Справа №1-30/11

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                             

"25" лютого 2011 р. Сокальський районний суд Львівської області

          в складі: головуючого - судді Фарина Л.  Ю.

          при секретарі  Матолінець З.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі    кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м.Нововолинськ, Волинської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого водієм в ПАФ «Селекціонер», одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше несудимого, військовозобов"язаного, жителя АДРЕСА_1 Сокальського району, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України;  

                В С Т А Н О В И В:

 08.07.2010р. потерпілий ОСОБА_2 проїжджаючи разом з ОСОБА_3 на його автомобілі разом з ОСОБА_4 біля автобусної зупинки в с.Ромош Сокальського району побачили КАМАЗ, який згідно рішення суду належить матері ОСОБА_2 та яким безпідставно користується водій ПАФ «Селекціонер» ОСОБА_1 ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та сів в КАМАЗ у якому витягнув ключі запалення. В цей момент до  підійшов ОСОБА_1, який заліз до нього в КАМАЗ. Між ними зав»язалась розмова під час якої ОСОБА_3 пояснив ОСОБА_1., що КАМАЗ належить матері ОСОБА_2 та запропонував йому віддати КАМАЗ. Останній відмовився від даної пропозиції. Тоді ОСОБА_1 подзвонив ОСОБА_6 щоб він приїхав до них. Через декілька хвилин приїхав директор ПАФ «Селекціонер»ОСОБА_16. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 сіли по різні сторони від ОСОБА_3 та намагались забрати у нього ключі запалення. В цей момент зі сторони ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_2, який намагався залізти в КАМАЗ. ОСОБА_1 його відштовхнув, від чого ОСОБА_2 впав на землю. Тоді ОСОБА_3 кинув ключі запалювання ОСОБА_2, який піднявшись з землі зловив ключі. Після чого ОСОБА_1 вискочив з КАМАЗа та попрямував до автомобіля ОСОБА_3. Перед авто ОСОБА_3  ОСОБА_1. загородив дорогу ОСОБА_2 Тому ОСОБА_1  умисно почав наносити йому удари кулаками  в обличчя, а потім ногами по туловищу. В цей момент ОСОБА_6 спокійно спостерігав за бійкою, не намагаючись її припинити, а ОСОБА_3 зіскочивши з КАМАЗа почав розбороняти ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Бійку було припинено. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді синців в очних ділянках, садна на носі, крововиливів та ран на слизьовій оболонці ротової порожнини,  синців на лівому плечі, садна на лівому передпліччі, синця на правому плечі,  садна на спині та садна на гомілці лівої ноги.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вибачився перед потерпілим ОСОБА_2, вину в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 визнав повністю. Суду пояснив, що він працює в ПАФ «Селекціонер» водієм. 08.07.2010р. проїжджаючи разом з сином ОСОБА_11 на автомобілі КАМАЗ, який на даний час перебуває у володінні ПАФ»Селекціонер»він зупинився перед с.Перетоки Сокальського району в с.Ромош., так як побачив свого знайомого водія- ОСОБА_15 Через декілька хвилин біля КАМАЗа зупинився автомобіль ОСОБА_3 в якому також знаходився  ОСОБА_2 і ще якийсь чоловік. Він побачив як ОСОБА_3 залазить в КАМАЗ, де знаходився його син, тому одразу ж разом із ОСОБА_15 попрямував до них.  Підійшовши до КАМАЗа він побачив як ОСОБА_3 вийняв в автомобілі  ключі запалення. Він заліз до нього в КАМАЗ та запитав у нього, що він робить, на що отримав відповідь, що вказаний автомобіль належить згідно рішення суду матері ОСОБА_2. У відповідь він пояснив, що він без дозволу свого директора ОСОБА_6 не може віддати ОСОБА_2 КАМАЗ. З тих підстав він подзвонив директору ПАФ «Селекціонер»ОСОБА_6 та повідомив про цей інцидент. Через декілька хвилин до них приїхав директор ПАФ «Селекціонер»ОСОБА_6. В автомобілі КАМАЗ вони з ОСОБА_6 сіли по різні сторони від ОСОБА_3 та намагались забрати в останнього ключі запалення. В цей момент з його сторони підійшов ОСОБА_2, який намагався залізти в КАМАЗ. Він його відштовхнув, від чого ОСОБА_2 впав на землю. Тоді ОСОБА_3 кинув ключі запалювання ОСОБА_2, який  піднімаючись з землі зловив ключі. Після чого він вирішив забрати ключі запалювання з автомобіля ОСОБА_3. Тому вискочив з КАМАЗа та попрямував до автомобіля ОСОБА_3. Перед авто ОСОБА_3  йому загородив дорогу ОСОБА_2. Тому він  вчинив з ним бійку - наніс йому удари кулаками  в обличчя, а потім ногами по туловищу, на що ОСОБА_2 також вдарив його кулаком в обличчя та розбив йому окуляри. В цей момент до них підійшов ОСОБА_3 який їх розборонив. Бійку було припинено. Ключі від КАМАЗа ніхто йому не повернув. Проте у нього були при собі запасні ключі. Вони роз»їхались по домівках. Прибувши додому КАМАЗ він поставив у себе на подвір»ї. Через деякий час біля свого будинку він побачив автомобіль ОСОБА_3, на його думку він знову ж намагався викрасти автомобіль, так як у нього залишились ключі запалювання. Проте, КАМАЗ перебував у безпечному місці –у нього на подвір»ї. Вважає, що така його поведінка була викликана провокацією з боку самого потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3. Оскільки вони без його дозволу потрапили в КАМАЗ, де тоді знаходився його неповнолітній син. Окрім того, спірний КАМАЗ перебуває у володінні ПАФ «Селекціонер», спір щодо нього та іншого майна перебуває зараз на розгляді в суді касаційної інстанції. Таким чином він не мав права віддати КАМАЗ потерпілому: такого роду питання вирішує його директор ОСОБА_6 Проти позову про стягнення моральної шкоди заперечив. Вважає, що він не заподіяв моральну шкоду ОСОБА_2, оскільки він сам спровокував даний конфлікт. Окрім того, ОСОБА_2 також наносив йому побої, пошкодив його окуляри.

