Справа № 2а-1188/2011 р.

ПОСТАНОВА

                                                   ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

25 січня 2011 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Бокатюк Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці адміністративну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до інспектора ДПС Переяслав-Хмельничьцого взводу ДПС ДАІ Сулими Василя Івановича, Управління ДАІ ГУМВС України у Київській області про скасування постанови,

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, згідно якого просив суд винести постанову, якою скасувати постанову АІ № 148779 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 13 березня 2010 року він рухався на придбаному ним автомобілі транзитний номер НОМЕР_1 та о 20.00 годині був зупинений інспектором ДПС Сулима В.І. на 44 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ. Інспектор ДПС пояснив позивачеві, що останній порушив правила дорожнього руху щодо технічного огляду автомобіля та склав протокол про адміністративне правопорушення.  В подальшому ОСОБА_1 стало відомо про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. На думку позивача, вказана постанова є протиправною пта підлягає скасуванню, оскільки правопорушення він не вчиняв, при знятті автомобіля з реєстрації працівниками ДАІ було проведено його технічний огляд відповідно до вимог законодавства. Окрім того, при накладенні на позивача адміністративного стягнення відповідачем не було враховано усіх доказів по справі, обставин справи, майнового стану особи, що притягуєтьмся до відповідальності, характеру вчиненого правопорушення. За таких обставин, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених вище підстав, просив суд позов задовільнити в повному обсязі.

Відповідач інспектор ДПС Переяслав-Хмельницького взводу ДАІ Сулима В.І. та представник відповідача Управління ДАІ в Київській області в судове засідання не з»явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

          За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у відповідності до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наявних у ній доказів про права та взаємовідносини сторін.          

          Вислухавши позивача, ретельно вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

          13 березня 2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби Переяслав-Хмельницького взводу ДПС ДАІ Сулима В.І. винесено постанову серії АІ № 148779, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

          Як вбачається зі змісту вказаної вище постанови, 13 березня 2010 року на автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ ОСОБА_1 керував автомобілем транзитний номер НОМЕР_1, який не пройшов державного технічного огляду,  чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Ухвалою суду від 20 січня 2011 року ОСОБА_1 поновлено строк на оскарження постанови серії АІ № 148779 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування водіями   транспортними    засобами,    що    мають несправності     гальмової    системи,    рульового    управління,
тягово-зчіпного пристрою,  зовнішніх  світлових  приладів  (темної пори  доби)  чи інші технічні несправності,  з якими відповідно до встановлених   правил   експлуатація   їх    забороняється,    або переобладнаними   з   порушенням   відповідних   правил,   норм  і
стандартів,  або  такими,  що  своєчасно  не  пройшли   державного технічного огляду

Відповідно до статті 71 Кодексу України про адміністративні правопорушення кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених статтею 72 цього Кодексу.

          В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на  відповідача.

          Відповідачем суду не надано жодних доказів, на підтвердження правомірності винесеного ним рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу, зокрема, на підтвердження вчинення ОСОБА_1. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121  Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують чи пом»якшують відповідальність.

          Як вбачається з оскаржуваної постанови, в ній відсутні будь-які дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують або пом»якшують відповідальність, у зв»язку з чим суд приходить до висновку, що при накладенні на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення не додержано загальних засад накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

          Враховуючи вищевикладене, а також те, що, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кодексу про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, у зв»язку з чим вони підлягають задоволенню.  

          Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного  бюджету України.

          Оскільки судом позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України  на його користь 3 грн. 40 коп. судових витрат, які були сплачені позивачем при подачі позову.

          Керуючись статтями 6-14, 71, 72, 94, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 33, 122, 289 КУпАП, суд,

                                                       ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до інспектора ДПС Переяслав-Хмельничьцого взводу ДПС ДАІ Сулими Василя Івановича, Управління ДАІ ГУМВС України у Київській області про скасування постанови   –задовольнити.

          Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Переяслав-Хмельницького взводу ДПС Сулими Василя Івановича серії АІ № 148779 від 13 березня 2010 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

          Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя:                                                                                Д.О. Зоріна