Справа № 33-Ц-2
Категорія : 33
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2007 року м.Рівне
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
суддів Василевича B.C., Буцяка З.І., Гордійчук С.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1та ОСОБА_2на ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_3до Івано-Франківської міської Ради, ОСОБА_2про передачу у приватну власність земельної ділянки, видачу державного акту на право приватної власності на землю та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1до Івано-Франківського міськвиконкому, ОСОБА_3при визнання незаконним рішення міськвиконкому, -
встановила:
У серпні 1999 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Івано-Франківської міської Ради, ОСОБА_2про передачу у приватну власність земельної ділянки, видачу державного акту на право приватної власності на землю.
У червні 2000 року ОСОБА_2, ОСОБА_1звернулися в суд з зустрічним позовом Івано-Франківського міськвиконкому, ОСОБА_3при визнання незаконним рішення міськвиконкому.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 квітня 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2, та ОСОБА_1. задоволено, зобов'язано видати державний акт на право власності на земельну ділянку та зобов'язано усунути перешкоди в користуванні змеленою ділянкою.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 червня 2004 року рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
У касаційній скарзі відповідачі просять скасувати ухвалу апеляційного суду та залиши в силі рішення суду першої інстанції.
В обгрунтування своїх вимог покликаються на неправильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та невідповідність його висновків матеріалам справи.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
2
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала суду та рішення суду першої інстанції винесені з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують .Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2відхилити.
Ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 червня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.