Справа №2-152

2007р.

                   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

12 березня 2007 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:               Кротінова В.О.

при секретарі:                                     Стіліаніді Г.О., Тітової О.О.

за участю позивача:                          ОСОБА_1

представників відповідача:                 Мазалової Н.А., Пшеслінського О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Сервіс Супер Плюс" про поновлення строку для звернення до суду, про поновлення на роботі, про внесення змін до трудової книжки та наказів щодо прийняття та звільнення з роботи, про стягнення: заборгованності по заробітній платі, виплат за затримку видачі трудової книжки за вимушений прогул, моральної шкоди, судових витрат, суд , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами до відповідача, мотивуючи їх тим, що 25.08.2005 року він був прийнятий на роботу до відповідача в якості охоронца, заяву про прийняття на роботу у нього прийняв керівник охорони. ОСОБА_2, який йому повідомив, що за добове чергування він буде отримувати 60 гривень, та графік роботи чергова доба та дві доби відпочинку. 25 та 26 серпня 2005 року він проходив стажування у охоронців ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 27 та 30 серпня він вже працював за що отримав у вересні 2006 року - 120 гривень. За вересень 2005 року з ним розплатились, а за жовтень і до 10 листопада 2005 року, коли стався конфлікт з директором він відпрацював 16 добових чергувань і повинен був одержати 960 гривень, а йому заплатили 200 гривень, різницю - 760 гривень просив стягнути з відповідача. Відповідно запису в трудової книжці його звільнено 22.11.2005 року, а не 12.11.2005 року. З 12.11.2005 року по 22.11.2005 року за час затримання трудової книжки, у нього було б 4 чергових доби і і він би отримав 240 гривень. Він не згоден з звільненням за ч.3 ст. 40 КЗпП України, оскільки не мав жодної догани. Також вважає, що запис у трудовій книжці треба змінити, не тільки підставу звільнення, оскільки він сам хотів звільнитися за власним бажанням, але й часу прийняття до роботи, тобто прийнятий він був 25 серпня 2005 року на роботу і не вийшов на роботу 12 листопада 2005 року. Підлягають зміні в цій частині і відповідні накази по підприємству. Також просив стягнути з відповідача кошти за вимушений прогул (з 22.11.2005 року по 19.09.2006 року -6060 гривень, а також витрати пов"язані з оплатою оголошення в газеті - 135 гривень. Вважає також що йому відповідачем завдана моральна шкода, оскільки керівництво неодноразово ображало його нецензурними словами, в присутності інших робітників, принижуючи його честь та гідність. Маючи в трудовій книжці вказаний запис, він не зможе працевлаштуватися, борг по зарплаті йому не повернутий, він не може нормально існувати, переживає з цього приводу. Оцінює моральну шкоду в 10 000 гривень. Ставить також питання про поновлення на роботі в якості охоронця.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав, представники відповідача позов не визнали. Пояснювали, що позивач неодноразово порушував трудову дисципліну, на роботу був прийнятий відповідно наказу і фактично приступив до роботи з 09 вересня 2005 року, в якості охоронця. До цього він декілька разів приходив на базу, ознайомлюватися з місцем роботи, привикав до тварин, собак за допомогою яких здійснюється охорона теріторії бази. Ці дні не були навіть стажуванням, позивач приходив ознайомлюватися з охороняємою територією, вона велика, привикав до собак, оскільки за день, два звикнути до них неможливо. Всі ці питання з ним оговорювались. Режим роботи та оплата праці була дійсно такою як вказує позивач. Перший конфлікт виник 09 листопада 2005 року, коли він Пшеслинський О.М., директор П.П.    "Сервіс Супер Плюс" прибув на

