Справа № 1-33/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          16 лютого 2011 року  Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі:                    головуючого –судді Хомик І.І.

                              при секретарі –Петровій Н.В.

                              з участю прокурора –Глушак В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. В.Олександрівка справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Наталівка Каховського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючогоАДРЕСА_1, раніше не судимого, згідно закону  -

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 30.10.2010 р. близько 2200 год., знаходячись в с. Давидів Брід В.Олександрівського району біля кафе-бару ПП «Котуля», на грунті раптово виниклої сварки з гр.. ОСОБА_2 наніс останньому два удари кулаком в обличчя, спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді відкритого двохстороннього перелому нижньої щелепи, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 2/204 від 12.01.11 р. відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров’я та яке не являється небезпечним для життя.

          Будучи допитаним у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1, вину у скоєному визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що 30.10.10. р. відпочивав із старшим братом у барі, коли вийшов на вулицю до нього почав чіплятися ОСОБА_2, який ображав його різними словами, а тоді замахнувся на нього рукою. Він ухилився від удару і двічі наніс удар кулаком в обличчя потерпілого, від яких останній упав. Він підвів його, дав води умитися і ОСОБА_2 пішов додому.

          Крім визнання підсудним своєї вини у скоєному, його вина у судовому засіданні доведена і підтверджується:

-          показаннями потерпілого ОСОБА_2, який у судовому засіданні пояснив, що 30.10.10 р. відпочивав з друзями у барі, вживали спиртне. Коли вийшов на вулицю, побачив ОСОБА_1, вирішив вияснити з ним питання по конфлікту, що виник між ними раніше, підійшов до нього і почав розмову. ОСОБА_1 ударив його кулаком в обличчя, удар наніс двічі. Від удару він присів. ОСОБА_1 допоміг йому підвестися та вмити обличчя, після чого він пішов додому. На слідуючий день змушений був звернутися до лікарні, оскільки боліла щелепа, не міг нічого їсти, де і виявили перелом у двох місцях. Підсудний не надав йому на лікування кошти, з вибаченнями не звертався.

-          показаннями свідка ОСОБА_1, який у судовому засіданні пояснив, що 30.10.10 р. з братом ОСОБА_1 відпочивали у барі. Коли вийшли на вулицю, до брата підійшов потерпілий і між ними зав’язалася сварка, в ході якої ОСОБА_2 замахнувся на брата, а останній ухилився від удару і сам у відповідь наніс два удари кулаком в обличчя потерпілого. Вони допомогли потерпілому підвестися, змити кров з обличчя і останній пішов додому.

-          заявою ОСОБА_2, згідно з якою ОСОБА_1 30.10.10 р., знаходячись у с. Давидів Брід біля бару по вул. Леніна, заподіяв йому тілесні ушкодження (а.с. 9);

-          висновком експерта, згідно з яким ОСОБА_2 були заподіянні тілесні ушкодження у вигляді відкритого двохстороннього перелому нижньої щелепи (в області кута зліва та тіла справа), які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров’я та яке не являється небезпечним для життя. (а.с. 39-40);

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до нього, згідно з яким ОСОБА_2 розповів та показав про обставини, при яких він отримав тілесні ушкодження в ході сварки з ОСОБА_1 (а.с. 20-21);

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до нього, згідно з яким ОСОБА_1 розповів та показав про обставини, при яких він спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження. (а.с. 48-49)

          Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

          При визначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує суспільну небезпеку скоєного, дані про  особу підсудного.

          Обставини, які пом’якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття у скоєному, вчинення злочину неповнолітнім, активне сприяння розкриттю злочину.

          Обставини, які б обтяжували  покарання підсудного п справі суд не вбачає.

          По місцю проживання підсудний характеризується позитивно, раніше не судимий згідно закону, вчинений злочин не є тяжким.

          З урахуванням всіх обставин по справі суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

          Позов потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди суд залишив без розгляду, оскільки не надано доказів на підтвердження суми вимог.

          Позов потерпілого в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

з  а  с  у  д  и  в:

          ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити покарання за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

          На підставі ч. 1 п. 2 ст. 76 КК України зобов’язати його не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

          Стягнути з ОСОБА_1, а у разі відсутності у нього власного заробітку чи майна з ОСОБА_3 –його мами, на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди.

          На вирок суду може бути подано апеляцію до Херсонського апеляційного суду через місцевий суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

СУДДЯ                                                                           І.І.ХОМИК.