2-47/11

  26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 р. Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Каліщука А.A..

при секретарі Павлович Ю.М.

представника позивача Сорочук М.Ю.,

відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «УкрСиббанк»звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави. Позовні вимоги мотивує тим, що 22.11.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно якого банк надав ОСОБА_6  кредит в сумі 12 000 доларів США.

Підписавши даний договір ОСОБА_6 зобов’язувався належним чином виконувати його умови. Згідно п. 1.3.1. договору за використання кредитних коштів процентна ставка встановлюється у розмірі 13,90% річних. Строк сплати відсотків - з 01 по 10 число кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані проценти.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання умов кредитного договору з ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір іпотеки. Згідно даного договору передано в заставу банку нерухоме майно - трьохкімнатну кімнатну квартиру, загальною площею 59,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість у ОСОБА_6  перед AT «УкриСиббанк»становить 79495,52 грн.

В листопаді 2009 р. банку стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. 12.11.2009 р. банк звернувся у Володимир-Волинську державну нотаріальну контору з претензією про предъявления вимог до спадкоємців. У відповідь на вказане звернення на адресу банку від Володимир-Волинської державної нотаріальної контори надійшов лист, в якому повідомлено, що спадкоємці ОСОБА_6  із заявою про прийняття спадщини не звертались.

10.06.2010 р. AT «УкрСиббанк»направив у Володимир-Волинську державну нотаріальну контору запит, в якому просили повідомити банк щодо звернення (відмову) спадкоємців на майно ОСОБА_6 03.08.2010 р. надійшов лист в якому зазначено, що Володимир-Волинською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, в якій є відмова ОСОБА_3 від прийняття спадщини в користь ОСОБА_2

В позовній заяві позивач зазначає, що у відповідності до ч.І ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах майна, одержаного в спадщину. Таким чином, банк має право вимагати від спадкоємця погасити заборгованість за даним кредитним договором повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованість за кредитним договором від 22.11.2007 р. 79 495,52 грн., в рахунок погашення заборгованості за даним договором, що становить 79495,52 грн. звернути стягнення на нерухоме майно - трьохкімнатну квартиру, загальною площею 59,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, а також стягнути судові витрати.

Представник позивача Сорочук М.Ю. в судовому засіданні подала заяву, якою уточнила позовні вимоги і просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованість за кредитним договором від 22.11.2007 р. у розмірі 65 085,62 грн., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.11.2007 p., що станом на 02.03.2011 р. становить 65 085,62 грн. звернути стягнення на нерухоме майно - трьохкімнатну квартиру, загальною площею 59,3 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 шляхом проведення прилюдних торгів, а також 794,96 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Пояснила, що 22.11.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого   кредиту, згідно якого останній отримав кредит в сумі 12 000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов’язання за даним кредитним договором, банк уклав із ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 договір іпотеки. Згідно даного договору передано банку у заставу трьохкімнатну квартиру по АДРЕСА_1. У листопаді 2009 p. AT «УкрСиббанк»стало відомо про смерть ОСОБА_6 Оскільки були відсутні відомості про всіх спадкоємців, що робило неможливим пред’явити вимоги до них, тому банк 12.11.2009 р. надіслав на адресу Володимир-Волинської державної нотаріальної контори претензію про пред’явлення вимог до спадкоємців. Листом від 08.12.2009 р. повідомлено банк про прийняття претензії Володимир-Волинською державною нотаріальною конторою. Оскільки не було відповіді, тому повторно 10.06.2010 р. надіслано запит до Володимир-Волинської державної нотаріальної контори з проханням повідомити про прийняття спадщини спадкомцями для пред»явлення до них вимог. 03.08.2010 р. отримано відповідь про те, що ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 в користь ОСОБА_2 Таким чином, спадкоємцем майна ОСОБА_6 є ОСОБА_2 Оскільки про прийняття спадщини та спадкоємця стало відомо 03.08.2010 р., тому 12.08.2010 р., в строки передбачені ч.2 ст. 1281 ЦК України, ОСОБА_2 надіслано повідомлення-вимогу. У даній вимозі банк просив ОСОБА_2, як спадкоємця ОСОБА_6, погасити заборгованість за кредитним договором протягом ЗО днів та повідомлено, що у разі невиконання вимоги банк буде ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_6, тому згідно ст. 1282 ЦК України він зобов’язаний задовольнити вимоги банку про погашення заборгованості за кредитним договором від 22.11.2007 р. одноразовим платежом, в межах вартості майна, одержанного у спадщину. Повідомила, що банку не відомо яке саме майно отримав у спадщину ОСОБА_2, його вартість, а також чи отримав він свідоцтво про право на спадщину, в тому числі на частку в квартирі по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 та чи здійснив державну реєстрацію нерухомого майна,  прийнятого у спадщину.

