Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 березня 2011 року Справа № 2а-1499/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ірметової О.В.,
при секретарі Вівдюк М.М.,
за участю
прокурора Грека М.В.
представника позивача: не з’явився
відповідач: не з’явивися
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Марківського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4438,72 грн., -
ВСТАНОВИВ:
17 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Марківського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4438,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач 25.06.2009 року була зареєстрована в Марківського районного центрі зайнятості як така, що шукає роботу. Згідно наказу Марківського РЦЗ від 25.06.2009 №НТ090625 ОСОБА_1 була надано статус безробітної з одночасним призначенням допомоги по безробіттю. ОСОБА_1 надала відомості, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсії не отримує. У серпні 2010 виявлено, що ця особа на дату отримання статусу безробітного була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з ЄДР, де зазначено включення відомостей про фізичну особу-підприємця з 25.06.2009 року по 21.03.2010 року.
Таким чином відповідач на дату звернення із заявою до центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення та отримав статус безробітного та право на виплату матеріального забезпечення на підставі недостовірних даних. Стосовно ОСОБА_1 прийнято рішення по повернення коштів у сумі 4438,72 грн.
У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.
Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).
Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.
Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:
а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).
Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.
Судом встановлено, що відповідач – ОСОБА_1 18.06.2009 року була зареєстрована в Марківському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу (а.с.10).
Наказом від 25.06.2009 №НТ090625 відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 25.06.2009 р. ( а.с.11).
Згідно довідки б/н від 09.02.2011 за період з 25.06.2009 по 31.05.2010 ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 4438,72 грн. (а.с.5).
Актом №1 від 12.08.2010 було встановлено факт перебування на обліку ОСОБА_1 як суб’єкт підприємницької діяльності, з яким відповідач був ознайомлений 12.08.2010 (а.с.9).
12.08.2010 ОСОБА_1 подала заяву до Марківського районного центру зайнятості про розстрочення сплати заборгованості у сумі 4438,72 грн. протягом 10 місяців (а.с.8).
Згідно положень статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення ОСОБА_1 вимог ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідач ні заперечення на позов, ні доказів, які спростовують доводи позивача не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Марківського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 4438,72 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Марківського районного центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4438,72 грн.(чотири тисяч чотириста тридцять вісім гривень 72 коп.)
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2011 року.
СуддяО.В. Ірметова