УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 22-а/0690/85/11

Категорія 10.3.2

                                                    У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.          

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.                                                            

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (далі – Управління праці) на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці про визнання дій неправомірними, здійснення перерахунку та стягнення коштів,

                                                                   в с т а н о в и л а :

          У поданій апеляційній скарзі Управління праці, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, якою дії Управління праці щодо виплати ОСОБА_1 сум допомоги на дитину шкільного віку у розмірі 16 грн. 50 коп. за період з вересня 2008 року по червень 2009 року визнані неправомірними та зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачці доплату на дитину шкільного віку за період з вересня 2008 року по червень 2009 року, виходячи з розміру 50% мінімальної заробітної плати на день виплати, визначеної ст. 30 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796-Х11). Апелянт, зокрема зазначає, що Кабінет Міністрів України, виконуючи Закон України „Про Державний бюджет України”, здійснює видатки на реалізацію положень Закону № 796-Х11 в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.

          Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

          Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці, де отримує компенсаційні виплати, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону № 796-Х11, на дитину шкільного віку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Виплати за період з вересня 2008 року по червень 2009 року здійснювалися у розмірі 16 грн. 50 коп. щомісячно, що не відповідає розміру, встановленому п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону № 796-Х11 – 50% мінімальної заробітної плати.

          Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 30 Закону № 796-Х11, а не постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 „Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          За таких обставин, коли суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду – без зміни.

          Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

                                                                у х в а л и л а:

            Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22 вересня 2009 року – без зміни.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                              Судді