Справа № 2-1029/11

ЗАОЧНЕ  РІ ШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року                                                                          Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді    Музичук Н.Ю.

при серетарі     Ярема Г.В.

представник позивача     Дробот І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про звернення стягнення заборгованості по договору кредиту на предмет іпотеки, виселення із квартири, що є предметом іпотеки,   

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року до Рівненського міського суду надійшла позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про звернення стягнення заборгованості по договору кредиту на предмет іпотеки, виселення відповідача із квартири та стягнення судових витрат.

В обґрунтування позову покликаються на те, що 20 серпня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № ROHPGА00100261, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_4 (третя особа) грошові кошти в сумі 27530,00 доларів США зі сплатою 13,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.08.2017 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3 (відповідач) був укладений договір іпотеки № ROНPGА00100261 від 20.08.2007 року на предмет іпотеки –однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

У порушення умов кредитного договору третя особа допустив заборгованість перед банком, яка станом на 17.08.2010 року становить 31274,23 доларів США, та складається з наступного: 23376,97 доларів США –заборгованість за кредитом; 4202,33 доларів США –заборгованість по процентам за користування кредитом; 700,00 доларів США –заборгованість по комісії за користування кредитом; 1475,50 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31,69 доларів США –штраф (фіксована частина) та 1487,74 доларів США –штраф (процентна складова), що за курсом НБУ станом на 25.08.2010 року складає 246753,64 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту станом на 17.08.2010 року в сумі 31274,23 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 30,9 кв.м., яка належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору міни, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки та виселення відповідача із вказаної вище квартири та стягнення судових витрат в розмірі 1708,50 грн. судового збору і 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка належним чином повідомлялася про день розгляду справи, на підставі наявних у ній доказів згідно вимог ч.4 ст.169 ЦПК України з постановленням заочного рішення згідно ст. ст. 224-228 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № ROНPGА00100261 від 20.08.2007 року, Банк надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 27530,00 доларів США зі сплатою 13,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.08.2017 року.

Згідно п.7.1 Договору, кредит надався позичальнику на споживчі цілі та на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного Договору.

Як вбачається із положень договору кредиту, третя особа зобов’язаний був здійснювати погашення суми основної заборгованості, відповідно графіку, а також прийняв на себе обов’язок сплатити проценти у період сплати з 25 по 30 число кожного місяця.

Свої зобов’язання за вказаним договором банк виконав повністю.

З оглянутого в судовому засіданні розрахунку заборгованості до кредитного договору № ROНPGА00100261 від 20.08.2007 року вбачається, що третя особа заборгувала позивачу станом на 17.08.2010 року 31274,23 доларів США, що складається з наступного: 23376,97 доларів США – заборгованість за кредитом; 4202,33 доларів США –заборгованість по процентам за користування кредитом; 700,00 доларів США –заборгованість по комісії за користування кредитом; 1475,50 доларів США –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31,69 доларів США –штраф (фіксована частина) та 1487,74 доларів США –штраф (процентна складова), що за курсом НБУ станом на 25.08.2010 року складає 246753,64 грн.

Крім того, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов’язання за договором кредиту № ROНPGА00100261 від 20.08.2007 року між сторонами був укладений договір іпотеки № ROНPGА00100261 від 20.08.2007 року, предметом якого було забезпечення вимог банку, як іпотекодержателя, що витікають з договору кредиту. В якості предмету іпотеки відповідачем в заставу було передано однокімнатну квартиру №14, загальною площею 30,9 кв.м., житлова площа 15,8 кв.м, що розташована за адресою: м.Рівне, вул.С.Бандери,45 та належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору міни, посвідченого державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори Степанюк Н.О. 16.10.2006 року за р.№ 3-737. За взаємною згодою сторін вказаного договору загальна іпотечна вартість предмету іпотеки складає 161600,00 гривень (п.33.4 договору іпотеки).

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 33.1 договору іпотеки від 20.08.2007 року визначено, що у разі невиконання ОСОБА_4 зобов’язань за договором кредиту іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Отже, банк, як позичальник та, як іпотекодержатель за вказаними договорами, має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання позичальником зобов’язань, передбачених договором кредиту.  

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи, що відповідач не виконав письмову вимогу банку про дострокове повне погашення заборгованості, виходячи із положень договору іпотеки, ст.11, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають до задоволення повністю.

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку»та ст.109 ЖК України –звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку»після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки після того, як вони добровільно не звільнять житлове приміщення.

Суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову в частині виселення відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі, що є предметом іпотеки, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України, слід відмовити за безпідставністю.  

Відповідно до ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу  підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 1828,50 грн. понесених судових витрат: судовий збір (державне мито) в сумі 1708,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення –120.00 грн.

На підставі наведеного, ст. ст. 526, 527, 530, 599 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 213, 214, 218, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного банку Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про звернення стягнення заборгованості по договору кредиту № ROНPGА00100261 від 20.08.2007 року на предмет іпотеки, виселення із квартири, що є предметом іпотеки, задоволити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,9 кв.м., житлова площа 15,8 кв.м, належну на праві власності ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного банку Комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), за договором кредиту № ROНPGА00100261 від 20.08.2007 року в сумі 31274,23 доларів США, що в загальній сумі в гривневому еквіваленті станом на 25.08.2010 року становить 246753 (двісті сорок шість тисяч сімсот п’ятдесят три) грн. 64 коп., шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного банку Комерційний банк «ПриватБанк»(р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), відшкодування судових витрат в справі на суму 1828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк»відмовити за безпіставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через  місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                  Музичук Н.Ю.