Справа № 2-а-87/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

02.03.2011

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Чорноус Л.І., у порядку скороченого провадження розглянув у смт.Гоща адміністративний позов ОСОБА_1    до управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про визнання неправомірними дії та  здійснення перерахунку   пенсії з урахуванням  підвищення до неї  у вигляді надбавки , встановленої для „дітей війни ”,-

                                                                         В с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернулася у Гощанський районний суд Рівненської області із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду в Гощанському районі Рівненської області та просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну допомогу за період з  9.07.2007 р. по  31.12.2007 р. , з  22.05.2008 р. по  31.01.2011 року з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком. Обгрунтовуючи позов зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «діти війни», оскільки народилася 8.03.1943  року, на час закінчення Другої світової війни їй  не виповнилось 18 років, у зв’язку чим має право на щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». За таких обставин просить позов задовольнити в повному обсязі.

          Управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області позовні вимоги ОСОБА_1   не визнало, у запереченні обгрунтувало тим, що нарахування проводиться у відповідності до діючого законодавства  і,  крім того ,  позивачка пропустила строки звернення до суду, а тому у позові просить відмовити.

Суд дослідивши подані докази,  дійшов наступного висновку.

          У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни належать особи, яким на момент закінчення Другої Світової війни (2 вересня 1945 року) не виповнилось 18 років. За документами поданими до справи позивачка належить до зазначеної категорії осіб.

          Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни підвищується розмір пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком, а за п.1 розділу 4 «Заключного положення» дана норма вступає в дію з 1.01.2006 року.

          Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет Україн на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст.111 того ж Закону, якою обмежено коло суб’єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

          Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року у справі щодо відповідності положення статей 29,36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66,п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46,ст.71,ст.ст.98,101,103,111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» /справа про соціальні гарантії громадян/, зокрема п.12 ст.71,111 вказаного Закону визнано неконституційними.  

 Рішенням Коституційного суду України №10-пр від 22 травня 2008 року визнано неконституційним рішення про щодо п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік про зупинення дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

          Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом при визначенні державного бюджету на поточний період є неконституційним положення про внесення змін до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

          Відповідно до ч.ч.2,4,6 ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосувує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

          Постановою Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати  зміст будь-якого закону або іншого нормативно-правового акта з позиції відповідності Конституції України і у всіх необхідних випадках застосувати Конституцію, як акт прямої дії.

          Статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року /ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 року/ передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

           На підставі викладеного суд прийшов до висновку про те, що, виходячи з вимог ст.22 Конституції України при  прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів держава не вправі допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для дітей війни. При цьому суд враховує правову позицію Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України у частині обмежень пільг, компенсацій і гарантій, на які відповідно до чинного законодавства мають право окремі категорії громадян.

На час розгляду справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст.62 Закону України “Про дежавний бюджет України на 2007 рік”від 19 грудня 2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня –380 грн., з 1 квітня 387 грн., з 1 жовтня –395 грн. Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року “Про державний бюджет України на 2007 рік”та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум, для особи, що втратила працездатність визначений з 1 січня –380 грн., з 1 квітня 406 грн., з 1 жовтня 411 грн., при цьому, вказана стаття доповнена абзацем, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втартили працездатність, визначений абзацем п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.

          Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”          прожитковий мінімум становить з 1 січня –470 грн., з 1 жовтня –481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня –498 грн.

          Згідно із ст.54 Закону України „ Про державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність у 2009 році складає :  з 1 січня – 498 грн.,  з 1 листопада – 573 грн.  

У відповідності до ст.52 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 року № 2154-VI, розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. У 2010 році прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність встановлено з розрахунку на місяць: з 1 січня — 695 гривень, з 1 квітня — 706 гривень, з 1 липня — 709 гривень, з 1 жовтня — 723 гривень, з 1 грудня — 734 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд вважає, що  оскільки  законні права позивачки було обмежено шляхом прийняття  окремих неконституційних положень  , нормативно- правових актів   , то позивачці  слід поновити  строк для звернення до суду, визнавши причину пропуску строку поважними ,  так як позивачка є інвалідом ІІ групи , що підтверджується   її пенсійним посвідченням  ,  часто хворіє , що підтверджується епікризами   ви виписками з медичної картки хворого , проживає на значній відстані від  управління Пенсійного Фонду у Гощанському районі  і їй   було надзвичайно складно своєчасно звернутись до суду за захистом порушених прав,  зважаючи на її  похилий вік та  стан здоров’я і нестабільність законодавства щодо виплати надбавок до пенсії

          Враховуючи вищенаведене суд вважає, що    позивачці слід поновити строк звернення до суду  і її позов підлягає до задоволення.

У відповідності до  ч. 1  абз. 2 ст.256 КАС постанови суду, прийняті в порядку скороченого  провадження, виконуються негайно.  

Керуючись ч.2 ст.19,ст.ст.22,152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, ст.62 Закону України “Про дежавний бюджет України на 2007 р.”, Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”,  ст.54 Закону України „ Про державний бюджет України на 2009 рік”,   ст.52 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік”, ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.8,9,12,19,99, 102 , 159-163, 183-2, 256   КАС України суд, -

                                                            П о с т а н о в и в:

           Поновити ОСОБА_1    пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

          Позов  ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про визнання неправомірними дії та здійснення перерахунку   пенсії з урахуванням  підвищення до неї  у вигляді надбавки , встановленої для „дітей війни” задовольнити.

          Визнати неравомірними дії управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі щодо  відмови ОСОБА_1     у проведенні нарахування та виплати надбавки до пенсії встановленої для „дітей війни” з   9.07.2007 р. по  31.12.2007 р. , з  22.05.2008 р. по  31.01.2011 р.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі провести перерахунок та виплатити    ОСОБА_1     підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як „ дитині війни „ за період з 9.07.2007 р. по  31.12.2007 р. , з  22.05.2008 р. по  31.01.2011 р. з урахуванням вже виплачених підвищень до пенсії як „дитині війни „ .

        Постанова підлягає негайному виконанню.

        Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Гощанський районний суд  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів  з дня отримання копії постанови.

Суддя          :