Судове рішення #137525
Справа № 22/ 2475-45

Справа № 22/ 2475-45                                                                                                     Головуючий в суді 1 інст. Кочетов Л.Г,

Категорія 42                                                                                                                    Доповідач Худяков A.M.

Рішення

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"29" червня 2006року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої: Головчук С.В.,

суддів: Худякова A.M., Невмержицької Т.І., при секретарі - Прищепі О.А., за участю адвоката ОСОБА_4, сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.о справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,  за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2004 року ОСОБА_1  звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та договору дарування належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, біля якого знаходиться в користуванні земельна ділянка площею 689 м2. Посилаючись на те, що відповідачі перенесли огорожу на 0,40 м. з боку провулку на належну йому земельну ділянку, вчинивши захват землі, просив задовольнити позовні вимоги.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив зобов'язати відповідачів перенести огорожу з належної йому на праві власності земельної ділянки на 0,40 м. та стягнути з відповідачів солідарно 1200 грн. на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 8 вересня 2005 року прийнята відмова ОСОБА_1  від позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про відшкодування моральної шкоди та провадження в справі в цій частині закрито.

Рішенням Корольовського районного суду АДРЕСА_1  позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3  усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1  за адресою: АДРЕСА_1, шляхом перенесення огорожі, що знаходиться між будинковолодіннями сторін, за межі земельної ділянки ОСОБА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1   8 грн.50 коп. сплаченого ним держмита, 350 грн. витрат на проведення експертизи та 100 грн. витрат на надання правової допомоги, а всього 458 грн. 50 коп., по 229 грн. 25 коп. з кожного.

У апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати постановлене по справі рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянти посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України судове рішення повинно бути законними і обґрунтованим.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі встановили огорожу на земельній ділянці, що належить позивачу, а тому його права порушені, оскільки він позбавлений можливості користуватися своєю власністю.

Проте з таким висновком суду погодитись неможливо.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1  є власником жилого будинку АДРЕСА_1. З його земельною ділянкою межує ділянка сусіднього АДРЕСА_2, співвласниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.  Після подачі позову позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0672 га.(а.с.23).  Судом встановлено, що межі зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювались.

Наданий протокол погодження меж земельної ділянки не свідчить, що відповідачі погодились з цими межами, оскільки крім їх підпису відсутні самі межі (їх конфігурація), які не встановлювались на місцевості(а.а.115).

Статтею 79 ЗК України, визначено, що земельна ділянка -це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

При розгляді справи позивач не довів, що відповідачі порушили визначену у встановленому чинним законодавством порядку межу, належної йому на праві власності земельної ділянки та порушили його права власника, тому його вимоги про порушення прав є безпідставними.

Враховуючи, що обставини справи встановлені повно і вірно, по справі відповідно до ст.309 ЦПК України можливо ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.304,307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3  задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 5 жовтня 2005 скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.

Головуюча

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація