2-221-2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Старенченко Ф. І., представника третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «Україна»про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

13.12.2010 року позивач звернувся в суд з заявою, в якій вказав, що він, працюючи у відповідача у якості машиніста підземних установок 16.04.2008 року при виконанні трудових обов,язків отримав травму –закритий компресійно оскольчатий перелом L-1 хребта з забоєм спинного мозку. Повне порушення провідності спинного мозку. Порушення функцій тазових органів. Забита рана хрестцю. Розриви уретри. З приводу цього відповідачем було складено акт Н 5 спеціального розслідування та акт форми Н 1 № 11 про нещасний випадок, пов,язаний з виробництвом.

У зв,язку з отриманою травмою він тривалий час проходив лікування у різних медичних закладах. 15.08.2008 року його було визнано інвалідом 1 групи та встановлено 100 відсотків втрати професійної працездатності. Внаслідок травми він отримує моральну шкоду, оскільки не може ходити, а пересувається тільки на креслі-колясці, у зв,язку з чим обмежений у своїх переміщеннях, оскільки мешкає на третьому поверсі. Перебуваючи у шлюбі та маючи дитину, 2007 року народження він має певні труднощі у сімейних відносинах.

Усі ці фактори викликають у нього негативні емоції, порушують його нормальні життєві зв,язки та йому потрібно докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Просить суд стягнути з відповідача на його користь 150000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з,явився, надав суду заяву з підтриманням позову та проханням розглядати справу без його участі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вказавши, що ОСОБА_4 при зверненні до суду пропущено строк, встановлений ст. 233 КЗпП України та надав суду заперечення, в яких зазначив, що згідно ст. 237 КЗпП України порядок стягнення моральної шкоди встановлюється законодавством. Відповідно ст. 9 Закону України «Про охорону праці»відшкодування шкоди, завданої робітнику внаслідок ушкодження здоров,я проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно ст. 9 ЦК України положення цього кодексу застосовується до трудових правовідносин, якщо вони не врегульовані іншими законодавчими актами. Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем є трудовими, які урегульовано нормами спеціального законодавства (КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»), вважає, що  згідно ст. 9 ЦК України положення цього кодексу не можуть застосовуватись при розгляді цієї справи. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Селидове Донецької області у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, надав пояснення, в яких зазначив що, при прийнятті рішення суд повинен врахувати факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні з урахуванням того, що позивач отримав травму при порушенні ним Правил безпеки.

    Дослідивши інші матеріали справи, судом встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «Україна»з 29.10.2007 року, 11.08.2008 р. позивача звільнено за ст. 40 п. 2 КЗпП України  за станом здоров’я по першій групі інвалідності.

Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 164319 ОСОБА_4 має першу «А»групу інвалідності за трудовим каліцтвом безстроково.

Згідно акту про нещасний випадок на виробництві форми Н1 від 16.05.2008 року, 16.04.2008 року о 07 год. 30 хв. з позивачем при виконанні трудових обв,язків стався нещасний випадок; причинами нещасного випадку стали: порушення постраждалим п. 1.4.6 Правил пересування по виробіткам шахти, пересування на транспортних засобах, не передбачених для перевезення людей; недостатнього контролю з боку ІТР дільниці КТ –порушення СУОТ п. 11.16.1.

На підставі висновків акту розслідування нещасного випадку, що стався 16.04.2008 р. о 07 год. 30 хв. нещасний випадок з позивачем пов,язаний з виробництвом та підлягає обліку на ВП «Шахта «Україна»ДП «Селидіввугілля», винними у нещасному випадку є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 –керівник дільниці КТ.

Відповідно довідок Донецької обласної травматологічної лікарні, Донецької обласної лікарні відновного лікування, отопедо-травматологічного відділення санаторія «Славянский», Донецького обласного клінічного територіального медичного об,єднання, урологічного відділення ДОКТМО ОСОБА_4 після отриманої 16.04.2008 р. травми на виробництві проходив лікування у медичних установах, продовжує лікування у лікаря-невропатолога за місцем мешкання.

На підставі свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з 17.10.2006 року, від якого має сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.  

Згідно ст. 153 ч. 2 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Згідно ст. 153 ч. 3 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Судом встановлено, що моральну шкоду потерпілому було завдано внаслідок виконання ним трудових обов,язків у відповідача. Відповідач не надав доказів того, що з його боку  було забезпечено безпечні та нешкідливі умови праці позивача.

Судом при дослідженні письмових доказів по справі було встановлено факт наявності втрат немайнового характеру, наявність моральних і фізичних страждань, те, що ушкодження здоров’я завдає фізичні та моральні страждання ОСОБА_4, вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя та встановлений причинний зв'язок між стражданнями та втратами, отже позивачем в повному обсязі доведено наявність моральних страждань.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає необхідним у відповідності ст. 234 КЗпП України поновити позивачеві пропущений строк позовної давності, оскільки здоров’я позивача не відновлено, моральна шкода йому завдається постійно до теперішнього часу.

Крім того, висновок представника позивача в частині того, що ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «Україна»не є належним відповідачем по справі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Згідно рекомендацій п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)»зі змінами і доповненнями , відповідно до яких необхідно врахувати, що розмір відшкодування моральної  шкоди слід визначати залежно від характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушений змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд повинен виходити з принципів справедливості і розумності. З урахуванням зазначених обставин, відсотку втрати працездатності відповідача, його віку, сімейного стану, тривалості лікування, причин з яких стався нещасний випадок на виробництві з позивачем, суд вважає необхідним задовольнити позов частково у сумі 49 000 грн., відмовивши позивачеві у задоволенні решти його позовних вимог у зв,язку з їх необґрунтованістю.

                      Керуючись ст. ст. 153, 233, 234, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_4 поновити строк для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, встановлений ст. 233  КЗпП України.

Позов ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «Україна»про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «Україна»на користь ОСОБА_4 49 000 (сорок дев,ять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

     Стягнути з ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «Україна»в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору, на рахунок УДК м. Донецьк витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 (п'ятнадцять) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя