Справа № 2-а-405/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 року                                                                                       м. Кузнецовськ

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамова І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську (надалі –УПФ м. Кузнецовська) про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії як інваліду ІІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, у розмірі відповідно 6 мінімальних пенсій за віком та 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є інвалідом ІІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, і отримує пенсію за віком. Однак, розміри отримуваної нею основної та додаткової пенсії не відповідають розмірам, встановленим ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що і стало підставою для звернення до суду.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення. Заперечуючи проти позову, відповідач покликається на те, що згідно ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Із заперечень вбачається, що з 02.06.1999 р. і по даний час позивач отримує пенсію за віком. Відповідач вважає, що розмір додаткової пенсії, призначений позивачу відповідає розмірам, встановленим постановами Кабінету Міністрів України  № 530 від 28.05.08 р. У запереченнях вказується на неможливість застосувати для визначення нижчої межі пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", той мінімальний розмір пенсії за віком, що визначений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Суддя, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази у справі, прийшов до висновку про часткове задоволення позову, при цьому встановив та врахував наступне.

З копії посвідчення НОМЕР_1 (вкладка НОМЕР_2), виданого Рівненською облдержадміністрацією 03.03.08 р., вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Згідно з довідкою МСЕК серії РВН № 127592, позивачу після повторного огляду визначено третю групу інвалідності та встановлено, що її захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.

09.06.1999 року позивач подала заяву до УПФ м. Кузнецовська про призначення їй пенсію за віком (арк.пенс.справи 8). Протоколом УПФ м. Кузнецовська № 351 від 15.07.1999 р. (арк.пенс.справи 1) позивачу з 02.06.1999 р. призначено пенсію за віком. Судом встановлено, що саме такий вид основної пенсії і отримує позивач по цей час.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Із змісту ст. 44 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вбачається, що підставою для перерахунку пенсії є заява особи.

Так як матеріали пенсійної справи не містять заяви позивача про перехід на пенсію відповідно до ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не зазначає про факти таких звернень до відповідача із заявою про перехід на інший від пенсії і у позовній заяві, а лише вказує, що зверталася до відповідача із заявою про нарахування пенсії згідно вищевказаного Закону, суд прийшов до висновку, що позивач, маючи право на одержання основної пенсії у розмірі фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, цим правом не скористалася, обравши пенсію за віком.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок призначеної їй основної пенсії у розмірах, встановлених спеціальним законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, що діє до моменту розгляду справи), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІII групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що розмір додаткової пенсії позивачу нараховується та виплачується у розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р.

Відповідно до ст.8 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України, як на підставу визначення розміру додаткової пенсії позивачки є безпідставними, оскільки вказані постанови є підзаконними нормативно-правовими актами, і їх норми щодо регулювання розмірів додаткової пенсії особам, які мають ІІІ групу інвалідності, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст.8 КАС України застосуванню не підлягають.

Також базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, є прожитковий мінімум. Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути фактично вирахувано нижчу межу пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю таких осіб, є встановлений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прожитковий мінімум.

Отже, суд вбачає правові підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 50, 54, 67, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст.ст.2, 11, 71, 94, 160-163 КАС України, суддя –

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 10 серпня 2010 року відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду ІІІ групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

У решті вимог відмовити у зв’язку з безпідставністю.

На підставі ч.1 ст.256 КАС України, допустити негайне виконання судового рішення у межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Суддя