Оправа-22ц-3864-2007 р.                                    Головуючий у 1 інстанції: Юр»єва Т.І.

Категорія : 30                                                                     Доповідач : Кіянова С. В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 травня 2007 року   Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області

в складі: головуючого - судді              Новодворської О.І.

суддів                                                    Кіянової С. В.,  Сукманової Н.В.

при секретарі                                       Ставріновій Ю.М. ,  Писаревій Ю.Г.

за участю сторін,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4про виселення,  стягнення сум та відшкодування моральної шкоди та зустрічний позов ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ОСОБА_1,  ОСОБА_5про стягнення сум і відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 28.02.2007 року позовні вимоги задоволені частково,  ОСОБА_2виселено з квартири без надання іншого жилого приміщення,  стягнуто зОСОБА_5. на користь ОСОБА_2 5100 грн.,  в інший частині позову ОСОБА_1та зустрічного позову ОСОБА_2та ОСОБА_3 - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди та стягнення 5100 грн. і постановити нове про задоволення його вимог,  оскільки судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права,  не враховано,  що до встановленого попереднім договором купівлі-продажу квартири від 5.09.2006 року строку,  тобто до 15.10.2006 року,  відповідачі ОСОБА_2 не уклали в нотаріальному порядку договір купівлі-продажу зазначеної квартири,  тому завдаток повинен залишитися у продавця,  необгрунтовано відмовлено у відшкодуванні моральної шкоди,  а також стягнені з ОСОБА_5на користь ОСОБА_25100 грн.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_5підтримала доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. і просила її задовольнити,  уточнила,  що при укладанні попереднього договору купівлі-продажу від 5.09.2006 року була присутня вона та ОСОБА_2 і кошти в сумі 1000 дол. США отримала вона,  але в договорі підписалася прізвищем ОСОБА_1.

Представник позивача ОСОБА_6.,  будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи,  в судове засідання не з"явилася.

Позивач ОСОБА_1.,  будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку ч.5  ст. 76 ЦГОС України,  в судове засідання не з"явився.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду заперечували проти доводів апеляційної скарги і просили залишити рішення суду без змін.

Відповідач ОСОБА_4  ,  будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи,  в судове засідання не з"явився надав заяву з проханням слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін,  перевіривши доводи апеляційної скарги,  апеляційний суд вважає,  що апеляційну скаргу ОСОБА_1. слід відхилити,  а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Розглядаючи справу,  суд першої інстанції правильно встановив правовідносини,  що склалися між сторонами і закон,  якій їх регулює.

При розгляді справи,  суд першої інстанції встановив,  що ОСОБА_1. на праві власності належить 42М00 будинку вАДРЕСА_1. 05 вересня.2006 року між ОСОБА_1та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу зазначеного будинку,  згідно якого в якості авансу покупець передав продавцю,  а фактичноОСОБА_5 1000 дол.США,  а продавець не заперечував проти проживання покупця з 15 вересня 2006 року у вказаному будинку. При цьому в якості представника ОСОБА_1була ОСОБА_5,  яка не мала повноважень для підписання зазначеного договору,  тому вказану суму слід вважати авансовим

2

платежем і вона підлягає поверненню ОСОБА_2. В частині відшкодування моральної шкоди сторонам відмовлено,  оскільки правовідносини,  що склалися між сторонами не передбачають відшкодування моральної шкоди.

При таких обставинах,  суд першої інстанції дійшов обгрунтованного висновку про те,  що фактичноОСОБА_7,  отримала у виконанні попереднього договору купівлі-продажу будинку від 5.09.2006 року аванс в розмірі 1000 дол.США. Вказані обставиниОСОБА_7 підтвердила в судовому засіданні апеляційного суду,  а також підтвердила,  що на момент укладення вказаного договору вона не мала повноважень на підписання договору,  тому і поставила підпис ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1, 2  ст. 203 ЦК України зміст право чину не може суперечити актам цивільного законодавства,  а також моральним засадам суспільства. Особа,  що вчиняє право чин,  повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1  ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа,  яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати,  а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки,  самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Оскільки попередній договір купівлі-продажу квартири між сторонами було підписано ОСОБА_5від імені ОСОБА_1,  яка не мала повноважень на підписання такого договору,  то він не порождає ніяких наслідків для ОСОБА_1 . і 1000 дол.США,  які отримала ОСОБА_5не можна вважати завдатком.

Так,  відповідно до  ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно,  що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів,  на підтвердження забов"язання і на забезпечення його виконання. Якщо,  не буде встановлено,  що сума,  сплачена в рахунок належних з боржника платежів,  є завдатком,  вона вважається авансом.

Аванс - це певна грошова сума або інші цінності,  які боржник передає кредитору у рахунок майбутніх платежів. Аванс є доказом,  якій посвідчує факт наявності забов"язання,  а також зараховується в рахунок майбутніх платежів,  але не може бути одним із способів забезпечення виконання забов"язання. Сторона,  яка видала аванс,  має право вимагати його повернення у всіх випадках невиконання договору,  а сторона,  яка отримала аванс,  ні за яких умов не можу бути забов"язана до його повернення у більшому розмірі.

При таких обставинах,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те,  що переданіОСОБА_7 кошти в розмірі 1000 дол. США,  що еквівалентно 5100 грн. слід вважати авансом і стягнути з неї вказану суму,  яку вона фактично отримала,  на користь ОСОБА_2.

Відповідно до ч.3  ст. 98 ЖК України тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім"ї,  які проживають разом з ним,  забов"язані негайно звільнити приміщення,  а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виселення відповідачів ОСОБА_2 з вказаного жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення.

Відмовляючи позивачу ОСОБА_1. у відшкодуванні моральної шкоди,  суд зробив правильний висновок про те,  що правовідносини,  які виникли між сторонами не передбачають відшкодування моральної шкоди з підстав зазначених позивачем.

Інші доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1. не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.1  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись  ст.  ст. 307 ч.1 п.1,  308,  313-315 ЦПК України,  апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.