ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1-25/2011

28 лютого  2011 року                                                    Богородчанський районний суд

                             Івано-Франківської області   

в складі:      головуючого –судді                                 Шишка О.А.

з участю:     секретаря                                                    Рудейчук І.Р.

                  прокурора                                                   Рутковського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1, не працюючого, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, громадянина України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2 не працюючого, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, громадянина України,

за ст.122 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинили умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

26.10.2010 року ОСОБА_3 близько 14 години на присадибній земельній ділянці, що на АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин, під час сварки, яка переросла в бійку, умисно наніс удар рукою ОСОБА_4, спричинивши останній середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я : подвійний перелом нижньої щелепи без зміщення кісткових відламків з синцями в ділянках обличчя.

26.10.2010 року ОСОБА_2 близько 14 години на присадибній земельній ділянці, що на АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин, під час сварки, яка переросла в бійку, умисно наніс удари руками та ногами по тілу ОСОБА_3, спричинивши останньому середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я : внутрісуглобний перелом дистальної головки першої п’ястної кістки лівої кисті; закритий перелом кісток носа з розривом слизової оболонки, без зміщення кісткових уламків і без порушення носового дихання; забій м’яких тканин з травматичним набряком, синці та садно в ділянках обличчя; синець в ділянці лівої кисті.

В судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині підсудний ОСОБА_1 визнав повністю та дав показання, що 26.10.2010 року близько 14 години він разом з землевпорядником сільської ради ОСОБА_5 прийшов на земельну ділянку родичів його дружини, що знаходиться на АДРЕСА_1, в с.Жураки, щоб відновити межові знаки, які повикопував сусід ОСОБА_2 Для вирішення обставин земельного спору ОСОБА_5 покликала ОСОБА_2, його тещу ОСОБА_4 та дружину ОСОБА_6 Прийшовши на земельну ділянку, останні почали обзивати ОСОБА_1 нецензурними словами, внаслідок чого він не стерпів та вдарив рукою в обличчя ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_2 відразу наніс йому удар рукою в обличчя та почав наносити удари руками та ногами по тілу, внаслідок яких він отримав тілесні ушкодження. Щиросердечно розкаюється у тому, що сталося. Згідний не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які він не заперечує.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що 25.10.2010 року він на своїй присадибній ділянці докопував межу, яку не доорав трактор. 26.10.2010 року до нього прийшов сусід ОСОБА_1 та попросив піти з  ним подивитися чи правильно він прокопав межу, однак з ним він не пішов. Близько 14 години на земельну ділянку прийшов ОСОБА_1 та землевпорядник сільської ради ОСОБА_5, яка також покликала туди його, його тещу ОСОБА_4 та дружину ОСОБА_6 Під час огляду меж земельних ділянок між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 вдарив рукою в обличчя ОСОБА_4, після чого вона впала на землю. Обурившись від вчиненого він наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_1, від якого останній впав, а також декілька разів наніс удари руками й ногами по його тілу. Шкодує що так сталося, щиро розкаюється у вчиненому, згідний не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які він не заперечує.

Відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд визнає за недоцільне досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються. При цьому встановлено добровільність та істинність позиції підсудних та потерпілих, а також роз’яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оспорювати фактичні обставини справи.

За таких обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а їхні дії органом досудового слідства за ст.122 ч.1 КК України кваліфіковані правильно, як спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

          При призначенні покарання підсудним суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчиненого злочину, особи винних, а також обставини, що пом’якшують покарання.

          Суд враховує, що підсудні вчинили злочин середньої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, повністю визнали вину, критично ставляться до вчиненого, позитивно характеризуються за місцем проживання, на утриманні мають неповнолітніх дітей.

          Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнає щире каяття, наявність на утриманні неповнолітніх дітей.

          Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Повне визнання підсудними вини, щире розкаяння, критичний осуд вчиненого, суд визнає такими, що пом’якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дають підстави застосувати ст.69 ч.1 КК України і призначити підсудним покарання більш м’яке, ніж передбачено в санкції ст.122 ч.1 КК України.

          Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1200 гривень.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1200 гривень.

          Запобіжний захід –підписку про невиїзд підсудним до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий