Справа № 2-а-9 2007 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2007 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                       Кротінова В.О.

при секретарі:                               Тітової О.О.

за участю позивача:                     ОСОБА_1

представника позивача:              ОСОБА_2

представника відповідача:          Малакшанідзе З.З.

представника 3-ї особи:              ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ленінської районної в м. Донецьку Ради про визнання незаконним та скасування рішення, суд , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування рішення виконкому, вказавши, що його дід ОСОБА_3 з 1954 року був власником житлового будинкуАДРЕСА_1 на підставі договору на право забудівлі житлового будинку від 10.03.1954 року. Після будівництва житлового будинку дід мешкав у цьому будинку разом з жінкою, бабкою позивача ОСОБА_4, а з 1959 року там мешкав і його батько ОСОБА_5 який був і прописаний у спірному будинку. У 1981 році народився, він, позивач і всі вони мешкали і вказаному будинку як тоді, так і після смерті у 1993 році його діда і згідно з цивільним законодавством фактично вступили у володіння спадщиною, у нотаріальну контору тому не звертались. У березні 2001 року помер його батько - ОСОБА_5, який постійно мешкав у спірному будинку. Після смерті його він також є спадкоємцем разом з бабкою, яка померла у квітні 2006 року. Після ії смерті він звернувся до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але дізнався, що існує рішення Ленінського райвиконкому від 30.04.2003 року про визнання вказаного будинку безхозяйним з чим він погодитись не може, оскільки він є спадкоємцем. І хоча його бабка на момент смерті і не жила у спірному будинку, а жила у квартирі п"ятиповерхового будинку, оскільки там за нею зручніше було доглядати, він, позивач та його родичі постійно навідували до спірного будинку, виконував ремонтні роботи., доглядав за будинком, використував земельну ділянку. Оскільки він є законним спадкоємцем, то ставить питання про скасування рішення виконкому.

У судовому засіданні позивач, та його представник позов підтримали. Представники відповідача та 3-ї особи - ДПІ у Ленінському районі м. Донецька позов не визнали вказавши, що позивач тривалий час у спірному будинку не мешкав, спадщину не прийняв, строк прийняття спадщини сплили, на протязі тривалого часу земельний податок ніким не сплачувався, 3 роки цим будинком користується інша особа. Вважають, що ніяких порушень при прийнятті вказаного рішення не було, розшуком спадкоємців вони не повинні займатись.

Свідок ОСОБА_6 мати позивача пояснювала, що у 1985 році вона розірвала шлюб з ОСОБА_5, який до смерті мешкав у спірному будинку. Після смерті чоловіка вони постійно приходили до ОСОБА_4 допомагали ій по господарству, останній час до своей смерті вона жила в іншій квартирі. Після смерті чоловіка вона, ОСОБА_4. деякий час мешкала у спірному будинку, потім там жили квартиранти.

2

Свідок ОСОБА_7 пояснювала що вона мешкає по сусідству і спірний будинок був побудований у 1961 році, там жили ОСОБА_4, дід з бабою, їх син ОСОБА_5, деякий час онук, який потім часто навідувався до батька, допомогав бабкі, після смерті якої у будинку мешкали квартиранти. До неї з виконкому ніхто не звертався, нічого не з"ясовував.

Свідок ОСОБА_8, голова квартального комітету що ій про події які досліджуються нічого невідомо, у 2006 році велись ремонтні роботи у спірному будинку, вона давала довідку про те, що в цьому будинку ніхто не мешкає, у 2006 році.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у судовому засіданні встановлено, що спірний будинокАДРЕСА_1 належав ОСОБА_3, який помер у 1993 році, після його смерті у будинку продовжували мешкати його дружина, син ОСОБА_5, який помер у 2001 році. Встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем є ії онук, позивач по справі, який своєчасно звернувся до нотаріальної контори за прийняттям спадщини. Відповідно до ст. 137 ЦК України (в ред. 1963 року) майно яке не має власника, або власник якого невідомий є безхазяйним майном. У судовому засіданні встановлено, що спадкоємець є, він же є потенційним власником будинку, всі ж останні питання: фактичне прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті сина, причина ії відсутності у спірному будинку і таке інше підлягають доказуванню у подальшому. Факт родинних відносин між вказаними особами ніхто не оспорював.

Діюче законодавство не передбачає вичерпних дій, які повинні бути виконаня при прийняття рішення про визнання майна безхазяйним. Суд вважає, що відповідачем такі дії у повному обсязі не були виконаня, оскільки не було з"ясовано коло спадкоємців, відсутні запити у паспортне відділення, архівні установи, звернення до голови квартального комітету, бесіди з сусідями, квартирантами також не проводились, хоча встановлено, що всі родичі ОСОБА_5 мешкають поруч на вул. Столбуна.

Висновок експерта, приєднаний до матеріалів справи правового значення для визнання будинку безхазяйним не має, оскільки в ньому є дані по одінці цього будинку, при цьому дослідивши фотографії цього будинку на той час, не можна зробити однозначний висновок про його неналежний стан.

Суд також вважає що позивач не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки дізнався про своє порушене право у 2006 році, цей факт також ніхто не заперечував.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати рішення Ленінського райвиконкому м. Донецька від 30 квітня 2003 року про визнання вказаного будинку безхазяйним незаконним, та скасувати його.

На підставі ст. 529 ЦК України (в ред. 1963), ст. ст. 11-13 Закону України "Про власність", керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовільнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ленінської районної в м. Донецьку Ради від 30 квітня 2003 року "Про визнання житлового будинку", розташованого АДРЕСА_1 - безхазяйним.