2

територію підприємства, побачив там сторонню людину, вранці, прізвище якої він узнав від ОСОБА_1, який чергував в цей день. Він наказав щоб ця людина покинула територію комплексу, вона не реагувала, ОСОБА_1 також ніяких дій не виконував, хоча він його звав щоб допомогти йому видалити сторонню людину з теріторії підприємства. Він застосував фізичну силу, тащив цю людину поруч із сторожкою де знаходився ОСОБА_1, але той ніяк не реагував. При цьому присутня була завідуюча складом, також охоронець ОСОБА_4. Він вимагав у ОСОБА_1, щоб той 10 листопада 2005 року з"явився в офіс і написав пояснення з того приводу що на його чергуванні була стороння людина і він ніяких дій не виконав, щоб ії відворити. Але позивач не з"явився, був складений акт по цій події. 12 листопада 2005 року йому зателефонувала завскладом і повідомила, що ОСОБА_1 з'явився на чергування у нетверезому стані. Він разом з ОСОБА_5 прибув до місця знаходження ОСОБА_1 і вони побачили що дійсно ОСОБА_1 знаходиться у нетверезому стані, при цьому пояснював, що він ще до роботи не приступив, докладу про зміну ще не було. Він, Пшеслинський наказав з'явитися до офісу, але той не прийшов, на роботу більше не виходив, тому наказом від 22.11.2005 року був звільнений за численні порушення. Трудову книжку він забрав 22 чи 23 листопада 2005 року. До цього були з юоку ОСОБА_1 порушення трудової дісциплини, невиконання своїх службових обов'язків. Так, 14 вересня 2005 року без дозволу директора він випустив за межі підприємства у робочий час робітників складу. 06 листопада 2005 року на його чергуванні зникла троутарна плитка, яка знаходилась біля складу. Пояснення по цим випадкам ОСОБА_1 відмовився писати, були складені акти. Вважають, що ніяких порушень трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 вони не допустили. Розрахунок він одержав у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_6 пояснювала суду, що вона працює у П.П. "Сервіс Супер Плюс" завідуючу складом і дійсно вона писала докладну записку на ім"я директора про те, що ОСОБА_1 був на роботі 12 листопада 2005 року у нетверезому стані. Приїхав директор, с ОСОБА_5, просили ОСОБА_1 дихати в стакан, той відмовився, на медичне обстеження теж відмовився їхати, пояснення писати відмовився.  складений акт з цього приводу, проведена заміна охоронця, оскільки ОСОБА_1 не був допущений до роботи. До цього інциденту були порушення з боку ОСОБА_1 теж у листопаді 2005 року і на його чергуванні зникало значна кількість тротуарної плитки, яка знаходилась біля складу, був також конфлікт директора з сторонньою особою, яка зайшла на теріторію охоронієму з дозволу ОСОБА_1 і останній ніяких дій щодо видалення цієї людини з теріторії підприємства не виконав, хоча директор просив його про це. Оскільки ОСОБА_1 відмовлявся давати якісь поясненння всі ці події були заактовані. Вона також ставила свої підписи, оскільки все що було в актах відповідало дійсності.

Свідок ОСОБА_5 пояснював, що він працював директором іншого підприємства, арендував склад у П.П. "Сервіс Супер Плюс". ОСОБА_1 він добре знає оскільки на теріторії, яку той охороняв, він був майже кожен день. У вересні 2005 року ОСОБА_1 дозволяв покидати робочі місця під час робочого часу в тому числі і його працівникам. Про це він докладав Пшеслинському який казав, що вже відреагував, ОСОБА_1 була об"явлена догана. Він також був оцевидцем конфлікту у листопаді 2005 року коли Пшеслінський видворяв з теріторії сторонню людину, а охоронець ОСОБА_1, який пропустив цю людину, нічого не робив в частині допомоги директору. Йому також відомо, що на чергуванні ОСОБА_1 зникла тротуарна плитка, якою повинна була бути вимощена частина складу. Через 2 дні після інциденту з сторонньою людиною, він був присутній, разом з Пшеслинським на місці роботи ОСОБА_1 і той був у нетверезому стані. На зауваження, чому він знаходиться у такому стані ОСОБА_1 відмовив, що він не прийняв чергування, але час був такий, що він повинен був працювати. Були всі ознаки сильного сп"яніння, незв"язна мова, запах спиртного, нечітка похідка. Після цього він його на об"єкті не бачив.

Вказані факти, а також поведінку ОСОБА_1 підтвердили в суді свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, які теж підписували відповідні акти по кожному порушенню трудової дісциплини ОСОБА_1.

3

Свідок ОСОБА_9 пояснював, що ОСОБА_1 його сусід, і йому відомий його режим роботи. ОСОБА_1 залишав йому ключи від свого будинку щоб він включив котел. Пояснив, що 06 листопада 2006 року він повернувся додому ввечері, сказав що був на цвінтері, а 12 листопада прийшов до нього і сказав, що звільнився з роботи.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1став працювати у відповідача на приватному підприємстві "Сервіс Супер Плюс" в якості охоронця з 09 вересня 2005 року відповідно з наказом № 64 (а.с.20). Суду не надано ніяких доказів того, що позивач фактично розпочав роботу раніш, тобто з 25 серпня 2005 року. Якщо він і виходив в деякі дні на декілька часів для ознайомлення з теріторією, яку треба охороняти, та щоб собаки могли звикнути до нього, то це пов"язано з специфікою його подальшої роботи, виконувалось ним з власної ініціативи, тому відповідач не заперечував і суд не може визнати ці його періодичні появлення на роботі, як повноцінні виходи на роботу. Далі в ході виконання своїх трудових обов"язків, позивач припустив численні порушення трудової дісциплини.

