Справа № 2а/1570/253/2011

УХВАЛА

18 лютого 2011 року                                                                                           м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши  матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

10 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Одеської області про:

-          визнання неправомірними дій відповідача щодо порушення громадянських прав позивача, Конституції та діючого законодавства України;

-          визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перевірки фактів, викладених у заяві позивача від 06.07.2010 року, направленої Генеральною прокуратурою України, від 05.08.2010 року за № 3508, від 19.08.2010 року за № 3704, та ненадання письмових мотивованих відповідей;

-          зобов’язання відповідача провести перевірку фактів, викладених у заявах позивача від 06.07.2010 року, 05.08.2010 року, 19.08.2010 року, надати позивачу письмові мотивовані відповіді по суті заяв та ознайомити позивача з матеріалами перевірки;

-          визнання незаконною та необґрунтованою відповіді відповідача від 30.08.2010 року за № 07/1/2-6282-05, яка грубо порушує права позивача;

-          стягнення з відповідача заподіяної позивачу матеріальної шкоди в розмірі 10,86 грн.;

-          стягнення з відповідача на користь позивача завданої моральної шкоди в розмірі 30000 грн.;

-          стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов’язаних з поданням позову до суду, втраченим заробітком, у зв’язку з участю в судових засіданнях, транспортними витратами для прибуття до суду та участю в судових засіданнях.

Ухвалою суду від 12.01.2011 року зазначений адміністративний позов залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 31.01.2011 року шляхом подання до суду:

-          письмового викладення прохальної частини позову щодо позовної вимоги про визнання дій відповідача неправомірними щодо порушення громадянських прав позивача, Конституції та діючого законодавства України, з зазначенням, які саме порушені відповідачем громадянські права позивача, норми Конституції та діючого законодавства України, повинні бути визнані неправомірними;

-          доказів про сплату судового збору на належний розрахунковий рахунок з урахуванням заявленої вимоги про стягнення матеріальної шкоди;

-          заяв про звернення до відповідача від 06.07.2010 року, 05.08.2010 року, 19.08.2010 року та/або доказів про їх отримання відповідачем.

Зазначену ухвалу суду отримано позивачем 16.02.2011 року власноруч в суді та 17.02.2011 року –поштою, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення.

26 січня 2011 року ОСОБА_1 до суду подано клопотання, про долучення до матеріалів справи копій:

-          постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2010 року про відмову у відкритті провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність посадових осіб прокуратури Одеської області та направлення скарги прокурору Одеської області для розгляду в порядку ст. 97 КПК України;

-          відповіді відділу кримінального права Секретаріата Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 29.07.2010 року;

-          довідки № 180 від 14.07.2010 року ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 м. Березівки Одеської області.

18 лютого 2011 року на виконання ухвали суду ОСОБА_1 до суду подано заяву про прийняття документів, які додані до заяви:

оригіналів:

-          квитанції про сплату судового збору,

-          заяви про звільнення від сплати судового збору,

-          заяви про уточнення позовних вимог,

-          заяв від 06.07.2010 року, 05.08.2010 року, 19.08.2010 року,

та копій:

-          квитанції про оплату навчання дочки та її проживання в гуртожитку,

-          довідки про склад сім’ї,

-          довідки про навчання дочки,

-          супровідного листа Генеральної прокуратури України,

-          відповіді прокуратури Одеської області від 30.08.2010 року,

-          кардіограми,

-          листа амбулаторної медичної книги,

-          судової повістки Ширяївського районного суду по справі № 2-20 про виклик ОСОБА_1 в якості позивача на 21.06.2010 року.

