Справа № 2-а-539/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року                              11 год. 30 хв.                                   м. Кузнецовськ

          Кузнецовський міський суд Рівненської області

під головуванням судді                 Незнамової І.М.

при секретарі                                  Нафєєвій Н.В.

з участю позивача                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кузнецовську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Кузнецовська УДАІ УМВС України в Рівненській області Москвича Миколи Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. Кузнецовська УДАІ УМВС України в Рівненській області Москвича Миколи Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВК № 170969 від 18.02.2011 р., якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 255 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та зазначив, що він рухався в м. Кузнецовську Рівненської області 18.02.2011 року о 22 год. 50 хв. Після проїзду зони дії дорожнього знаку „Зупинка заборонена”, він зупинив транспортний засіб. Зупинка була проведена за 100 метрів від зазначеного вище дорожнього знаку і зона дії його закінчилася. Після цього до нього під’їхали працівники ДПС. Працівник ДПС перевірив документи, повідомив, що він порушив правила зупинки, а саме, що він здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку „Зупинка заборонена”. Відповідач почав складати протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення штрафу за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Працівник ДПС на його пояснення не реагував. ОСОБА_1 також зазначив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, інспектор ДПС заміри відстані від дорожнього знаку та до місця зупинки транспортного засобу не здійснював, а лише візуально виявив, що транспортний засіб здійснив зупинку в зоні заборонного знаку. Прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності йому роз’яснено не було, свідків відповідач не запрошував та не заносив до протоколу. Також звернув увагу на те, що його пояснення, які записані в протоколі про адміністративне правопорушення записані зі слів інспектора ДПС та не відповідають дійсності, так як він вперше перебував у такій ситуації і не знав як себе потрібно поводити.

ОСОБА_1 просить постанову інспектора ДПС серія ВК № 170969 від 18.02.2011 р. скасувати, а провадження в справі закрити.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, про причини неявки суд не повідомляв, про розгляд справи у відсутності свого представника не клопотав, письмових пояснень або заперечень проти адміністративного позову не подав.

          Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Проаналізувавши пояснення позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.          

При цьому суд встановив та врахував наступне.

          Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення ВК № 170969 від 18.02.2011 р., ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Із змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 18.02.2011 р. в м. Кузнецовську Рівненської області здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії д.з. 3.34 „Зупинка заборонена”.

          Аналогічно зміст вчиненого ОСОБА_1 правопорушення зазначено і у протоколі серії ВК1 № 097036.

          В судовому засіданні встановлено, що матеріали справи не містять схеми дорожнього руху, яка б підтверджувала про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, не містять також і інших доказів, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 зупинки в зоні дії дорожнього знаку 3.34 „Зупинка заборонено”, не здійснював, так як зона дії вказаного дорожнього знаку закінчилася.

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, виходячи з принципу покладення обов’язку доказування на відповідача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності винесеної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 7, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 247, ч.1 ст. 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 160-163, 167 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ВК № 170969 від 18 лютого 2011 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий