СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 березня 2011 року Справа № 5020-10/258
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Балюкової К.Г.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Алєксєєв Д.М., довіреність № 09/11-1 від 09.11.2010 (товариство з обмеженою відповідальністю "Пінобетон");
відповідача - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 14 грудня 2010 року у справі № 5020-10/258
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пінобетон" (Севастопольське шосе, буд. 15, Інкерман, місто Севастополь, 99703; Сімферопольське шосе, буд. 15, місто Севастополь, 99703)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
про стягнення 41688,65 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Пінобетон»звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, з посиланням на статтю 526 Цивільного кодексу України, статті 230, 231, 232 Господарського кодексу України про стягнення 42498,79 грн., з яких: 41688,65 грн. - основна заборгованість, 810,14 грн. –пеня, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов’язання за договором поставки № 11/09/1 від 01 листопада 2009 року щодо внесення плати за поставлений товар.
14 грудня 2010 року відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 810,14 грн. (а.с. 74) та ухвалою господарського суду провадження у справі № 5020-10/258 в частині стягнення пені у розмірі 810,14 грн. припинено.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14 грудня 2010 року у справі № 5020-10/258 (суддя Юріна О.М.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пінобетон" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 41688,65 грн. задоволено.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пінобетон" заборгованість у розмірі 41688,65 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 208,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що відповідач зобов’язання за договором поставки виконав не у повному обсязі, у зв’язку з чим утворилася заборгованість на загальну суму 41688,65 грн.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішенням, яким у позові товариству з обмеженою відповідальністю "Пінобетон" відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом міста Севастополя норм матеріального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що договір поставки № 14-08 від 01 листопада 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Пінобетон" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ніколи не укладався та не підписувався, а по договору поставки №11/09 від 01 листопада 2009 року відповідач поставив на адресу позивача щебень фракції, але товариство з обмеженою відповідальністю "Пінобетон" сплату за поставлений щебень не здійснило.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 січня 2011 року у справі № 5020-10/258 апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 була прийнята до апеляційного провадження.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Пінобетон" відзив на апеляційну скаргу не надано.
Розпорядженням секретаря судової палати від 09 лютого 2011 року здійснено заміну судді Волкова К.В. на суддю Гонтаря В.І.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено.
У судовому засіданні 02 березня 2011 року представник позивача відхилив доводи апеляційної скарги як такі, що суперечать вимогам законодавства та спростовуються доказами, наданими під час судового розгляду дійсного спору, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Отже, сторона не скористалася своїм процесуальним правом на участь представника у засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність даного представника за наявними доказами, оскільки неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судом першої інстанції встановлено, що 01 листопада 2009 року між філією „Залізобетон” товариства з обмеженою відповідальністю «Пінобетон» (далі - постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - покупець) укладений договір поставки № 11/09/1 (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язаний поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити бетон М250 (ПЗ) (далі - товар) у кількості 850 (вісімсот п'ятдесят) куб. метрів (п.1.1 Договору) (а.с.10).
Відповідно до пункту 2.2 договору покупець оплачує товар в національній валюті України - безготівковим перерахуванням на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставлених рахунків, шляхом попередньої оплати в розмірі 100%.
Строк дії договору встановлений з моменту підписання і до 31 грудня 2009 року (пункт 5.1 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов даного договору філією „Залізобетон” товариства з обмеженою відповідальністю «Пінобетон»був поставлений відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 35-45).
Однак, в результаті проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами у відповідача було виявлено заборгованість перед позивачем у сумі 41688,65грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний представниками обох сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств (а.с. 11).
Відмова фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від погашення заборгованості і стала підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Пінобетон»до господарського суду з даним позовом.
Дослідивши всі обставини справи, встановивши предмет доказування у даній справі, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору поставки, у зв’язку з чим підлягають регулюванню положеннями параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про виконання господарських зобов’язань.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судова колегія зазначає, що до договору поставки, згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції строк (термін) виконання зобов'язання за договором поставки визначений до 31 січня 2009 року, проте відповідач не представив доказів сплати заборгованості, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 41688,65 грн. заборгованості є обґрунтованими.
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що договір поставки № 14-08 від 01 листопада 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Пінобетон" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ніколи не укладався та не підписувався, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи, а саме: ухвали господарського суду міста Севастополя про порушення провадження у справі від 29 жовтня 2010 року у справі № 5020-10/258, ухвали господарського суду від 14 грудня 2010 року, протоколу судового засідання від 14 грудня 2010 року, а також описової частини рішення господарського суду міста Севастополя від 14 грудня 2010 року вбачається, що судом першої інстанції було розглянуто спір стосовно виконання зобов’язання сторонами саме за договором поставки № 11/09/1 від 01 листопада 2009 року, але в мотивувальній частині рішення судом помилково, вважає колегія, вказаний невірний номер договору (№ 14-08), тому що в подальшому суд першої інстанції посилався на пункти саме договору поставки № 11/09/1.
Виходячи з викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14 грудня 2010 року у справі № 5020-10/258 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді К.Г. Балюкова
В.І. Гонтар