22.02.2011
Справа № 11-248/2011 Головуючий в 1 інст.: Званчук В.М.
Категорія: ст.122 ч.1 КК України Доповідач: Жила І.Е.
У Х В А Л А
іменем України
22 лютого 2011 року м.Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого судді –Жили І.Е.
суддів –Делієва О.М., Сажинова В.В.
з участю прокурора –Литвиненка О.О.
потерпілого –ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 11.01.11р.,
в с т а н о в и л а :
Цією постановою з попереднього розгляду направлена прокурору Суворовського району м.Херсона на додаткове досудове слідство кримінальна справа щодо:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.122 ч.1,296 ч.1 КК України.
ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він 14 серпня 2010 року, біля 1 год. у приміщенні кафе «Прохолода», розташованого по вул.49 ХГД, буд. №10 в м.Херсоні умисно безпричинно наніс три удари руками в голову потерпілому ОСОБА_1 в результаті чого потерпілому були спричинені середньої тяжкості тілесні пошкодження, а також легкі тілесні пошкодження.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
Крім того, ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він 11 вересня 2010 року, біля 23 год. 40 хв., перебуваючи у громадському місці, при вході в приміщення кафе «Прохолода»по вул.49 ХГД, буд.№10 в м.Херсоні, переслідуючи прямий умисел направлений на порушення громадського порядку, в період роботи кафе, умисно вчинив хуліганські дії, які за своїм характером відрізнялись винятковим цинізмом і які виразились в тому, що він без причини, використовуючи малозначний привід, публічно виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в ході цього умисно наніс удар рукою в область голови ОСОБА_3, чим завдав потерпілій легкі тілесні ушкодження. Продовжуючи свої протиправні дії наніс удари руками і ногами в область голови та тулуба потерпілому ОСОБА_4, чим завдав йому легкі тілесні пошкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Дії ОСОБА_2, по другому епізоду, кваліфіковані за ст.296 ч.1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливим цинізмом.
Згідно з постановою суду, справа на додаткове розслідування була спрямована у зв’язку з допущенням під час досудового слідства таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Так, ОСОБА_2, згідно з матеріалами справи, притягнутий до кримінальної відповідальності по двом обвинуваченням – за скоєння одних і тих же дій, тобто за скоєння хуліганства, яке супроводжувалося особливою зухвалістю і за скоєння хуліганства, яке супроводжувалося особливим цинізмом, в той час як із обвинувального висновку вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується тільки за вчинення одного злочину за ст.296 ч.1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливим цинізмом, в той час, як за ст.296 ч.1 КК України кримінальна відповідальність передбачена за хуліганство, яке супроводжується винятковим цинізмом. Таким чином ОСОБА_2 інкримінована ознака хуліганства, яка не передбачена законом.
Із постанови про притягнення в якості обвинуваченого і обвинувального висновку вбачається, що вимоги ст.223 КПК України слідством належним чином не виконані, а саме в даних процесуальних документах слідством не вказано в чому конкретно виражається скоєння ОСОБА_2 хуліганства, яке супроводжувалось особливим цинізмом і які саме конкретно дії слідством розцінюються як особливий цинізм і чому дії обвинуваченого не кваліфіковані як винятковий цинізм.
Таким чином були допущені вимоги ст.ст.141, 223 КПК України, невідповідність обвинувального висновку матеріалам справи, постановам про притягнення в якості обвинуваченого, а тому справа направлена прокурору для проведення додаткового досудового слідства по справі.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на незаконність постанови суду, у зв’язку з грубим порушенням судом кримінально-процесуального закону, та необґрунтованістю постанови суду в частині повернення справи на додаткове досудове слідство з попереднього розгляду справи. Кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 відповідає вимогам КПК, прокурором при перевірці кримінальної справи встановлені всі необхідні обставини справи та справа цілком відповідає вимогам закону. Під час попереднього розгляду питання щодо відповідної кваліфікації дій обвинуваченого вирішуватись не можуть. Суд у постанові дає оцінку доказам по справі, що є не припустимим на даній стадії судового розгляду. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення потерпілого ОСОБА_1, який просив апеляцію прокурора задовольнити, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про необхідність направлення справи на додаткове розслідування з попереднього розгляду – є обґрунтованим та відповідає вимогам ст.246 КПК України.
Згідно зі ст.246 ч.1 КПК України, при попередньому розгляді справи суддя вправі з власної ініціативи повернути справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Як видно з постанови про порушення кримінальної справи (а.с.6), 28.10.10р. була порушена справа за фактом хуліганства у відношенні потерпілих ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_4, тобто за фактом грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, за ознаками злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України.
4.11.10р. по справі була винесена постанова про притягнення в якості обвинуваченого за ст.296 ч.1 КК України ОСОБА_2 та пред’явлено йому обвинувачення за вчинення хуліганства проти вказаних потерпілих, тобто за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (а.с.134).
24.12.10р. була винесена нова постанова про притягнення в якості обвинуваченого за ст.296 ч.1 КК України ОСОБА_2 по тому ж факту, але змінена, а саме: обвинуваченому ставилось у провину вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливим цинізмом, а не особливою зухвалістю, як було зазначено у постанові від 4.11.10р. (а.с.141). Вказане обвинувачення міститься і в обвинувальному висновку.
Відповідно до ст.132 КПК України, у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути, серед іншого, зазначено: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, обставини його вчинення та стаття кримінального закону, якою передбачено цей злочин.
Відповідно до ст.223 КПК України, у обвинувальному висновку в резолютивній частині наводяться, серед іншого, суть пред’явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.
Згідно зі ст.11 ч.1 КК України одною з ознак злочину є - визначення діяння злочином у Кримінальному кодексі.
В порушення вказаних вимог закону, слідчий у постанові від 24.12.10р. про притягнення в якості обвинуваченого та у обвинувальному висновку поставив у провину ОСОБА_2 хуліганство, яке супроводжувалось такою ознакою, як особливий цинізм, що не передбачено у Кримінальному кодексі, адже ст.296 ч.1 КК України передбачає хуліганство, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
При таких обставинах пред’явлене ОСОБА_2 обвинувачення - є не конкретним, таким що порушує його права, передбачені ст.142 ч.1 п.1 КПК України.
Таким чином, кримінальна справа була судом направлена з попереднього розгляду на додаткове розслідування через допущення під час досудового слідства таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду, а не з причин зазначених прокурором в апеляції.
Враховуючи викладене, підстав для скасування або зміни постанови суду –немає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення.
Постанову місцевого Суворовського районного суду м.Херсона від 11.01.11р.
про направлення на додаткове розслідування прокурору Суворовського району м.Херсона з попереднього розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.ст.122 ч.1, 296 ч.1 КК України –залишити без змін.
Головуючий :
Судді :