Справа N 22/ 667 Категорії 42
Головуючий в суді 1і інст. Мокрєцьций В.І. Доповідач Худяков A.M.
Рішення
Іменем України
"15" червня 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючого: Худякова A.M.,
суддів: Ракаловича В.М., Павицької Т.М.,
при секретарі - Прищепі О.А.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 8 листопада 2005 року,
ВСТАНОВИВ:
В травні 200.3" року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 198 9 року по 1991 рік перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на те, що батько ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, просила задовольнити позов.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 8 листопада 2005 року в задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановленого по справі рішення та ухвалення нового, яким задовільнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. На думку апелянта, суд не взяв до уваги ту обставину, що відповідач з лютого 2002 року не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання сина.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивачки про ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків по вихованню сина ОСОБА_3 в період з 2002 року по теперішній час. Проте з таким висновком суду погодитись неможливо.
Відповідно до ст.ст.164,180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як видно з матеріалів справи сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, правильно визначивши між сторонами правовідносини, не вірно встановив обставини справи.
Так, відповідач не заперечував, що в період з 2002 року по 2005 рік ніякої матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 він не надавав і його вихованням він не займався. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що позивачка йому не перешкоджала у побаченні з дитиною, проте у нього не було можливості у вказаний період займатись вихованням сина та цікавитись ним.
Згідно висновку Сєвєродонецької міської ради, НОМЕР_1, ОСОБА_2 з родиною не проживає, свої батьківські обов'язки не виконує, не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, який проживає разом з матір'ю ОСОБА_1, ніякої іншої допомоги родині не надсилає, не цікавиться станом здоров'я сина, не телефонує, не листується з ним.
Таким чином, відповідно до п.З ст.309 ЦПК України є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.164 СК України, ст.ст.209,307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 8 листопада 2005 року скасувати, ухваливши нове рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий Судді