Справа №  1-23/11      

                                               В И Р О К                                              

                                 І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И                                             

          14 лютого 2011 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

                      головуючого судді –                                               Сегет Я.С.

                      при секретарі –                                                       Волошиній Л.О.                 

                      за участю прокурора –                                           Пиріг Н.М.

                      підсудного –                                                           ОСОБА_1

                      захисника-адвоката –                                             ОСОБА_2

                      потерпілої –                                                          ОСОБА_3   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,

                                 уродженця смт. Оржиця Полтавської області, українця, гpомадянина України,

                                 освiта вища, не одруженого, працюючого оператором УКПГ «Ярівська » Яб-

                                 лунівського цеху ВНГК ГПУ «Полтавагазвидобування », в силу ст. 89 КК Ук-

                                 раїни не судимого, мешканцяАДРЕСА_1, в скоєнні  злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

                                                                   В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_1 21.05.2010р., близько 08-00 години, в м. Лохвиці всупереч вимогам п. 2.9 Правил дорожнього руху в стані алкогольного сп’яніння ( 1,8 % етанолу в крові ) керував власним автомобілем марки «ВАЗ 2108 »державний НОМЕР_3, рухаючись від центру міста по вул. Радянській зі швидкістю близько 60км/год., яка перевищує дозволену швидкість руху на даній ділянці дороги. В районі перехрестя із вул. Якубовського в попутному ОСОБА_1 напрямку прямолінійно рухалась велосипедистка ОСОБА_4 Не маючи обмежень у видимості перешкоди у вигляді велосипедистки ОСОБА_4, яку ОСОБА_1 міг об’єктивно і завчасно виявити, він внаслідок того, що перебував в стані алкогольного сп’яніння, не зреагував на перешкоду, продов-жив рух прямо та вчинив на неї наїзд, внаслідок чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження і померла на місці дорожньо-транспортної пригоди.  

Згідно висновку судово-медичного експерта № 46-А від 02.07.2010р. смерть ОСОБА_4 настала внаслідок черепно-мозкової травми голови, що супроводжувалася крововиливами під обо-лонки та речовину лівої півкулі головного мозку, під оболонки правої півкулі головного мозку, мозочку, набряком головного мозку.

У відповідності до висновку судово-автотехнічної експертизи № 75 від 08.07.2010р. в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення Правил дорожнього руху України ( із доповненнями і зміна-ми, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001р. №1306, введених у дію з 01.01.2002р.), передбачені  пунктами: 2.9«а», 12.3,12.9«б», 13.1, 13.3 та 3.29 розділу 33 Правил дорожнього руху України, а саме:

пункт 2.9. ПДР України –водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

пункт 12.3. ПДР України –У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди;

пункт 12.9. ПДР України –водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 (див. додаток 1), або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту “и” пункту 30.3 цих Правил;

пункт 13.1. ПДР України –водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особ-ливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

пункт 13.3. ПДР України –під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди чи зустрічно-

го роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

пункт 12.9. ПДР України –водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 (див. додаток 1), або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту “и” пункту 30.3 цих Правил;

пункт 3.29 розділу 33 «Обмеження максимальної швидкості »ПДР України –забороняєть-ся рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.

Суд вважає, що невідповідності в діях ОСОБА_1 вимогам пункту 12.3 Правил дорож-нього руху України, з технічної точки зору знаходились в причинному зв’язку з виникненням да-ної пригоди. В умовах даної пригоди водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог пункту 12.3 ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії ОСОБА_1 по порушенню пункту 12.3 Правил дорожнього руху Ук-раїни навмисні, а форма вини до наслідків необережна ( злочинна самовпевненість ).

           В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав в повному об’ємі, щиро розкаявся і пояснив суду, що дійсно він з вечора 20.05.2010р. до 2-3 години ночі 21 травня 2010р. вживав спиртні напої. Близько 8 години на слідуючий ранок підсудний виїхав із до-му по своїй справах на власному автомобілі марки «ВАЗ 2108 »державний НОМЕР_3. Ру-хався по вул. Радянській в м. Лохвиці у напрямку с. Сенча зі швидкістю близько 60 км/год. Набли-жаючись до перехрестя з вулицею Якубовського попереду себе побачив велосипедистку із сумка-ми, яка рухалась в попутному напрямку. ОСОБА_1 в силу свого фізичного стану не зумів ви-конати маневр по обгону велосипедистки і допустив зіткнення, в результаті якого велосипедистка померла на місці пригоди. Підсудний після смерті потерпілої надавав матеріальну допомогу її рід-ним та визнав в повному об’ємі позовні вимоги.

          Допитана судом в якості потерпілої ОСОБА_5 прояснила, що не була очевидцем дорож-ньо-транспортної пригоди і про смерть своєї матері ОСОБА_4 в результаті наїзду на неї авто-мобіля вона взнала від посторонніх осіб.