Також пояснила, що договір станом на 14.09.20009 р. виконувався належним чином, відповідно до його умов. На даний час договір виконується, однак неналежним боржником,  що являється неналежним виконанням договору.

Оскільки договір виконується неналежним чином, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються іпотекодавцями та зобов»язувались за належне виконання умов кредитного договору від 22.11.2007 р. належними їм на праві приватної власності частками у кв.АДРЕСА_1,  тому слід звернути стягнення на предмет іпотеки.

Також зазначила, що ст. 593 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку»визначено підстави припинення договору іпотеки, серед яких смерть боржника не є підставою припинення договору іпотеки. Таким чином, після смерті ОСОБА_6 договір іпотеки не припинився. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав повністю. Пояснив, що після смерті ОСОБА_6 до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, свідоцтв про право на спадщину не отримував, а також не реєстрував право власності на нерухоме майно, яке входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 Таким чином, спадщину не прийняв і не є спадкоємцем. Також повідомив, що звертався до ПАТ «УкрСиббанк»із вимогою про заміну боржника, однак банк згоди на це не дав. Також йому пояснили,  що у зв’язку із смертю боржника, відсотки за користування кредитом знімаються, однак щомісячно необхідно сплачувати 100 доларів США за кредитними зобов’язаннями ОСОБА_6 На даний час заборгованості за кредитним договором не має, оскільки вона погашається відповідно до графіка, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала просила відмовити у його задоволенні, оскільки кредитний договір та договір іпотеки виконуються та не порушуються їхні умови.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_3 не являється спадкоємниця після смерті ОСОБА_6, оскільки подала до державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини в користь ОСОБА_2 Тому вимоги до ОСОБА_3 є безпідставними. 22.11.2007 р. був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 являються майновими поручителями за зобов’язанням ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, після смерті якого у зобов’язанні за кредитним договором від 22.11.2007 р. відбулась заміна боржника - ОСОБА_6 на ОСОБА_2 Проте, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не погоджувались забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником. Таким чином, згідно ст. 523 ЦК України обов’язки ОСОБА_3, ОСОБА_4 по договору іпотеки припинились. Враховуючи те, що ОСОБА_6 помер, тому зобов’язання по кредитному договору припинились. Окрім цього, позивач пропустив строк звернення з претензією для звернення до спадкоємців, який передбачений ст. 12 81 ЦК України. Також, позивач просить в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1. Однак, в договорі іпотеки від 22.11.2007 визначено вартість даної квартири, яка становить 126665 грн., тому вимога позивача про звернення стягнення на квартиру в цілому, є неспівмірною із залишком заборгованості по кредитному договору, яка становить 8 199,97 доларів США. Відповідачами умови договору виконуються, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав повністю, пояснив, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 він не звертався, не отримував свідоцтво про право на спадщину. Повідомив, що з 2003 р. не проживає в буд. АДРЕСА_1, хоча являється співвласником даної квартири та зареєстрований за даною адресою. Умови кредитного договору від 22.11.2007 р. виконуються, а також не порушуються вимоги договору про іпотеку, тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено, що 22.11.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_6 укладено договір споживчого кредиту №11256526000, згідно якого банк надав ОСОБА_6 кредит в сумі 12 000 доларів США. Строк повернення кредиту встановлено не пізніше 22.11.2017 р. зі сплатою 13,90% річних.

