Справа №2-283 2007р.

РІШЕННЯ

ЇМ* ЯМ УКРАЇНИ

21 березня 2007 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                          Кротінова В.О.

при секретарі:                                                             Іншакової О.Г., Тітової О.О.

з   участью   позивачив:ОСОБА_1, ОСОБА_2   їх   притставника:   ОСОБА_3, відповідачки: ОСОБА_4, її представника: ОСОБА_5.

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суда справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачки про розірвання договору довічного утримання вказавши, що 4 листопада 2005 року між ними був укладенний вказаний договір, метою якого було: постійний догляд, підтримка матеріальна, піклування, а вони, позивачи, передають відповідачці свою квартиру. Вважають, що намірів виконувати цей договір у відповідачки не було, мета була одна - заволодіти квартирою. Жодна з умов договору, а саме - забеспечення: щоденним харчуванням, сезонним одягом та взуттям, щоденним доглядом, та необхідноюдопомогою в тому числі і медичною. Не надавались також грошова допомога у розмірі 600 гр. на кожного з них. Всі ці функції вони виконували самі, отримували також допомогу від сусідів. Тому просять розірвати вказаний договір.

Позов підтримали, відповідачка позов не визнала та пояснила, що ініциатром укладення вказаної угоди був ОСОБА_1, який разом з дружиною отримував від неї та її родини допомогу на протязі декілька років до укладення угоди довічного утримання. Стосунки у них були майже родиними, а приблизно с січня 2007 року вони, позивачи, відмовились від допомоги з іх боку. ОСОБА_1 скаржився на свою дружину, казав, що вона хоче його отруїти, ображав її, а вона, відповідачка інколи захищала ОСОБА_2 і мабуть це, на її думку, стало причиною відмови їх від її послуг. Насправді вона, або її родина, клжен день були у позивачів, забеспечували їх продуктами харчування, одягом, ліками, викликали швидку допомогу коли це було потрібно, щомісячно передавали 1200 гривень. Тобто всі умови договору нею виконувались, підстав для розірвання договору немає, просила у задоволенні позову відмовити.

Свідки ОСОБА_6 ОСОБА_7 пояснювали суду, що відповідачі їх сусіди, у середені жовтня 2006 року вони скаржились їм, свідкам, що обманим шляхом їх інші сусіди вирішили заволодіти квартирою, ніякої допомоги ім не надають, їх не доглядають. Вони і самі бачуть що до позивачів ніхто не приходить, відповідачка та члени її сім*!' зниважливо ставляться до позивачів, стан здоров*я яких погіршився.

Свідок ОСОБА_8 пояснив що він мешкає у тому же будинку що і сторони і йому відомо що відповідачі часто приносили продукти позивачам, вона та члени її родини, інколи користувались його телефоном щоб визвати позивачам " швидку допомогу", вважав що це дві рідні сім*ї.

Свідок ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 пояснили, що відповідачка їх донька та дружина і пояснили, що ініціаторм укладення угоди були позивочі. Відповідачка та вони самі надавали допомогу відповідачам ще з 2002 року, надалі всі умови договору виконувались, вони ж допомагали зробити складну операцію на сердці ОСОБА_1, постійно їх доглядали, забезпечували всім необхідним, надавали грошову допомогу. З січня 2007 року позивачі від їх послуг відмовились, чому їм невідомо.

Суд, заслухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановленно що між сторонами 4 листопада 2005 року був укладенний договір довічного утримання, за яким відповідачка забовязувалась надавати

2

позивачам допомогу, забеспечувати харчуванням, сезоним одягом взуттям, медичною допомогою, щомісячно грошовою допомогою у розмірі: 600 гривень на кожного позивача. Встановлено, що така допомога надавалась нерегулярно, а з літа 2006 року умови договору зовсім не виконувалися, грошей відповідачка їм не давал, ліки купувались за їх гроші, одяг також їм ніхто не купував, продукти інколи приносили але купували за їх гроші. Про це давали пояснення самі позивачі, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7. Суду також надані копії чеків на придбання ними, позивачами продуктів харчування та ліків у період з грудня 2006 року по березень 2007 року. Відповідачкою не надано суду безспірних переконливив доказів виконання нею умов договору. її пояснення, та пояснення свідків з ії сторони повністю спростовуються поясненнями позивачів, їх представника, вказаних свідків. До того ж суд враховує те що свідки з сторони відповідачки є близькими ії родичами, зацікавлені у позитивному вирішенні справи для неї, не можуть дати об"єктивні пояснення. До того ж суд враховує і ту обставину, що як мінімум з січня 2007 року допомога позивачам не надавалась, оскільки це не оспорювала і сама відповідачка і надалі надаватись вона не може. Хоча судом встановлено, що на протязі декількох місяців до звернення позивачів до суду, умови договору довічного утримання відповідачкою не виконувались, тому він підлягає розірванню.

На підставі ст. ст. 744-746, 755-756 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовільнити.

Договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12, зареєстрований в реєстрі за № 5804 - розірвати.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.