У відповідності до вимог ст. ст. 299, 301-1 КПК України суд обмежив дослідження фактич-них обставин справи лише допитом підсудного ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_6 та дани-ми, які характеризують особу підсудного.

          Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_6 суд прийшов до висновку, що вина підсудного повністю доведена.

Суд вважає, що необережні дії підсудного ОСОБА_1, який керував транспортним засо-бом, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило смерть потер-пілої ОСОБА_4, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

          При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий, працює, позитивно характеризується по місцю роботи і проживання, має молодий вік. Дані обставини суд визнає пом’якшуючими пока-рання.

          ОСОБА_1 скоїв злочин в стані алкогольного сп’яніння, вказану обставину суд, керую-чись ст. 67 КК України, визнає такою, що обтяжує покарання.

                 Суд вважає обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням винної особи, такими, що у відповідності до ч. 1 ст. 69 КК Укра-їни дають можливість суду при призначені ОСОБА_1 основного покарання перейти до іншо-го, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 286 КК України.       

           Суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, вимоги ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 17 груд-ня 2010р., приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1

можливе без ізоляції від суспільства.          

          Суд визнає, що судові витрати в загальній сумі 1166,24 грв., які поніс НДЕКЦ при ГУ МВС України в Полтавській області при проведені транспортно-трасологічної і автотехнічної експертиз ( а. с. 68-71, 75-80 ), підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1 в повному об’ємі.                                                           

          Суд вважає, що речові докази:

          - автомобіль марки « ВАЗ 2108 »державний НОМЕР_3, який знаходиться на збері-ганні в камері речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області, у відповід-ності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України як річ, яка була об’єктом злочинних дій, належить по-вернути законному володільцю –ОСОБА_1 ( а. с. 92, 94 );

          - фрагменти скла, вилучені на місці дорожньо-транспортної пригоди, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області, у від-повідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 81 КПК України як речі, які не мають ніякої цінності, належить знищити ( а. с. 92-93 );

          - велосипед, який належав потерпілій ОСОБА_4, котрий знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, належить передати законному володільцю –ОСОБА_6 (а. с. 92, 95);      

- свідоцтво про реєстрацію технічного засобу марки «ВАЗ 2108 » державний номер НОМЕР_3 на ім’я ОСОБА_7, яке приєднане до матеріалів кримінальної справи, належить повернути законному володільцю –ОСОБА_1 ( а. с. 92 ).

Постанову слідчого від 15.07.2010р. про накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ 2108 »державний НОМЕР_3 належить скасувати.

Суд відмічає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди на суму 325000 грн. підлягають задоволенню в повному об’ємі.           

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

          ОСОБА_1  за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуван-ням ч. 1 ст. 69 КК україни до 2 ( двох ) років виправних робіт по місцю роботи із відрахуван-ням в доход держави із суми заробітку двадцяти відсотків з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 ( три ) роки.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу суд залишає під-писку про невиїзд.

          Речові докази:

- автомобіль марки «ВАЗ 2108 »державний НОМЕР_3, який знаходиться на збері-ганні в камері речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області, повернути законному володільцю –ОСОБА_1;

          - фрагменти скла, вилучені на місці дорожньо-транспортної пригоди, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області –зни-щити;

          - велосипед, який належав потерпілій ОСОБА_4, котрий знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, передати законному володільцю –ОСОБА_6;      

- свідоцтво про реєстрацію технічного засобу марки «ВАЗ 2108 » державний номер НОМЕР_3 на ім’я ОСОБА_7, яке приєднане до матеріалів кримінальної справи, повернути законному володільцю –ОСОБА_1.

Постанову слідчого від 15.07.2010р. про накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ 2108 »державний НОМЕР_3 –скасувати.

Позоввні вимоги потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди на суму 32500 грн. задоволити в повному об’ємі.           

Судові витрати в загальній сумі 1166,24 грв., які поніс НДЕКЦ при ГУ МВС України в Пол-тавській області при проведені транспортно-трасологічної і автотехнічної експертиз, стягнути з підсудного ОСОБА_1 в повному об’ємі ( розрахунковий рахунок № 31252272210055, банк – УДК України в Полтавській області, КОД ЄДРПОУ –25574067, МФО –831019, одержувач плате-жу –НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області, за експертні роботи ).                                                                   

          На вирок суду може бути принесена апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

               Вирок постановлено і виготовлено суддею в нарадчій кімнаті на комп’ютері.

                     СУДДЯ                                                                               Я. С. СЕГЕТ  

" З оригіналом згідно "        Голова суду                                                        Г. Б. Савинський Зав. канцелярією                                                Л. Г. Несмирна