Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/86/11
Категорія 10.3.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 року року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Матюшенка І.В.
суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (далі – Управління праці) на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації та Управління праці про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення коштів,
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути на її користь з Управління праці 10695 грн. 60 коп. невиплаченої грошової допомоги на двох дітей до досягнення ними трирічного віку. На обґрунтування позову зазначала, що вона, як застрахована особа, має права згідно ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (далі – Закон № 2240-111) на отримання щомісячно грошової допомоги по догляду за дітьми до трьох років у розмірі, який не менший розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Управлінням праці такі виплати з квітня 2008 року по квітень 2009 року здійснювалися у розмірі по 130 грн. на кожну дитину щомісяця.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнана неправомірною бездіяльність Управління праці щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 43 Закону № 2240-111 у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року; зобов’язано Управління праці здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідно до ст. 43 Закону № 2240-111, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, встановленого ст. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” для дітей віком до 6 років з урахуванням проведених виплат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
У поданій апеляційній скарзі Управління праці, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та постановити нове про закриття провадження у справі.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6, 7), здійснює догляд за ними до досягнення дітьми трирічного віку, є застрахованою особою у контексті Закону № 2240-111 (а.с.8) та перебуває на обліку в Управлінні праці, де отримувала протягом 2008 року допомогу на дітей віком до трьох років у розмірі по 130 грн. на кожного.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 43 Закону № 2240-111 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Вказану норму закону було виключено згідно з Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1, проте рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 р. № 107-У1, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Проте, такий висновок суду першої інстанції є помилковим.
Так, положеннями ст. 43 Закону № 2240-111 встановлено, що обов’язок провести виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який є страховиком (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 2240-111). Жодних зобов’язань перед застрахованою особою зі спірного питання за Законом № 2240-111 на Управління праці не покладається.
Обов’язок саме Управління праці провести спірні нарахування та виплати позивач мотивувала посиланням на положення Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13. Проте, такі доводи позивача є безпідставним, оскільки зазначений Порядок... втратив чинність згідно з постановою КМУ від 22.02.2008 р. № 57.
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ст. 15 та п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” і надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму у 2008 році, 75 % прожиткового мінімуму у 2009 році, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Саме у такому розмірі позивачка і отримувала вказану допомогу протягом спірного періоду. А тому, її позовні вимоги є безпідставними.
За таких обставин, коли суд вирішив справу з порушенням норм матеріального права, судове рішення підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197??, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира задовольнити частково.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2009 року скасувати, ухваливши нову постанову про відмову у задоволенні позову за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді