Справа №  1-23/11  

  В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року                                                                               м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого –судді              Дузінкевича І.М.

  секретаря                                                 Кукула О.С.

з участю прокурора                                     Марчук О.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та жителя АДРЕСА_1, українця, освіта середня, розлученого,  не працюючого, гр.України,  судимого 10.03.1999 року Тисменицьким районним судом за ст.94 КК України ( в редакції 1960 року) до 12 років позбавлення волі.        Постановою Долинського райсуду від  10.07.2008 року звільненого  умовно-достроково від відбуття покарання на невідбутий термін 2 роки 2 місяці 13 днів. Кінець терміну 23.09.2010 року, у вчиненні  злочину передбаченого  ст.ст. 185 ч.1,185 ч.3 КК України,  суд-

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 вчинив  таємне викрадення чужого майна, та викрадення чужого майна  шляхом проникнення у приміщення.

Злочини скоєно за наступних обставин.

Підсудний 8.10.2009 року біля 19 год. перебуваючи на березі річки Бистриця -Надвірнянська в с.Чукалівка Тисменицького району, з автомашини ВАЗ 21014, що належить  на праві особистої власності потерпілому ОСОБА_2 викрав гаманець в якому знаходилось 7000 грн., мобільний телефон «Нокіа»вартістю 839 грн., а всього майна на суму 7839 грн..

Наприкінці травня 2010 року біля 22 год. підсудний таємно проник в підсобне приміщення жителя АДРЕСА_2 потерпілого ОСОБА_3  та викрав зварювальний апарат марки «Кондор», вартістю 500 грн.

Викрадений зварювальний апарат вилучено та повернуто потерпілому.

Допитаний  в судовому засіданні підсудний вину в сконому злочині визнав, суду показав, що 8.10.2009 року біля 19 год. перебуваючи на березі річки Бистриця -Надвірнянська в с.Чукалівка Тисменицького району, з автомашини ВАЗ 21014, що належить   потерпілому ОСОБА_2 викрав гаманець в якому знаходилось 7000 грн., мобільний телефон «Нокіа». Викрадені кошти витратив на власні потреби. Наприкінці травня 2010 року біля 22 год. з підсобного приміщення жителя АДРЕСА_2 потерпілого ОСОБА_3  викрав зварювальний апарат марки «Кондор».  Просить суворо не карати, оскільки більше крадіжок вчиняти не буде.

Вина підсудному в скоєнні злочинів доведена в судовому засіданні показами потерпілих, матеріалами кримінальної справи.

 Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 8.10.2009 року біля 19 год. він зупинився автомашиною ВАЗ 21014 на березі річки Бистриця Надвірнянська в с.Чукалівка Тисменицького району, з ціллю долити води в радіатор. Коли повернувся  побачив, що в нього з автомашини викрадено  гаманець в якому знаходилось 7000 грн., мобільний телефон «Нокіа»вартістю 839 грн..Про крадіжку повідомив  у Вовчинецький РВ УВВМ. Через деякий час було встановлено, що крадіжку вчинив підсудний. Вважає, що він повинен відшкодувати заподіяну шкоду.

 Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що крадіжку зварювального апарату виявив 4.06.2010 року. Йому стало відомо, що рідний брат матері- підсудний по справі  викрав зварювальний апарат та продав. На даний час зварювальний апарат йому повернуто, претензій до підсудного немає, просить його суворо не карати.

Вина доведена протоколом огляду місця події від 4.06.2010 року, в якому зафіксовано факт крадіжки з господарського приміщення ОСОБА_3 зварювального апарату.(т.2 а.с.5).

-протоколом огляду місця події від 5.06.2010 року, під час якого з подвір»я по АДРЕСА_3 виявлено та вилучено зварювальний апарат.

-протоколом явки з каяттям підсудного про викрадення грошей та мобільного телефону з автомашини потерпілого ОСОБА_2.(т.1, а.с.21).

–       -протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.09.2010 року.(т1,а.с.35-36)

–        -висновком спеціаліста, згідно якого вартість мобільного телефону «Нокіа»становить 839 грн.58 коп.(т.1,а.с.7-10).

Оцінюючи зібрані докази суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. ст. 185 ч.3, 185 ч.1 КК України оскільки він вчинив  таємне викрадення чужого майна, та викрадення чужого майна  шляхом проникнення у приміщення.

Обираючи покарання підсудному суд враховує те, що він вину визнав, характеризується позитивно, збитки  відшкодовано частково-потерпілому ОСОБА_3             

За таких обставин, суд вважає можливим призначити йому покарання у вигляді  позбавлення волі.

Оскільки  підсудний 10.03.1999 року був засуджений Тисменицьким районним судом за ст.94 КК України ( в редакції 1960 року) до 12 років позбавлення волі, а   постановою Долинського райсуду від  10.07.2008 року звільнений  умовно-достроково від відбуття покарання на невідбутий термін 2 роки 2 місяці 13 днів, кінець терміну 23.09.2010, суд вважає за можливе відповідно ст.71 ч.1 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за даним вироком.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

   ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.185 ч.1, ст.185 ч.3 КК України, та призначити покарання:

     -за ст. 185 ч. 1  КК України  шість місяців арешту;

     -за ст. 185 ч.3 КК України   три роки позбавлення волі.

   Згідно ст.70 ч.1 КК України остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,  остаточне покарання обрати три  роки  позбавлення волі.

       Згідно ст.71 ч.1  КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тисменицького районного суду від 10.03.1999 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк три роки  шість місяців.

        Запобіжний захід засудженому –підписку про невиїзд –змінити на тримання під вартою,  вз»явши від варту із зали суду.

      Строк покарання рахувати з14.02.2011 року.

    Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду  Івано-Франківської області протягом п»ятнадцяти діб з часу проголошення шляхом подачі апеляції через Тисменицький районний суд.

           Головуючий                                                                                                    І.М. Дузінкевич