З дослідженого судом договору іпотеки від 22.11.2007 р. вбачається, що в рахунок забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов’язання за кредитним, договором № 11256526000 від 22.11.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір іпотеки. Згідно умов даного договору, предметом іпотеки являється трьохкімнатна квартира, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1, актовий запис № 348, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

В силу ч.І ст. 608 ЦК України зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язане з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Із змісту даної правової норми вбачається, що припинення зобов’язання смертю боржника стосується зобов’язань особистого характеру. Проте, укладення кредитного договору не породжує зобов’язання особистого характеру.

Також, статтями ЦК України, які регулюють питання припинення кредитного договору не передбачено припинення кредитного договору у зв’язку із смертю боржника.

Тому, враховуючи вищенаведене, смерть ОСОБА_6 не є підставою для припинення кредитного договору від 22.11.2007 р. № 11256526000, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_6

Відповідно до ч.І ст. 57 5 ЦК України іпотека є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця та третьої особи.

Ч.І ст. 523 ЦК України передбачає, що застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником.

Також, ст. 520 ЦК України передбачає, що боржник у зобов’.язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбаченого законом.

В силу ст. 513, 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання. Враховуючи те, що кредитний договір від 22.11.2007 р. вчинений у письмовій формі, тому заміна боржника у даному зобов’язанні повинна бути вчинена у письмовій формі.

Виходячи із змісту ст. 513,520,523 ЦК України, застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, яка повинна бути вчинена у такій самій формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов’язання, якщо заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником.

Судом встановлено, що письмовий правочин щодо заміни боржника у зобов’язанні за кредитним договором укладеного від 22.11.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_6 не вчинявся, тому заміна боржника у зобов’язанні не відбулась.

Таким чином, є безпідставними покликання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не погоджувалась забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником ОСОБА_2, тому договір іпотеки припинився на підставі ст. 523 ЦК України, оскільки в дійсності заміни боржника у зобов’язанні не відбулось.

Разом з тим, ч.І ст. 593 ЦК України, а також ст. 17 Закону України «Про іпотеку»передбачає випадки коли припиняється іпотека. З огляду на вищевказані статті, смерть боржника не є підставою припинення договору іпотеки. Таким чином, смерть ОСОБА_6 не є підставою для припинення договору іпотеки від 22.11.2007 р. для ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Згідно ч.2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину,  незалежно від настання строку вимоги.

Відповідно до п. 18 9 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії від кредитора спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадину, або виконавця заповіту.

Із наданої суду претензії №18-63/5868 вбачається, що АКІБ «УкрСиббанк»направляв претензію до Володимир-Волинської державної нотаріальної контори в якій просив довести до відома спадкоємців вимоги щодо погашення боргу за кредитним договором та повідомити банк про видачу свідоцтва про право на спадщину.

З матеріалів спадкової справи №551/2009 р. встановлено, що Володимир-Волинська державна нотаріальна контора отримала претензію 19.11.2009 р. і листом від 08.12.2009 р. повідомила банк про те, що заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями не подавались, про видачу свідоцтва про право на спадщину банк буде повідомлено.

Судом встановлено, що 10.06.2010 р. ПАТ «УкрСиббанк»направлено Володимир-Волинській державній нотаріальній конторі запит в якому зазначено, що станом на 03.06.2010 р. банк не отримав повідомлення щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_6, тому просить надати інформацію щодо звернення (або відмови) спадкоємців ОСОБА_6, прізвища, ім’я, по батькові, їхнє місце проживання та інших необхідних даних для пред’явлення до них вимог.

