У х в а л а

27 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 220/428/21

Провадження № 61-11491ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув заяву Матвійчук Наталії Євгеніївни (далі - заявниця)

про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. (далі - заява) від участі у розгляді справи

за поданням приватної виконавиці виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни (далі - приватна виконавиця-заявниця) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржниці ОСОБА_2 (далі - боржниця) за межі України без вилучення паспортного документа за участю боржниці та ОСОБА_3 як стягувачки (далі - стягувачка),

за поданням приватної виконавиці виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни (далі - приватна виконавиця-заявниця) про привід боржниці за участю останньої та стягувачки

за касаційними скаргами заявниці на ухвали Дніпровського апеляційного суду від 7 серпня 2024 року та від 3 вересня 2024 року про повернення її заяв про перегляд за виключними обставинами постанов цього від 26 грудня 2023 року та від 16 січня 2024 року відповідно

у справі за позовом стягувачки до боржниці про стягнення боргу за договором позики та

в с т а н о в и в :

1. 7 серпня 2024 року Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою визнав заяву приватної виконавиці-заявниці про перегляд постанови цього від 26 грудня 2023 року за виключними обставинами неподаною та повернув її.

2. 3 вересня 2024 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою визнав заяву приватної виконавиці-заявниці про перегляд постанови цього суду від 16 січня 2024 року за виключними обставинами неподаною та повернув її.

3. 12 серпня 2024 року заявниця сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 26829/0/220-24 від 12 серпня 2024 року), у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 7 серпня 2024 року про повернення її заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та скерувати справу для продовження розгляду до цього суду. У вступній частині касаційної скарги зазначила учасниками справи, крім себе, тільки боржницю та стягувачку.

4. 9 вересня 2024 року заявниця сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 29087/0/220-24 від 9 вересня 2024 року), у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 3 вересня 2024 року про повернення її заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та скерувати справу для продовження розгляду до цього суду. У вступній частині касаційної скарги зазначила учасниками, крім себе, тільки Державну судову адміністрацію України (далі - ДСА України) та головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Офіцерову Людмилу Леонідівну.

5. 17 вересня 2024 року Верховний Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу заявниці (вх. № 26829/0/220-24 від 12 серпня 2024 року). Заявниця повинна була: вказати дату отримання копії оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції та надати докази на підтвердження цієї дати, якщо такі докази є; надати докази надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів стягувачці;

6. заявниця, сформувавши касаційну скаргу у системі «Електронний суд» (вх. № 26807/0/220-24 від 12 серпня 2024 року), не виконала вимоги пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме не додала до касаційної скарги докази надсилання її копії стягувачці у порядку, визначеному абзацом другим частини сьомої статті 43 ЦПК України

7. 17 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу заявниці (вх. № 29087/0/220-24 від 9 вересня 2024 року). Заявниця повинна була зазначити у касаційній скарзі імена та місце проживання чи перебування, які вона не вказала раніше, боржниці та стягувачки, надати докази надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів зазначеним учасникам справи.

8. 27 вересня 2024 року заявниця сформувала у системі «Електронний суд» заяву про відвід судді Верховного Суду Гудими Д. А. (вх. № 30816/0/220-24 від 27 вересня 2024 року). Мотивувала так: сторонами виконавчого провадження № НОМЕР_1, у якому здійснюється виконання постанови суду апеляційної інстанції від 16 січня 2024 року в частині стягнення із заявниці 429,44 грн судового збору, є лише заявниця та ДСА України; виконувати вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині зазначення стягувачки та боржниці в переліку учасників справи, відомостей про їхнє місце проживання чи перебування та надання доказів надсилання їм касаційної скарги не потрібно, бо останні не є учасниками зазначеного виконавчого провадження; тому у заявниці є сумніви в неупередженості суду, який створив перешкоди у доступі до правосуддя.

Обґрунтування висновку щодо заяви про відвід судді

9. Заявниця просить відвести суддю Гудиму Д. А. , висловлюючи сумніви щодо його процесуальних дій із залишення касаційної скарги без руху. Стверджує, що створюються перешкоди у доступі до правосуддя. Верховний Суд вважає, що підстав для відводу судді Гудими Д. А. немає, а заява про його відвід є необґрунтованою.

10. Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява № 11/1987/134/188, § 48).

11. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (§ 46 вказаного рішення).

12. Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Гудима Д. А. виявив особисту упередженість до заявниці чи до розгляду справи № 220/428/21 за її участі у провадженні № 61-11491ск24. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів щодо цього судді немає.

13. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання заявника щодо відсутності безсторонності у судді об`єктивно виправданими.

13.1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

(1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

(2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

(3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

(4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

(5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (частина перша статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).

13.2. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

13.3. 17 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційними скаргами заявниці на ухвали суду апеляційної інстанції від 7 серпня 2024 року (вх. № 26829/0/220-24 від 12 серпня 2024 року) та від 3 вересня 2024 року (вх. № 29087/0/220-24 від 9 вересня 2024 року) про повернення заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами. Постановив ухвали, згідно з якими залишив ці скарги без руху.

13.4. Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду мотивував залишення касаційної скарги заявниці на ухвалу апеляційного суду від 7 серпня 2024 року так:

- заявниця у касаційній скарзі не вказала дату отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції та не надала докази на підтвердження цієї дати, якщо такі докази у неї є (пункт 8 частини другої, пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України);

- заявниця, сформувавши касаційну скаргу у системі «Електронний суд» (вх. № 26807/0/220-24 від 12 серпня 2024 року), не виконала вимоги пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме не додала до касаційної скарги докази надсилання її копії стягувачці у порядку, визначеному абзацом другим частини сьомої статті 43 ЦПК України;

13.5. Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду мотивував залишення касаційної скарги заявниці на ухвалу апеляційного суду від 3 вересня 2024 року так:

- заявниця у касаційній скарзі не вказала всіх учасників справи № 220/428/21, в якій вона оскаржила судове рішення (пункт 3 частини другої статті 393 ЦПК України);

- заявниця, сформувавши касаційну скаргу у системі «Електронний суд» (вх. № 26807/0/220-24 від 12 серпня 2024 року), не виконала вимоги пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме не додала до касаційної скарги докази надсилання її копії боржниці та стягувачці у порядку, визначеному абзацом другим частини сьомої статті 43 ЦПК України.

13.6. Доводи заявниці про відвід судді по суті зводяться до незгоди з ухвалою про залишення без руху її касаційної скарги ухвалу суду апеляційної інстанції від 3 вересня 2024 року (вх. № 29087/0/220-24 від 9 вересня 2024 року). Тому згідно з об`єктивним критерієм оцінки безсторонності суду відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді Гудими Д. А., який, постановляючи 17 вересня 2024 року ухвалу, діяв згідно з вимогами ЦПК України. Аргументи заявниці щодо необхідності відводу цього судді від участі у розгляді її справи не є об`єктивно виправданими.

14. З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованою заяву про відвід судді Верховного Суду Гудими Д. А. Тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про його відвід слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Оцінивши аргументи заяви про відвід судді за суб`єктивним і об`єктивним критеріями визначення безсторонності суду, керуючись статтями 36, 37, 40, 260, 261 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

у х в а л и в :

1. Визнати необґрунтованою заяву Матвійчук Наталії Євгеніївни про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. від участі у розгляді справи № 220/428/21.

2. Заяву Матвійчук Наталії Євгеніївни про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. від участі у розгляді справи № 220/428/21 передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко