ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 лютого 2011 року 09:31 № 2а-18725/10/2670
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ» |
до | Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва |
про | скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0000262202/0 |
Суддя Смолій І.В.
Секретар судових засідань Колесник І.Ю.
Представники:
Від позивача: Ковальчук А.О. –п\к (дов.від 04.11.10р. № б/н);
Від відповідача: Козак А.Л.–п\к (дов.від 04.10.10р. № 11);
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0000262202/0.
Ухвалою суду від 27.12.10року по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по супі на 21.01.11року.
В судових засіданнях 21.01.11р. та 03.02.11р. оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного з’ясування обставин справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позовних вимог не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві письмових поясненнях та поданих уточненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені у письмових запереченнях на позов.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ІЗІ СОФТ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. За результатами перевірки складено акт від 05.11.10р. за № 369/23-504-34817577 (надалі –акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено ряд порушень в тому числі порушення пп.13.2 ст.13 з урахуванням вимог п. 16.13. ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого несвоєчасно утримано та сплачено податок з доходів іноземних юридичних осіб в сумі 12109 грн. на 53 дні; граничний термін сплати податку-04.12.2009, фактично сплачено –26.01.2010.
У зв’язку із встановлення зазначеного вище порушення Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0000262202/0від 19.11.10р. яким за позивачем визнано суму податкового зобов’язання в розмірі 24 218,00грн. в тому числі 0,00грн. основний платіж та 24 218,00грн. штрафні фінансові санкції.
В результаті з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами судом встановлено, що 17.11.2009 р. між позивачем та юридичною особою-нерезидентом SysXnet Ltd., Дублін, Ірландія було укладено Договір про надання інформаційних та консультаційних послуг для приведення банківських операції у відповідність до стандарту індустрії платіжних карток PSI DSS б/н. На виконання умов договору 04.12.2009 p. позивачем здійснено виплату доходу нерезиденту в сумі 5 680,00 євро (68 619,00 грн.) при цьому 26.01.2010 р., позивачем було утримано та сплачено податок з доходів юридичної особи-нерезидента в сумі 12 109,00 грн.
Зазначені вище обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копією договору від 17.11.09р., копією звіту про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за 2009р., копією декларації з податку на прибуток підприємств, а також копією акту перевірки.
Суд повно та всебічно дослідивши обставини справи та норми законодавства що були чинні на момент правовідносин прийшов до внутрішнього переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.21 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи з джерелом їх походження з України— будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).
У відповідності до пп. «в»п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: роялті, фрахту та доходи від послуг типу “інжиніринг".
Роялті, у відповідності до п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»—платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
У відповідності до п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Таким чином у відповідності до п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач несе відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, що як встановлено судом і було зроблено позивачем однак не своєчасно, а саме із затримкою у 53дні.
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, сума податку на прибуток іноземних юридичних осіб позивачем визначена самостійно та зазначена як в звіті про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за 2009р. та і в декларації з податку на прибуток підприємств.
У відповідності до п. 5.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. При чому таке податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
З наявних матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що уточнень розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб позивачем до податкового органу не подавалось. За таких обставин суд не може брати до уваги доводи позивача щодо неправомірності сплати ним податку на прибуток іноземних юридичних осіб як такого. При цьому несвоєчасність сплати позивачем фактично не заперечується.
Разом з тим слід зазначити, що позивачем у звіті про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів у стрічні «інші доходи»зазначено суму 80728,00грн. з якої утримано 15% податку а саме 12 109,00грн. Відтак посилання позивача на невірне нарахування відповідачем суми податку до сплати із суми 68619,00грн. судом не береться до уваги.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем податкове повідомлення-рішення яким позивачу нараховано штрафних санкцій з податку на прибуток іноземних юридичних осіб прийнято у відповідності до законодавства, а позовні вимоги про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій
Повний текст постанови виготовлено 14.02.11р.