Із повідомлення Володимир-Волинської державної нотаріальної контори від 30.07.2010 р. №642/02-14 на запит ПАТ «УкрСиббанк»від 10.06.2010 р. вбачається, що після смерті ОСОБА_6, за заявою ОСОБА_3, яка відмовилась від прийняття спадщини в користь ОСОБА_2, 2 6.01.2010 р. заведено спадкову справу №551/2009 р. Даний лист банк отримав 03.08.2010 p., що підтверджується вхідним №1206 від 03.08.2010 р. Таким чином, інформацію про спадкову справу, спадкоємця, який відмовився від прийняття спадщини, а також прізвище, ім’я, по батькові особи в користь якої відмовились від спадщини, банк отримав 03.08.2010 р. Враховуючи те, що банк із претензією звернувся в листопаді 2009 p., однак вищевказану інформацію від державної нотаріальної контори отримав 03.08.2010 р., тому строк передбачений ст. 1281 ЦК України не пропустив.

Відповідно до ч.І ст. 12 82 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі,  який відповідає його частці у спадщині.

З дослідженої судом спадкової справи №551/2009 р.  встановлено, що

26.01.2010          р. звернулась ОСОБА_3 із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6,  в користь ОСОБА_2

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 являється спадкоємцем майна ОСОБА_6, оскільки він прийняв спадщину.

Однак, з матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2, а також інші спадкоємці після смерті ОСОБА_6 не звертались із заявою про прийняття спадщини,  не отримували свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч.І ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Разом з тим, ч.2 ст. 1299 ЦК України передбачає, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до довідки КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»від 10.02.2011 р. встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності виданого 17.10.2000 р.

З наданої довідки вбачається, що спадкоємці ОСОБА_6 не набули права власності на частку у вищевказаній квартирі, яка належала ОСОБА_6, оскільки не видавались свідоцтва про право на спадщину і не проводилась державна реєстрація на дане нерухоме майно.

Оскільки ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не отримував свідоцтва про право на спадщину, не реєстрував право власності на частку у кв. АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_6, тому не являється власником спадкового майна - частки в кв. АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_6, не одержав вказане майно у спадщину, тому не може відповідати як спадкоємець за зобов’язаннями ОСОБА_6

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З дослідженої судом довідки-розрахунку заборгованості за кредитом від 22.11.2007 р. встановлено, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 проводив платежі по погашенню кредиту згідно строків визначених у договорі та Додатку №1 до цього договору. Таким чином, ОСОБА_6 належним чином виконував умови кредитного договору.

Окрім цього, з наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача, а також розрахунку заборгованості встановлено, що станом на

04.03.2011          р. існує заборгованість по кредиту в сумі 65 085,62 грн., при цьому відсутня заборгованість по процентах за користування кредитом, оскільки вони зняті банком. З дослідженого судом додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту встановлено, що сума заборгованості по кредиту відповідає графіку погашення кредиту.

Таким чином, після смерті боржника ОСОБА_6, кредитний договір виконується у повному обсязі,  відповідно до графіка погашення кредиту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки представник позивача посилається на те, що кредитний договір від 22.11.2007 р. виконується неналежним боржником, а тому і неналежним чином, і враховуючи те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються іпотекодавцями, тому вони несуть відповідальність за неналежне виконання даного кредитного договору.

Проте, ч.І ст. 11 Закону України «Про іпотеку»визначає, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання і виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Разом з тим, ч.І ст. 33 Закону України «Про іпотеку»зазначає, що підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов’язання. Право іпотекодержателя на зверення стягнення на предмет іпотеки виникає з підстав, встановлених ст.12 цього закону. Зокрема, ч.І ст. 12 даного закону передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Однак, в ході розгляду справи представником позивача не подано суду доказів, які б підтверджували, що іпотекодавцями не виконувались умови іпотечного договору,  а також зобов’язання забезпеченого іпотекою.

Також, суду не подано доказів того, що виконання зобов’язання за кредитним договором не боржником - ОСОБА_6, у зв’язку з його смертю, завдає збитків ПАТ «УкрСиббанк»,  а також змінює обсяг його прав.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України та ст.ст. ч.І ст. 575, ч.І ст. 593,ч.1 ст. 608, ч.2 ст. 1281,1282, ч.2 ст. 1299 ЦК України, ст. 12, 17, 23 ч.І ст.  33 Закону України «Про іпотеку»,   суд, -

ВИРІШИВ:

У позові Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                        А.А. Каліщук