Крім визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому злочині, його вина стверджується іншими доказами по справі.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що повністю підтримує подану ним скаргу. Крім того, додатково пояснив, що згідно рішення Сокальського районного суду, залишеного в силі судом апеляційної інстанції КАМАЗ на якому їздить ОСОБА_1 належить йому. З метою виконання рішення суду та отримання присудженого судом майна, він неодноразово звертався  з цього приводу до органів виконавчої служби, але все марно. Тому він вирішив забрати те, що належить йому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, показав, що в липні 2010р. до нього звернувся ОСОБА_2 з проханням допомогти йому повернути КАМАЗ, який згідно рішення суду належить йому. Тому 08.07.2010р. він проїжджаючи на власному автомобілі разом з ОСОБА_2 та його інженером ОСОБА_4. перед с.Перетоки Сокальського району в с.Ромош побачили КАМАЗ про який просив його ОСОБА_2. Він  зупинив автомобіль та підійшов до КАМАЗа. В ньому знаходився син водія ПАФ «Селекціонер»- ОСОБА_1 Він його попросив, щоб той покликав свого батька. Коли хлопчик побіг за батьком він сів в КАМАЗ та чекав приходу ОСОБА_1. Коли прийшов водій ПАФ «Селекціонер»він йому пояснив, що КАМАЗ на якому він їздить належить ОСОБА_2 та попросив його віддати КАМАЗ власнику. На що він відповів, що такі питання він не вирішує, слід говорити з директором ПАФ «Селекціонер»ОСОБА_6 Тоді він заліз до нього в КАМАЗ та побачив, що він тримає в руках ключі запалювання від КАМАЗа. Тому між ними зав»язалась сварка. Тоді ОСОБА_1 подзвонив директору ПАФ «Селекціонер»ОСОБА_6, який  через декілька хвилин приїхав. В автомобілі КАМАЗ ОСОБА_6 та ОСОБА_1 сіли по різні сторони від нього та намагались забрати у нього ключі запалювання. В цей момент зі сторони ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_2, який намагався залізти в КАМАЗ. ОСОБА_1 його відштовхнув, від чого ОСОБА_2 впав на землю. Тоді він кинув ключі запалювання ОСОБА_2, який встиг зловити ключі та піднятися з землі. Після чого ОСОБА_1 вискочив з КАМАЗа та попрямував до його автомобіля. Перед його авто  ОСОБА_1. загородив дорогу ОСОБА_2. Тому ОСОБА_1  почав наносити ОСОБА_2 удари кулаками  в обличчя, а потім ногами по туловищу. В цей момент ОСОБА_6 спокійно спостерігав за бійкою та не намагався її припинити. А, він, зіскочивши з КАМАЗа почав розбороняти ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Бійку було припинено. ОСОБА_1 поїхав додому, а він з ОСОБА_2 поїхали у відділок міліції звернутись із заявою про факт побиття. Позов про стягнення моральної шкоди підтримує повністю. Оскільки вважає, що пропрацювавши в колкоспі  (тепер ПАФ»Селекціонер») досить тривалий час, він має право на присуджене згідно рішення суду майно, яким самоправно користується ОСОБА_1.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_15 показав, що він працює водієм в ПАФ «Селекціонер». 08.07.2010р. він їхав на автомобілі та здійснив зупинку перед с.Перетоки Сокальського району в с.Ромош. Через декілька хвилин на КАМАЗі  під»їхав його знайомий –ОСОБА_1, який зупинив автомобіль та підійшов до нього. Під час розмови він побачив, як біля КАМАЗа зупинився автомобіль ОСОБА_3 в якому також знаходився  ОСОБА_2 і ще якийсь чоловік. Він побачив як ОСОБА_3 залазить в КАМАЗ. Тому вони з ОСОБА_1 одразу ж попрямували до КАМАЗа.  Підійшовши до КАМАЗа він побачив як ОСОБА_3 вийняв у  ключі запалення. В цей час ОСОБА_1 заліз до нього в КАМАЗ, між ними зав»язалась суперечка. Через декілька хвилин приїхав директор ПАФ «Селекціонер»ОСОБА_6, який також заліз у КАМАЗ зі сторони ОСОБА_3. Таким чином, в КАМАЗі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 сиділи по різні сторони від ОСОБА_3. Він побачив, як ОСОБА_1 та ОСОБА_6 намагався забрати в ОСОБА_3 ключі запалення. В цей момент з сторони ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_2, який намагався залізти в КАМАЗ. ОСОБА_1 почав його відштовхувати, від чого ОСОБА_2 впав на землю. Тоді ОСОБА_3 забрав в автомобілі ключі запалювання та кинув їх ОСОБА_2, який, піднімаючись з землі зловив ключі. Після чого, ОСОБА_1 зіскочив з машини та підійшов до ОСОБА_2 щоб забрати ключі. Між ними виникла шарпанина, вони почали один одного бити руками. ОСОБА_2 під час бійки скинув окуляри з ОСОБА_1 та зухвало їх роздавив. ОСОБА_1 ОСОБА_2 ногами не бив, лише руками.  Через декілька хвилин бійка була припинена та всі роз»їхалися по домівках.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи (2010р.) за заявою ОСОБА_2, вбачається що відносно ОСОБА_1, винесено постанову від 13.07.2010р., про відмову у порушенні щодо нього кримінальної справи за ст.ст.122, 296 КК України та оголошено йому офіційне застереження для недопустимості антигромадської поведінки.

