Справа  № 2-а-18/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 січня 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді -      Литвин  М.  М.

., при секретарі Гусак А.О., розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 про  скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-  

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В позові вказав, що 25 липня 2010 р. через поштове відділення  він отримав  постанову інспектора УДАІ УМВС України в Рівненській області серії ВК №138861 від 15.07.2010 р. про притягнення його до  адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за  адмінпорушення, передбачене  ч.1 ст.122 КУпАП.

Дійсно, 15.07.2010 р. він, керуючи  автомобілем НОМЕР_2 рухався  по дорозі  в напрямку м.Рівне  і в одному із населених пунктів  був зупинений співробітником ДАІ. Прізвище  його він не запам»ятав, а в постанові  воно записано не розбірливо. На вимогу працівника міліції він пред»явив йому документи. При цьому  інспектор повідомив його про порушення ним ПДР, а саме, перевищення швидкості руху. На це  він інспектору  заперечив і сказав, що рухався зі швидкістю 75 км/год , згідно приладу  для вимірювання швидкості на його  транспортному засобі,  позаду іншого автомобіля. Таким чином підтвердити, що швидкість, заміряна  працівником ДАІ  невідомим приладом, належить його транспортному засобу  неможливо,  про що  може підтвердити  пасажир  ОСОБА_2, який  перебував у салоні автомобіля.

В його присутності  працівник ДАІ протоколу про адмінпорушення не складав, постанови не виносив.

Вважає,  що інспектором при розгляді адміністративної справи, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не були з»ясовані  усі обставини по справі, які б свідчили, що в його діях є знаки проступку, за який законом встановлено адміністративну  відповідальність.

Прохав суд  визнати протиправною та скасувати  постанову  №138861 від 15.07.2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності, а  справу про  адміністративне правопорушення  провадженням закрити  за відсутністю  у його діях складу  такого правопорушення.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав суду заперечення на позов, прохаючи  відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Також прохав справу  розглядати без  участі   їх представника.

Дослідивши матеріали справи, докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 18 КАС України судам загальної юрисдикції підвідомчі справи щодо рішень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 284 КУпАП встановлює, що постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Відповідно до 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановлено, що ОСОБА_1 15.07.2010 року близько 10 год. 20 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухався на 294 км а/ш Київ-Чоп, не перевищуючи дозволену швидкість руху і був зупинений інспектором ДПС   Давидюком Ю.В., який інкримінував водію перевищення швидкості руху більш ніж на 20 км/год., а в послідуючому  виніс постанову про накладення на нього штрафу в розмірі 255 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовують покази позивача про те, що перевищення швидкості руху більше ніж на 20 км/год. не було. Надаючи суду заперечення на позов,  відповідач  також не додав до них протокол про адміністративне порушення, так само як не направив його і позивачу  разом із постановою.  За таких обставин вина ОСОБА_1 у перевищенні ним швидкості більш ніж на 20 км/год не доведена, а тому його вимоги слід задовольнити, скасувавши постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Керуючись ПДР України, ст.ст. 251, 284 КУпАП України , ст. 5 - 12, 18, 158 -163, 171-2   КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС   Давидюка Ю.В. від 15.07.2010 року серії ВК №138861  про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за  ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити  через відсутність в діях ОСОБА_1  складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      Литвин М. М.