25.01.2011
Справа № 11-70/2011 Головуючий в 1 інст.: Охтень А.А.
Категорія: ст.125 ч.2 КК України Доповідач: Жила І.Е.
У Х В А Л А
іменем України
25 січня 2011 року м.Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого судді –Жили І.Е.
суддів – Післєгіної Л.М., Калініченка І.В.
з участю потерпілої –ОСОБА_1
представника потерпілої –ОСОБА_2
захисника –ОСОБА_3
засудженої –ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1, апеляцією засудженої ОСОБА_4 на вирок місцевого Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.11.10р.,
в с т а н о в и л а :
Цим вироком :
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с.Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, гр-ка України, одружена, пенсіонерка, проживаюча по АДРЕСА_1, раніше не судима,
засуджена за ст.125 ч. 2 КК України до штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850 грн.
ОСОБА_4 визнана винною та засуджена за те, що вона 26.04.08р. близько 09 години на галявині неподалік будинку АДРЕСА_2 під час конфлікту з ОСОБА_1, умисно, нанесла останній декілька ударів рукою в лице, внаслідок чого потерпіла отримала травматичні переломи четвертих зубів з права та зліва нижній щелепи, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли незначну втрату працездатності.
В апеляції потерпіла ОСОБА_1 вказує на незаконність вироку в частині вирішення цивільного позову. Так, у своїй скарзі, крім прохання про притягнення до відповідальності за ст.125 ч.2 КК України ОСОБА_4, вона просила стягнути з неї спричинену їй матеріальну шкоду у розмірі 627,7 грн., моральну шкоду на суму 7000 грн., та витрати пов’язані з отриманням юридичної допомоги в сумі 500 грн. Вона обґрунтувала позовні вимоги та долучила до матеріалів справи відповідні докази. Суд визнав ОСОБА_4 винною в скоєнні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, але безпідставно відмовив їй в задоволенні висунутих та зазначених в скарзі позовних вимог, чим порушив ст.ст.64, 328 КПК України. Просить скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову та постановити в цій частині свій вирок, задовольнивши її позовні вимоги.
В апеляції засуджена ОСОБА_4 вказує на незаконність та необґрунтованість вироку. Так, вона будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не спричиняла та не могла спричинити тому, що в цей період тяжко хворіла - після перенесеної хірургічної операції. Судом неправильно дана оцінка свідченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тому, що свідки говорили про конфлікт який виник по ініціативі ОСОБА_1 яка спричиняла тілесні ушкодження їй. Судом не дана належна оцінка того факту, що ОСОБА_1 була притягнута до кримінальної відповідальності за спричинення їй тілесних ушкоджень, та внаслідок Закону України «Про амністію»звільнена від кримінальної відповідальності. Судом не дано належної оцінки показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які зацікавлені у справі. По тілесним ушкодженням суд взагалі не дав ніякої оцінки, оскільки в записах амбулаторної стоматологічної карточки, ОСОБА_1 було видалено
один зуб, а у висновках судово-медичної експертизі зазначено, що пошкоджено 4
зуба з ліва та справа, що не відповідає дійсності. По записам в амбулаторній стоматологічній картці видно, що виправлена дата звернення до лікаря стоматолога. Відповідно до свідчень ОСОБА_9 ОСОБА_1 звернулась у лікарню в 11 год. 30 хв., а конфлікт закінчився близько 12 год. По справі необхідно було більш детально дослідити всі обставини справи та призначити додаткові судово-медичні експертизи та дослідити всі відмовні матеріали з РВ УМВС. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілої, яка підтримала свою апеляцію та просила відмовити у задоволенні апеляції засудженої, покладалась на розсуд суду у питанні щодо застосування до ОСОБА_4 акту амністії, думку представника потерпілої - ОСОБА_2, який підтримав апеляцію потерпілої, зазначивши, що в разі, якщо засуджена є суб’єктом амністії, остання до неї має бути застосована із скасуванням вироку та звільненням ОСОБА_4 від відповідальності, із закриттям справи, при цьому потерпілій має бути надана можливість звернутись до суду у цивільному порядку для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, пояснення засудженої та думку захисника ОСОБА_3 про підтримання апеляції ОСОБА_4 в частині, що не суперечить заяві останньої про застосування акту амністії, останнє слово засудженої, в якому вона просила скасувати вирок та звільнити її від кримінальної відповідальності із закриттям справи, розглянувши матеріали справи, заяву ОСОБА_4 про застосування до неї акту амністії, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції потерпілої та засудженої підлягають частковому задоволенню.
Суд допустив істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, оскільки за наявності підстав для закриття справи її не було закрито.
Так, відповідно до ст.16-1 ч.6 КПК України, суд зберігаючи об’єктивність і неупередженість, повинен створювати необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення наданих їм прав.
Згідно зі ст.1 п.”ґ” Закону України “Про амністію” від 12.12.08р., звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, чоловіки та жінки, засуджені за злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, і які на день набрання чинності цим Законом досягли відповідно 60-річного та 55-річного віку.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про амністію” від 12.12.08р., особи, які підпадають під дію статті 1 зазначеного Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи на розгляді судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності вказаним Законом –звільняються від кримінальної відповідальності.
Як видно зі справи, ОСОБА_4 інкримінувався злочин за ст.125 ч.2 КК України, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, і який був вчинений 26.04.08р., тобто до набрання чинності Законом України “Про амністію” від 12.12.08р. На час набрання чинності вказаним Законом, ОСОБА_4 досягла 55-річного віку, раніше судима не була..
При таких обставинах, в разі отримання від ОСОБА_4 відповідної згоди, у суду були всі підстави для закриття кримінальної справи за ст.6 ч.1 п.4 КПК України внаслідок акту амністії, проте цього зроблено не було.
У зв’язку із наявністю клопотання засудженої про застосування до неї акту амністії, вирок суду має бути скасований, а ОСОБА_4 звільнена від кримінальної відповідальності із закриттям щодо неї справи відповідно до ст.6 ч.1 п.4 КПК України.
Враховуючи, що вирок підлягає скасуванню із закриттям справи внаслідок акту амністії, тому інші доводи апеляцій –не розглядаються.
Керуючись ст.ст.365, 366, ст.6 ч.1 п.4 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілої ОСОБА_1, апеляцію засудженої ОСОБА_4, задовольнити частково.
Вирок місцевого Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.11.10р. щодо ОСОБА_4 –скасувати.
Відповідно до ст.ст.1 п.”ґ”, 6 Закону України “Про амністію” від 12.12.08р. ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст.125 ч.2 КК України –звільнити.
Провадження по справі закрити.
Головуючий :
Судді :