Одержавши позовну заяву, додані до неї матеріали та матеріали, подані позивачем, в тому числі на виконання ухвали суду від 12.01.2011 року, суд з’ясував, що зазначений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 звернулась з позовом до прокуратури Одеської області про:

-          визнання неправомірними дій відповідача щодо порушення громадянських прав позивача на захист, як заявника, на отримання письмових мотивованих відповідей, на ознайомлення з матеріалами перевірки, щодо порушення норм ст.ст. 121, 40 Конституції України;

-          визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо непроведення перевірки фактів заяв позивача від 06.07.2010 року, направленої Генеральною прокуратурою України, від 05.08.2010 року за № 3508, від 19.08.2010 року за № 3704, та ненадання письмових мотивованих відповідей;

-          зобов’язання відповідача провести перевірку фактів заяв позивача від 06.07.2010 року, 05.08.2010 року, 19.08.2010 року, надати позивачу письмові мотивовані відповіді по суті заяв та ознайомити позивача з матеріалами перевірки;

-          визнання незаконною та необґрунтованою відповіді відповідача від 30.08.2010 року за № 07/1/2-6282-05, яка грубо порушує громадянські права позивача;

-          стягнення з відповідача заподіяної позивачу матеріальної шкоди в розмірі 10,86 грн.;

-          стягнення з відповідача на користь позивача завданої моральної шкоди в розмірі 30000 грн.;

-          стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов’язаних з поданням позову до суду, втраченим заробітком, у зв’язку з участю в судових засіданнях, транспортними витратами для прибуття до суду та участю в судових засіданнях.

Як вбачається з позову, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, та доданих до нього матеріалів, 6 липня 2010 року позивач звернулась до Печерського районного суду м. Києва з заявою в порядку ст. 97 КПК України, у якій просила:

-          порушити кримінальну справу відносно посадових осіб Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області за ст.ст. 371, 120, 127, 365 КК України;

-          порушити кримінальну справу відносно посадових осіб Березівського районного суду Одеської області за ст.ст. 371, 120, 127, 442, 364 КК України;

-          порушити кримінальну справу відносно посадових осіб прокуратури Березівського району Одеської області, прокуратури Одеської області, Генеральної прокуратури України, апеляційного суду Одеської області за ст.ст. 371, 120, 127, 442, 364 КК України.

Листом від 29.07.2010 року № 05/2/1-р Генеральна прокуратура України повідомила ОСОБА_1 про направлення її заяви від 06.07.2010 року, яка надійшла із постановою Печерського районного суду м. Києва, до прокуратури Одеської області для уточнення вимог автора та прийняття рішення відповідно до вимог закону.

5 серпня 2010 року позивач, посилаючись на лист Генеральної прокуратури України від 29.07.2010 року № 05/2/1-р, звернулась до прокурора Одеської області з заявою про: прийняття заходів щодо проведення повної, всебічної та об’єктивної перевірки, опитування позивача; ознайомлення її з матеріалами перевірки; невідкладну видачу або направлення позивачу поштою прийнятого рішення.

19 серпня 2010 року позивачем на адресу прокурора Одеської області направлена претензія, в якій зазначено, що враховуючи те, що позивачем не отримано відповіді на заяву від 5 серпня 2010 року, позивач просить усунути порушення закону, її громадянських прав; прийняти заходи щодо направлення їй копії прийнятого рішення, письмової мотивованої відповіді, ознайомлення її з матеріалами перевірки, її опитування.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2010 року по справі   № 4-779/10 відмовлено у відкритті провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність посадових осіб прокуратури Одеської області (які на думку останньої не провели перевірку згідно КПК України її заяв від 06.07.2010 року, 05.08.2010 року, 19.08.2010 року) та копію даної скарги направлено прокурору Одеської області для розгляду в порядку ст. 97 КПК України з тих підстав, що вирішення цього питання відноситься до компетенції прокурора.

З вищенаведеного вбачається, що права, свободи та інтереси, за захистом яких звернувся позивач, безпосередньо пов’язані з окремими процесуальними діями відповідача, повноваження на проведення яких, порядок їх проведення тощо врегульовано Кримінально-процесуальним кодексом України.   

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.05.2001 року               №6-рп/2001 правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Цим рішенням Конституційного Суду України кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами кримінально –процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу –підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.   

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що дані позовні вимоги належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних  судів  не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4, п. 2 ч. 3 ст. 17,  п. 1 ч. 1 та ч.ч. 2, 4, 5 ст. 109, ст.ст. 160, 165, 186  КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Суддя                                                                                                    М.Г. Цховребова