УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/88/11
Категорія 10.3.2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Матюшенка І.В.
суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Житомирі апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (далі – Управління праці) на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 8 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці про визнання дій незаконними та стягнення коштів,
в с т а н о в и л а :
У поданій апеляційній скарзі Управління праці, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, якою: дії Управління праці щодо невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 році визнані неправомірними; зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 3-х мінімальних заробітних плат, визначених на час здійснення виплат; у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Управління праці грошової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 р.р. та 2009 рік відмовлено за безпідставністю. Апелянт зазначає, що Управління праці не є розпорядником бюджетних коштів, які спрямовуються на такі виплати і діяло відповідно до чинного на час проведення виплат законодавства.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є інвалідом третьої групи і захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.4, 6). Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796-Х11) щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3-ї групи виплачується у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи (а.с.3) вбачається, що у 2008 році позивачу така допомога взагалі виплачена не була.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов вірно висновку щодо неправомірності дій Управління праці у зв’язку з невиплатою позивачу у 2008 році допомоги на оздоровлення та, з урахуванням положень ст. 9 КАС України, ст. 48 Закону № 796-Х11, обґрунтовано зобов’язав відповідача провести нарахування та виплату такої допомоги за 2008 рік у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (у межах позовних вимог).
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом норм матеріального права є безпідставними, оскільки положення Закону № 796-Х11 мають приоритетне значення перед постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562, якими встановлені конкретні розміри вказаної вище допомоги у твердій грошовій суді.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 8 вересня 2009 року – без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, починаючи з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 4 лютого 2011 року.
Головуючий Судді