Справа № 1-24/11року

                                                                     В  И  Р  О  К

                                                             ІМ»ЯМ        УКРАЇНИ

          11 січня  2011 року                                         Немирівський районний суд    Вінницької області

        в складі                    головуючого                    судді Підлипняка М.Д.

                                          при секретарі                             Путій З.О.

                                          з участю                 прокурора  Щаблевської О.А..

розглянувши у відкритому судовому засідані в м. Немирові справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 українця, громадянина України,  одруженого,  працюючого директором ТОВ «Брік», освіта вища, уродженця  с. Кущинці Гайсинського району  жителя  АДРЕСА_1 , раніше не судимого

            по ст.175 ч. 2  КК України,

                                                       В С Т А Н О В И В:

             ОСОБА_1 являючись директором ТОВ «Брік», згідно п. 9.6 Статуту ТОВ «Брік», затвердженого зборами учасників товариства протокол № 1 від 10 червня 2003 року наділявся організаційно –господарськими та адміністративно - розпорядчими повноваженнями, являючись службовою особою і як директор, зобов’язаний забезпечувати працівникам ТОВ «Брік»виплату відповідної винагороди за працю у вигляді заробітної плати, однак протягом 2009-червня 2010 року  безпідставно не виплатив заробітну плату працівникам товариства.

          Так, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що    протягом 2009   –червня     2010 років ТОВ «Брік»заборгувало своїм працівникам заробітну плату, умисно порушив вимоги ст.. 24 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 року, якою передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні, в строки встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, а також вимоги ст.. 15 цього ж Закону, якою передбачено,що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці, маючи реальну можливість для виплати працівникам ТОВ «Брік»заробітної плати, умисно протягом зазначеного часу не виплачував її і станом на 1 серпня 2010 року допустив заборгованість по заробітній платі більш ніж за один місяць перед працівниками ТОВ «Брік»в сумі 84,4 тисячі гривнів.

            Грошові кошти в сумі 242737 грн ОСОБА_1 використав на придбання паливо-мастильних матеріалів, сплати загальнообов’язкових платежів ( податків та зборів), тобто на заходи, що не пов’язані із оплатою праці, яка повинна виплачуватись першочергово.

            В судовому засідані ОСОБА_1 по суті пред»явленого обвинувачення вину не визнав і пояснив, що він дійсно працює директором ТОВ «Брік»м. Немирів , являється посадовою особою та керівником данного товариства. Товариство спеціалізується на виробництві цегли. Свою діяльність здійснює відповідно до вимог чинного законодавства, Статуту товариства та колективного договору.В процесі виробничої діяльності товариство отримувало певний прибуток, частина коштів від якого використовувалась на виплату заробітної праці працівникам, а частина направлялась на сплату обов’язкових платежів та на забезпечення життєдіяльності товариства, а саме на придбання паливо-мастильних матеріалів, сплати за електроенергію, придбання інших матеріалів необхідних для роботи. Цих коштів, звичайно, не вистачало, щоб покрити всі платежі і навіть при першочерговому направлені коштів на виплату заробітної плати їх не вистачило б. Тому з метою забезпечення роботи  товариства кошти розподілялись таким чином, щоб частково виплатити зарплату працівникам , а частково придбати матеріали. Якби всі кошти було направлені в першу чергу на виплату заробітної плати то товариство зі слідуючого чергового місяця не працювало б із-за відсутності паливо-мастильних матеріалів та інших  засобів виробництва, що потягло б за собою закриття підприємства та вивільнення працівників. Всі працівники товариства це розуміли і тому ніяких нарікань з їх сторони не було. Заборгованість по заробітній платі поступово ліквідовувалась і на даний час практично розрахунок з працівниками проведено.

          Про те, що  заробітна плата повинна виплачуватись працівникам першочергово він знав, однак  порушення допустив з причин зазначених вище, тобто старався зберегти виробництво цегли та не допустити банкрутства товариства, тому і вважає, що діяв не умисно, а  вимушено тому і не визнає своєї вини.

           Вислухавши доводи підсудного , дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1, як керівника товариства, в безпідставній невиплаті заробітної плати працівникам ТОВ «Брік» більш ніж за один місяць, вчинена умисно  доведена в повному обсязі слідуючими доказами:

           Свідок ОСОБА_2 давала покази, що вона працює в ТОВ «Брік»з 2003 року, виконує обов’язки бухгалтера товариства. В її обов’язки входить опрацювання і здача статистичної звітності, нарахування заробітної плати. Станом на 1 серпня 2010 року в товаристві утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 84,4 тисяч гривнів. Під час роботи товариства поступали кошти від реалізаціїх продукції однак ці кошти в основному в першу чергу спрямовувались на погашення обов’язкових платежів, частково на виплату заробітної плати та на закупівлю паливо-мастильних матеріалів та виконання інших послуг необхідних для роботи товариства. Кошти не використовувались в першу чергу на  виплату заробітної плати тому, що витрачались на придбання матеріалів необхідних для функціонування товариства.   ( а.с.44-45)

