Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 3752 Головуючий у 1-й інстанції: Дзямко О.П.
2006 р. Суддя-доповідач: Спас О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В.Ю.
суддів: Спас О.В.
Кримської О.М.
при секретарі Винник І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „Спеціалізована медична частина №1" Міністерства охорони здоров'я , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - начальник СМЧ №1 - головний лікар Кульпіна Людмила Анатоліївна про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИЛА:
14 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом в якому зазначала, що з 10 квітня 1996 року працювала акушеркою акушерського відділення відокремленого підрозділу Спеціалізованої медичної частини №1 ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", а в теперішній час СМЧ №1 Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України.
Наказом НОМЕР_1 була звільнена за ст.40 п.1 КЗпП України -за появу на роботі 29 січня 2006 році у стані алкогольного сп'яніння.
Вважає звільнення незаконним з таких підстав:
29 січня 2006 р. черговий лікар Соколова І.І.., виявила підозру, що вона появилася на роботі в стані алкогольного сп'яніння та викликала чергового лікаря приймального відділення ОСОБА_7 для проведення медичного огляду на стан її сп'яніння. При цьому Соколова 1.1 порушила інструкцію „Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в органах охорони здоров'я і проведення огляду з застосуванням технічних засобів", затверджену Наказом від 24.02.1995 року № 114/38/15-36-18 МВС України, МОЗ України, Мінюстом України. Соколова 1.1 не видала направлення на проведення медичного огляду, що послужило її відмовою від медичного огляду. Черговим лікарем приймального відділення, лікарем терапевтом ОСОБА_7 в протоколі медичного огляду також був зроблений запис про відсутність направлення.
Порушення полягає також в тому , що їй запропонували пройти медичний огляд на стан сп'яніння не в спеціалізованому кабінеті лікарем психіатром - наркологом, або спеціально підготовленими лікарями, а на робочому місці і лікарем терапевтом ОСОБА_7., яка не має спеціальної підготовки.
Також з порушенням було проведено і засідання профспілкового комітету -засідання відбулося в кабінеті керівника - головного лікаря, а не у кабінеті профспілкового комітету і не у залі засідань; питання про її звільнення було розглянуто без подання адміністрації і відсутності її письмового пояснення ; членами профспілкового комітету не були оцінені в повному обсязі її пояснення обставин, а також не витребувана її характеристика; не прийняті до уваги відгуки колег по роботі; не прийнято до уваги, що протокол НОМЕР_2 оформлений з порушеннями, а також те , що безпідставно був зроблений висновок про алкогольне сп'яніння., тоді як факт перебування в нетверезому стані має бути підтверджений достовірними даними медичного характеру, а також актом, складеним під час виявлення нетверезого стану і підписаним трьома свідками.
Крім того, вважає, що її звільнення було упередженим, так як лікар Соколова 1.1, на протязі року постійно погрожувала їй звільненням на роботі.
Посилаючись на вказані обставини, просила суд поновити її на роботі на посаді акушерки відділення, стягнути на її користь за час вимушеного прогулу середній заробіток.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи та постановлено з порушенням норм матеріального права. Просить поновити її на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому наведено обставини щодо спростування доводів апеляційної скарги та висловлено прохання про відхилення апеляційної скарги.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено за п. 7 ст. 40 КЗпП України (а.с. 7-Ю, 21). Згідно цієї норми матеріального права трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у певних випадках, зокрема, в разі появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Під час розгляду справи судом першої інстанції належними та припустимими доказами підтверджено факт появи позивача на роботі в стані алкогольного сп'яніння.
Такими доказами є: показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. і ін. (протокол судового засідання на а.с. 92 - 111), протокол НОМЕР_2 медичного огляду ОСОБА_1з висновком щодо перебування її 29 січня 2006 року на роботі в стані алкогольного сп'яніння (а.с.51).
Правильність висновків суду підтверджується Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 06 листопада 1992 року з наступними змінами, у п. 25 якого визначено, що нетверезий стан працівника може бути підтвердженим як медичним висновком, так і іншими видами доказів.
Не можна погодитися і з тими доводами апеляційної скарги, що засідання профспілкового комітету проведено з порушеннями. Так, позивач не згодна з тим, що профспілковий комітет не взяв до уваги прохання співробітників про залишення її на роботі. Проте, це питання вирішено безпосередньо на засіданні профспілкового комітету з участю позивача і відноситься до компетенції профспілкового комітету. Щодо посилання позивача на ту обставину, що профспілковий комітет неправильно взяв до уваги вищевказаний протокол № НОМЕР_2, яким встановлено факт знаходження її в стані алкогольного сп'яніння, необхідно зазначити, що відповідність цього протоколу вимогам законодавства і питання можливості прийняті його як доказ, вирішено судом першої інстанції у сукупності з іншими обставинами по справі.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі
Керуючись ст. ст. ЦПК 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий: СУДДІ