Проведеною по справі судово-медичною експертизою (висновок № 269/2010 від 23.12.2010 року) встановлено, що у потерпілого ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді синців в очних ділянках, садна на носі, крововиливів та рана на слизьовій оболонці верхньої та нижньої губи,  синців на лівому плечі, садна на лівому передпліччі, синця на правому плечі,  садна на спині та садна на гомілці лівої ноги, які утворились від дії твердих тупих предметів, в сукупності не характерні для падіння.            

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1  винний в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 125 КК України.   

Обставинами, що пом"якшують покарання підсудного ОСОБА_1  суд визнає протиправну поведінку самого потерпілого, який спровокував конфлікт (самостійно намагався  без втручання органів виконавчої служби забрати майно), щире каяття підсудного.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, суд не знаходить.   

Враховуючи тяжкість вчиненого підсудним злочину, особу винного, який раніше  не притягувався до кримінальної відповідальності, на утриманні у нього перебуває троє неповнолітніх дітей, за місцем праці та проживання характеризується позитивно, а також обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1. слід обрати покарання у виді штрафу.

Стосовно відшкодування потерпілому моральної шкоди, то на думку суду вказану позовну вимогу слід задовольнити частково на суму 500грн. з тих підстав, що ОСОБА_2 не надав суду жодних переконливих доказів про те, що він переніс моральні страждання, психологічний стрес та з цього приводу звертався до лікаря.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити йому покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу в сумі 510 (п»ятсот десять) грн.

             Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500(п»ятсот)грн. моральної шкоди.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його оголошення.  

Головуючий:Л. Ю. Фарина