01.03.2011
Справа № 11-240/2011 Головуючий в 1 інст.: Сімчук С.Б.
Категорія: ст.307 ч.2 КК України Доповідач: Жила І.Е.
У Х В А Л А
іменем України
01 березня 2011 року м.Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого судді – Жили І.Е.
суддів – Калініченка І.С., Сажинова В.В.
з участю прокурора –Литвиненка О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 3.12.10р.,
в с т а н о в и л а :
Цим вироком :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Херсон, гр-н України, українець, освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючий, проживаючий по АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимий,
засуджений за ст.307 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два роки позбавлення волі з поміщенням на вказаний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Строк покарання обчислюється з 19.07.10р. Запобіжний захід обраний –тримання під вартою.
За вироком суду вирішені питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 30.04.10р. близько 12 год. на березі озера Біле в смт.Білозерка (біля джерел), перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння, з метою подальшого збуту, безоплатно придбав у невстановленої слідством особи, згорток паперу з подрібненою речовиною рослинного походження, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабіс вагою 23,53г., що зберігав при собі для передачі іншій особі. В той же день, близько 12 год. 10 хв. він передав безоплатно вказаний згорток з речовиною рослинного походження ОСОБА_2, у якої зазначений згорток був вилучений працівниками міліції під час особистого огляду 30.04.10р. Таким чином ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.
В апеляції прокурор не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та доведеність його вини, вважає, що вирок підлягає зміні, через неправильне застосування кримінального закону. Так, суд в резолютивній частині вироку не зазначив, до якого виду покарання застосовано ст.69 КК України, тоді як санкцією ст.307 ч.2 КК України передбачено обов’язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Просить вирок змінити, вказавши у ньому, до якого виду покарання застосовано ст.69 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про задоволення апеляції, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєнні злочину, за який він засуджений є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними у справі і перевіреними у судовому засіданні доказами, та ніким не оспорюється.
Призначаючи покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.
Необхідність призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції кримінального закону, суд правильно обґрунтував наявністю декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема: визнанням ОСОБА_1 своєї вини, щирим каяттям, наявністю на утриманні неповнолітньої дитини. З урахуванням особи засудженого, який характеризується задовільно за місцем проживання, в силу ст.89 КК України не судимий, як на досудовому слідстві так і в суді давав визнавальні показання, чим сприяв встановленню істини у справі, суд прийшов до правомірного висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_1 основного покарання за ст.307 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора про незаконність незастосування щодо ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна без посилання на ст.69 КК України –є обґрунтованими.
Так, санкція ст.307 ч.2 КК України, крім позбавлення волі, передбачає обов’язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна і незастосування зазначеного додаткового покарання можливе лише на підставах, передбачених ст.69 ч.2 КК України.
Не зважаючи на те, що суд у вироку послався на ст.69 КК України, проте її застосування він обґрунтував лише необхідністю призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.307 ч.2 КК України. При цьому необхідність не призначати додаткове покарання суд не обґрунтував.
З урахування сукупності обставин, що пом’якшують покарання засудженого, даних про його особу, у суду першої інстанції були всі підстави застосувати правила ст.69 КК України не тільки до основного покарання, але й до додаткового, з метою непризначення засудженому конфіскації майна.
Саме призначення вказаного основного покарання та непризначення додаткового покарання, на думку колегії суддів - є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів
При таких обставинах, колегія суддів вважає за необхідне вирок змінити, зазначивши в ньому про незастосування конфіскації майна на підставі ст.69 КК України.
В решті вирок має бути залишений без змін.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок місцевого Білозерського районного суду Херсонської області від 3.12.10р. щодо ОСОБА_1 змінити.
Мотивувальну частину вироку, після слів: «нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.307 ч.2 КК України», доповнити словами: «а також вважає за можливе відповідно до ст.69 ч.2 КК України, не призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна».
Резолютивну частину вироку, після слів: «кримінально виконавчій установі закритого типу», доповнити словами: «без конфіскації майна згідно зі ст.69 КК України».
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст.307 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на два роки позбавлення волі з поміщенням на вказаний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, без конфіскації майна згідно зі ст.69 КК України.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий :
Судді :