Справа № 1-33/11

Вирок

Іменем  України

    13.01.2011               

в складі:головуючого судді Бунда А.  О.

при секретарі          Музичка Л.Т.

з участю прокурора              Кишки Ю.А.

потерпілої                                                  ОСОБА_1              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди кримінальну справу про обвинувачення

-           ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою,  не працюючого,  одруженого, раніше  судимого

-            14.02.1997 р. Бродівським районним судом Львівської області за ст.ст. 81 ч.4, 142 ч.2,42 КК України на  три роки позбавлення волі  з конфіскацією майна;

-           15.10.2000 р. Бродівським районним судом Львівської області по ст. 140 ч.2 КК України  на два роки виправних робіт з конфіскацією майна;

-          13.12.2004 р. Радивилівським районним судом Рівненської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.1,70 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі;

-          23.03.2005 р. Бродівським районним судом Львівської області по ст.ст.162 ч.2,115 ч.1,70 КК України на сім років два місяці позбавлення волі. Звільнений 26.03.2010 р. умовно-достроково, не відбута частина покарання 1 рік 8 місяців 19 днів,

      у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 15 ч.3, 186 ч.2,   КК України, суд, -                                  

в с т а н о в и в:

Підсудний  ОСОБА_2, будучи раніше судимий за скоєння умисного вбивства, не відбувши покарання, на шлях виправлення не став, а знову скоїв злочин.   

Так, він, 29  вересня 2010 року, близько 21.30 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючись корисливими спонуканнями з метою викрадення майна потерпілої ОСОБА_1, зайшов в під’їзд будинку, за адресою АДРЕСА_2, де із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої, що виразилось в нанесенні тілесних ушкоджень у вигляді чотирьох синців і двох саден на обличчі, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи, двох саден на тильній поверхні правої руки, садна на задній поверхні лівого ліктевого суглобу, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, намагався відкрито викрасти у потерпілої ОСОБА_1, гроші в сумі 500 грн. Однак свій злочинний намір не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як потерпіла покликала на допомогу, і злякавшись можливого затримання ОСОБА_2 втік з місця події.

          Підсудний  ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю  та показав, що дійсно 29.09.2010 р. з метою викрадення грошей у ОСОБА_1, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп’яніння, в під’їзді її будинку, завдав тілесних ушкоджень останній з метою, щоб вона йому дала 500 грн. Однак, так як потерпіла чинила опір і крім цього покликала на допомогу сусідку він втік з місця події, не довівши свій намір до кінця. По дорозі його затримали працівники міліції. У вчиненому щиро розкаявся, просить пробачення у потерпілої та визнає, що причиною вчинення протиправних дій є вживання алкоголю.  

          В судовому засіданні потерпіла  ОСОБА_1  вказала, що   претензій до підсудного немає. Визначення міри покарання покладає на розсуд суду, однак просить його суворо не карати враховуючи його молодий вік та розкаяння у вчиненому.

          Відповідно ст. 299 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Учасники судового розгляду не заперечують щодо цього.

          Оскільки підсудний ОСОБА_2 вчинив замах на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої ОСОБА_1, то його дії вірно кваліфіковано по ст.ст.15 ч.3, 186 ч.2 КК України.  

          Обираючи вид та міру покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного –раніше не одноразово судимий (а.с.58), посередньо характеризується по місцю проживання (а.с.68), не працює, проживає у багатодітній  сім’ї (а.с.69), а також думку потерпілої, яка претензій до підсудного немає та просить його суворо не карати.  

          Обставини, які пом`якшують покарання суд визнає - визнання підсудним вини, щире каяття.

          Обставин, які обтяжують покарання –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, вчинення  злочину щодо особи похилого віку.

          Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що для виправлення   підсудного і попередження вчинення ним нових злочинів, йому  доцільно призначити покарання у виді  позбавлення волі у мінімальній межі визначеній ст.186 ч.2 КК України.

          Крім цього, оскільки підсудний вчинив злочин, маючи  не відбуту частину покарання за вироком Бродівського районного суду Львівської області від 23.03.2005 р., то при визначенні йому остаточного покарання слід застосувати положення ст.71 КК України та частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком.  

          Речові докази по справі: матерчату футболку, яка здана в камеру речових доказів Бродівського РВ ГУМВСУ у Львівській області слід знищити.

          Керуючись ст.323 –324 КПК України суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.ст.  15 ч.3, 186 ч.2 КК України та призначити покарання у виді  чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України шляхом часткового складання призначеного покараня та не відбутого покарання за вироком Бродівського районного суду Львівської області від 23.03.2005 р. остаточно визначити покарання у виді чотирьох років два місяці позбавлення волі.

Речові докази по справі: матерчату футболку, яка здана в камеру речових доказів Бродівського РВ ГУМВСУ у Львівській області  - знищити.

Запобіжний захід, підписку про невиїзд,  змінити на взяття  під варту, взявши засудженого під варту із залу суду.

На вирок може бути подано апеляцію до   апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.  

Суддя:А. О. Бунда