Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа  № 2-а-64/11

Категорія

11 січня 2011 року                                                                  8 годин 05 хвилин                       

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області –Губіш О.А., розглянувши у скороченому провадженні в м.Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області про нарахування та виплату коштів,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в  Шепетівському районі Хмельницької області  (далі –Управління) про підвищення мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що має статус «дитина війни»і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі –Закон) має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення з січня 2009 року їй виплачувалось частково, просить визнати бездіяльність Управління незаконною, зобов’язати останнє нарахувати та виплатити їй за період з                     1 січня 2009 року по 01 жовтня 2010 року вказані суми та зобов’язати відповідача проводити такі виплати в подальшому.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою і має статус «дитини війни», що стверджується посвідченням позивачки за № НОМЕР_1, а також довідкою відповідача.

Отже, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачка має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2009-2010 років такі нарахування та виплати їй проводилися частково, що стверджується інформацією Управління.

Тому, бездіяльність відповідача, що полягає у не нарахуванні та невиплаті             позивачці підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є незаконною.

Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду від 10 грудня 2010 року позовні вимоги за період з 01.01.2009 року по 30.05.2010 року залишено без розгляду за пропуском строку давності.

Таким чином, ОСОБА_1, повинно бути виплачено за період з 1 червня по                      1 жовтня 2010 року, з врахуванням вже проведених виплат, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як особі, яка має статус «дитини війни»на підставі Закону, оскільки в 2010 році в законодавчому порядку жодні обмеження щодо виконання ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не встановлювались, а положення постанови КМУ  № 530 від 28.05.2008 року прямо суперечать останньому.  

Доказів, які б спростовували вищеназвані факти ні відповідачем, ні його представником не надано, не здобуто таких і в процесі розгляду справи, оскільки в даному випадку мають місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента  України від  01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом   виконавчої   влади,  що  здійснює  управління  фінансами  пенсійного  забезпечення.

Основним  завданням  Пенсійного  фонду  України  є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.

          Тому, саме на Управління, а не інші органи, покладений обов’язок щодо нарахування та виплати коштів про стягнення яких ставить питання позивачка.

При цьому, згідно п. 4 ч. 5 постанови КМУ № 1261 від 24.10.2007 року, обов’язок щодо обрахування конкретних сум надбавок позивачці віднесено до виключної компетенції Управління, а тому законні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 в цій частині відсутні.

При цьому, ОСОБА_1, ставить питання про зобов’язання Управління проводити їй доплати встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на майбутнє, тобто без обмеження будь-яким часом.

Вважаю, що позов в цій частині до задоволення не підлягає виходячи з таких підстав.

Зокрема, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав позивачки, як зобов’язання проведення виплат на майбутнє, без обмеження будь-яким строком, не навела таких способів захисту і сама позивачка.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачкою, суду не надано жодного обґрунтованого доказу протиправних дій Управління по фактах виплати гарантованих їй доплат на майбутнє, порушення її прав і чинним законодавством не передбачено такого абстрактного способу захисту прав позивачки, названі вимоги до задоволення не підлягають.

Таким чином, відповідач –Управління повинне бути зобов’язане виплатити               ОСОБА_1 належні їй підвищення до пенсії за період з 1 червня по 1 жовтня 2010 року, з врахуванням вже проведених виплат.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з Державного бюджету, оскільки саме неправомірні дії державних органів призвели до порушення законних прав позивачки.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. 22 Конституції України, рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України», Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-ІV, рішення Конституційного Суду  України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,  керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 71, 86, 94, 162, 1832 КАС України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за період з 1 червня по 1 жовтня 2010 року включно, яка обчислюється відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням вже проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3грн. 40коп. судових витрат по справі у вигляді сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання, через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області, з одночасним направленням копії апеляційної скарги в Вінницький апеляційний адміністративний суд.

Суддя           О. А. Губіш