Так, 14 вересня 2005 року він випустив робітників складу з теріторії підприємства у робочий час, за що на нього було накладено дисциплінарне стягнення - догана. В деякі дні мали місце невихід його на роботу, що теж було зафіксовано.06 листопада 2005 року на чергуванні ОСОБА_1 зникла значна кількість тротуарної плитки, відповідний акт був складений, а позивач був притягнутий до матеріальної відповідальності. 09 листопада 2005 року він пропустив на територію підприємства сторонню людину, на зауваження директора з цього приводу ніяк не реагував, більш того, при видаленні тієї людини з території підприємства, він в цьому ніякої допомоги керівнику підприємства не подав, тобто свої прямі обов"язки, як охоронця не виконував, за також був притягнутий до дісциплінарної відповідальності. 12 листопада 2005 року, ОСОБА_1 з'явився на роботу в стані алкогольного сп"яніння, про що була надана керівнику підприємства докладна записка. ОСОБА_1 відмовився від проходження обстеження, надання письмових пояснень, що не заперечував і сам позивач.

Всі ці обставини доведені в суді не тільки поясненнями представників відповідача, вказаних свідків, не довіряти яким у суда немає підстав але й документально: по кожному факту були докладні записки, складались акти, готувались накази про притягнення позивача до дисціплінарної відповідальності (а.с. 21, 187-205), судом також оглянуті деякі документи, зокрема бухгалтерські, що стосується зникнення тротуарної плитки, журнал порушень трудової дисціплини. Тому суд вважає, що ніяких порушень законодавства з боку відповідача по відношенню до позивача не було, підстави для звільнення у наказі та трудової книжці вказані правильно. Приходячи до такого висновку, суд враховує і пояснення самого позивача, який не заперечував, що вказані конфлікти мали місце, але він їх трактує по своєму. Так, в частині того, що 09 листопада 2005 року він пустив на територію бази сторонню людину, він пояснював, що такою він цього чоловіка не вважав, оскільки це робітник підприємства, який прийшов по своїм справам. Але вказівку керівництва про те, що цей робітник давно звільнений і не може знаходитись в місці де багато товароматеріальних цінностей, він, позивач фактично проігнорував. Щодо випуску робітників за межі бази у робочий час 14 вересня 2005 року він теж не заперечував цього факту, але це він зробив за вказівкою завідуючого складом. Проте цю обставину він не довів. Як пояснював ОСОБА_112 листопада 2005 року він дійсно відмовився писати якісь пояснення, інші рази йому це не пропонувалось. Але це спростується, як поясненнями представника відповідача, Пшеслинського ОМ, вказаних свідків, так і складеними актами з цього приводу. Суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_9 в тій частині, що 06 листопада ОСОБА_1 знаходився вдома, оскільки він вказав, що це було у 2006 році, але якщо він і помилився в році, то його пояснення повністю спростовуються поясненнями представників відповдача, решти свідків, суду також наданий графік чергування у листопаді 2005 року. ОСОБА_1 заявляв про те, що всі надані суду документи сфальсіфіковані, але

4

чому він так вважає, не пояснював, не кажучи про те, що доказів фальсіфікації документів, суду не надав, як і не надав доказів того, що після 12 листопада 2005 року він звертався до відповідача з приводу повернення трудової книжки і з заявою про звільнення за власним бажанням , про що стверджував в суді.

Враховуючи наведене, суд не може вважати позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими, законними, доведеними, тому в їх задоволенні треба відмовити.

Разом з тим, суд вважає, що позивачу слід поновити строк для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки він не зміг своєчасно зібрати докази для обгрунтування своїх позовних вимог.

На підставі ст. 48, 115-117, 221, 234, 237 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовільнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства "Сервіс Супер Плюс" : про поновлення на роботі на посаді охоронця приватного підприємства "Сервіс Супер Плюс", про внесення змін до трудової книжки ОСОБА_1 та наказів, стягнення: заборгованності по заробітній платі у розмірі - 760 гривень, виплат: за затримку видачі трудової книжки - 240 гривень, за вимушений прогул (з 22.11.2005 року по 19.09.2006 рік) - 6060 гривень, моральної шкоди у розмірі - 10 000 гривень, вартості оголошення в газеті - 135 гривень - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстнації може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.