір іпотеки на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 51,7 м2, житловою площею 44,0 м2 з його оцінкою 33858 грн, а також земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,25 га з її оцінкою 13265,20 грн. (пп.1.1, 1.3 договору) Позичальник зобов’язується сплачувати проценти за користування кредитом, комісію та погашення кредиту в розмірах та в строки зазначені в договорі. (пп.2.2.2-2.2.4 договору) Банк має право стягнути кредит до настання дати, зазначеної в пункті 1.1, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, при настанні випадків передбачених п.2.3.3. При порушенні Позичальником зобов’язань, передбачених пп.2.2.2 –2.2.3, Банк має право нарахувати пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн (п.4.1 договору). /а.с.11-14/        

Згідно приписів ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. На підставі ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

          У відповідності до вимог ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          На підставі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути  позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно положень ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами /з розстроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті  1048  ЦК України.

З розрахунку заборгованості станом на 31.01.2011 р. вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором всього складає 8427,71 грн, з яких: - 5691,17 грн заборгованість за кредитом; - 1539,85 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; - 529,27 грн заборгованість по комісії за користування кредитом; - 667,42 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором. /а.с.8-10/

          Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що відповідачем порушені умови кредитного договору і взяті на себе зобов’язання він не виконує належним чином, а тому права позивача підлягають судовому захисту.

Іпотека, це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника. (ст.1 Закону України «Про іпотеку» N898-IV від 05.06.2003 р.)

          Згідно ст.6 Закону України «Про іпотеку»N898-IV від 05.06.2003 р. якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована  

03.04.2006 р. між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за яким останній, в забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з кредитного договору  №KR/CN-07-03-06 від 03.04.06 р. надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: жилий будинок з верандою-котельнею в цілому зазначений в плані під літерами «А-1, а-1»загальною площею 51,7 м2, житловою площею 44,0 м2 , з господарськими будівлями: хлів «Б-1»із дерева, гараж «Д-1»із дерева, літня кухня «В-1»із цегли, сіни до літньої кухні «в-1»із цегли, льох з люком «Г-1»із цегли, ворота з хвірткою «1.»із дерева, заліза, а також земельну ділянку площею 0,25 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 Дружина іпотекодавця ОСОБА_3 дала згоду на укладення договору іпотеки. Вартість предмета іпотеки 47123,20 грн. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно та земельну ділянку незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань за кредитним договором у випадках порушення позичальником якого-небудь із зобов’язань, передбачених умовами кредитного договору (пп.18.8.2 договору). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пп.18.8.1, 18.8.2, 18.9 договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку»на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі. Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України. Звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: - переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов’язаний письмово повідомити іпотекодавця; - продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця. /а.с.15-23/             

20.04.2010 року сторона позивача надіслала відповідачу письмове повідомлення з вимогою повернути суму кредиту в повному обсязі, нараховані проценти, комісії та штрафні санкції в тижневий термін з дати одержання цього повідомлення та з попередженням наміру звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу або будь-яким іншим чином, передбаченим договором або законом. Лист відповідач отримав 21.04.2010 року. /а.с.26/

          Відповідно до приписів ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. (стаття 35 Закону України «Про іпотеку»N898-IV від 05.06.2003 р.)

          З цього суд робить висновок, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»дотримано процедуру початку звернення стягнення на предмет іпотеки і воно має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Суд також відзначає, що сторони по справі, і відповідно іпотечного договору, передбачили вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, в частині можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме - переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки; - продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», з наданням іпотекодержателю права укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.

          Частина 1 статті 38 Закону N898-IV від 05.06.2003 р. передбачає, що якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

          Згідно ч.1 ст.39 Закону N898-IV від 05.06.2003 р. у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

          Тому суд вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки повинно здійснюватись шляхом проведення прилюдних торгів, відповідно до вимог ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку», з початковою ціною його реалізації 47123,20 грн, оскільки договором іпотеки передбачено право банку на продаж предмета іпотеки будь-яким способом будь-якій іншій особі лише в позасудовому порядку.

          Що стосується позовної вимоги про виселення відповідача зі зняттям його з реєстраційного обліку, то суд рахує цю вимогу передчасною та такою що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.           

          З досліджених у судовому засіданні оригіналу паспорта ОСОБА_2 та довідки виконавчого комітету Тупичівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області №125 від 28.02.2011 р. вбачається, що дійсно відповідач та його родина: дружина ОСОБА_3, сини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані і проживають АДРЕСА_1   

Частина 2 статті 39 Закону N898-IV від 05.06.2003 р. передбачає, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Однак, за приписами ч.ч.1, 2 ст.40 зазначеного Закону, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Оскільки описані вище норми права передбачають наслідком звернення стягнення на предмет іпотеки –виселення мешканців жилого приміщення та встановлюють процедуру, що полягає в можливості проведення виселення мешканців після вирішення в судовому порядку вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, то відповідно суд доходить висновку, що вирішення вимог позивача про виселення відповідача з спірного будинку є такими, що суперечить ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку»та є передчасними.   

У світлі цих висновків, суд доходить, що заявлений позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»підлягає частковому задоволенні.   

Згідно вимог ст.ст.79, 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує другій стороні понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено   частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру  задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Стороною позивача при подачі позову до суду сплачено судовий збір (державне мито) в сумі 92,78 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які підлягають стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, 84,27 грн судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.536, 549-550, 625, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.1, 6, 33, 35, 38-40 Закону України «Про іпотеку» N898-IV від 05.06.2003 р., й у відповідності ст.ст.10, 11, 60, 74, 88, 209, 212-218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банк «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки-нерухоме майно та виселення зі зняттям з реєстраційного обліку, задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KR/CN-07-03-06 від 03.04.2006 року в розмірі 8427,71 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки –житловий будинок з верандою-котельнею в цілому зазначений в плані під літерами «А-1, а-1»загальною площею 51,7 м2, житловою площею 44,0 м2 , з господарськими будівлями: хлів «Б-1»із дерева, гараж «Д-1»із дерева, літня кухня «В-1»із цегли, сіни до літньої кухні «в-1»із цегли, льох з люком «Г-1»із цегли, ворота з хвірткою «1.»із дерева, заліза, а також земельну ділянку площею 0,25 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, способом реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з встановленням початкової ціни продажу 47123,20 грн (сорок сім тисяч сто двадцять три гривні 20 копійок).

В задоволенні інших позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банк «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_2, відмовити.        

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банк «ПРИВАТБАНК» сплачений судовий збір в сумі 84,27 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                      Криворученко Д.П.

позов (заяву, скаргу) задоволено частково