             Свідок ОСОБА_3 давала покази, що вона працює на посаді головного державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Вінницькій області.12 серпня 2010 року на вимогу прокуратури провела перевірку додержання законодавства про працю посадовими особами ТОВ «Брік»м. Немирів щодо своєчасності виплати заробітної плати працівниками товариства. Під час проведеної перевірки було виявлено, що в данному товаристві станом на 1.08.2010 року існує заборгованість по заробітній платі в сумі 84,4 тис. грн., яка виникла відносно до місячного фонду заробітної плати терміном 10 місяців. Крім того під час перевірки було виявлено й інші порушення вимог законодавства про працю. ( а.с. 40-41)

               З акта перевірки № 02-20-07/1257 від 12 серпня 2010 року вбачається , що під час перевірки працівником  територіальної державної інспекції праці у Вінницькій області товариства з обмеженою відповідальністю «Брік»м. Немирів   виявлено заборгованість по заробітній платі в сумі 84,4 тисячі грн. в тому числі 26,6 тисяч грн. звільненим працівникам ( 41 чоловік звільнених). Крім того при виплаті зарплати не нараховується компенсація частини втраченої зарплати, не проводиться виплата зарплати за за дні щорічної відпустки, порушено вимоги Інструкції щодо ведення трудових книжок та інші порушення  законодавства про працю. ( а.с. 6-7)

               Вина  ОСОБА_1 в скоєному доведена також відомостями доходів та видатків по ТОВ «Брік» за 2008-2010 роки ( а.с. 8-10), визнанням своєї вини та показами даними підсуднім в процесі досудового слідства ( а.с. 58-59), та іншими матеріалами кримінальної справи.

               Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 усвідомлюючи, що відповідно до ст.. 15 Закону України «Про оплату праці»повинен був в першочерговому порядку отримані від виробничої діяльності товариства кошти направити на оплату праці, при цьому мав об»єктивну можливість здійснити виплату зарплати, однак частину коштів витратив на інші потреби не пов’язані з виплатою заробітної плати, що судом розцінюється як безпідставною невиплатою зарплати.

             Про об»єктивність можливості виплати заробітної плати працівникам товариства суд виходить з наданих товариством відомостей доходів та видатків по ТОВ «Брік»за 2009-2010 роки (а.с.8-10) в яких помісячно зазначено, про доходи товариства і його видатки. Аналізуючи данні відомості вбачається , що товариство мало щомісячні доходи, однак заробітна плата працівникам в 2009 році за  січень-квітень та серпень-жовтень, а в 2010 році за січень-лютий та липень взагалі не виплачувалась, хоча кошти в цих роках  та місяцях мали  постійні надходження , товариство отримувало доходи, але більшу частину яких направлялось на матеріальні послуги ( заборгованість по заробітній платі 84400 грн, а  витрачено на інші матеріальні цінності 242737  грн), що спростовує доводи підсудного про неможливість виплати заробітної плати працівникам товариства в першочерговому порядку.

             Що стосується кваліфікації злочину то суд виходить з вимог ст.. 15  Закону України «Про оплату праці»в якій зазначено про першочерговість виплати заробітної плати, тобто отримані кошти мали б цільове призначення першочергової виплати зарплати. При цьому суд враховує, що нецільовим використанням коштів слід визнавати їх використання на будь які заходи , не пов’язані з їх виплатою як заробітної плати , а відповідно і  дії ОСОБА_1 як нецільове використання коштів  призначених для виплати заробітної плати.

              Тому дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 175 КК України  кваліфіковано вірно, як  безпідставна невиплата заробітної плати вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати.

               В процесі розгляду справи обставин, що помягчують чи обтяжують відповідальність підсудного судом не встановлено.

               Призначаючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини справи , особу підсудного який позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався  тому суд вважає за необхідне   застосувати  до нього покарання в межах санкцій статті за якою він обвинувачується .

             На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 323,324 КПК України, суд

                                                    З А С У Д И В :

             ОСОБА_1   визнати винним  по ст. 175 ч.2  КК України і за цією статтею призначити йому покарання  ( два ) роки  позбавлення  волі  з позбавленням права займати посади пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими  функціями терміном на  2 ( два ) роки.

              На підставі ст.. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від призначеноЇ основної міри покарання звільнити з випробовуванням надавши іспитовий строк терміном на 2 (два)   роки.

              До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити «Підписка про невиїзд».

              На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб.

                                 Головуючий: